Минулого тижня парламент затвердив новий склад уряду. Рятувати економіку, фінанси й охорону здоров’я доручили іноземцям, які оперативно прийняли українське громадянство. Тож тепер — хоч бери й роби англійську другою державною.
Будували-будували — й нічого не звели
Якою мовою проводити засідання Кабміну — ніхто не знає. З нерозумінням з боку окремих своїх підлеглих у перші дні роботи уряду зіткнувся прем’єр Арсеній Яценюк. Вирішили поки що проводити «ворожою» російською. І нічого! Наскільки я знаю, ніхто з членів уряду засідання на знак протесту не залишив і акцій із приводу «москальщини» не влаштовував.
А новий міністр охорони здоров’я грузинський реформатор Олександр Квіташвілі так той одразу заявив, мовляв, ми тут не для того, щоб робити косметичний ремонт. А для того, щоби будувати з нуля. Отут уже я нічого не розумію. Виходить, скільки років будували-будували й так нічого й не побудували? А ще хвилює таке «шкурне» питання: де пересічні громадяни України опиняться у результаті цього будівництва із закордонною участю? А то народ трудиться в єдиному пориві, сподівається, затягує паски, а йому за кілька років відповідають у риму: «ніде» чи, ще гірше, «у Карагандє», чи ще далі. Не хотілося б...
Добре, хоч американці зі своїм оптимізмом не дадуть пропасти. Наш новий міністр фінансів, донедавна громадянка Сполучених Штатів, Наталя Яресько поставила завдання — вже в найближчі роки забезпечити економічне зростання в Україні. «Ми повинні, базуючись на досягненнях попередніх 9 місяців, продовжити та підсилити діяльність і забезпечити економічне зростання в 2016 році», — цитує міністра «Урядовий портал». Наталя Яресько також озвучила свій намір втілити в життя зміни в Бюджетному кодексі та податкову реформу. Це, на її думку, «крок до кращого майбутнього». Отже, виходить, стратегія у фінансовій сфері вже присутня. Щоправда, не зовсім зрозуміло, які саме з досягнень останніх місяців можуть забезпечити економічне зростання: стрімка девальвація гривні, збільшення бюджетного дефіциту або падіння промвиробництва?
Іноземці в уряді — до грошей
Одне радує: іноземці на керівних посадах нашого уряду — зайвий спосіб попросити в борг за кордоном. Напевно, це і є головне досягнення у фінансовій сфері, на яке опиратимемося. Закордонним кредиторам така політика сподобалася. Минулого тижня Україна одержала другий транш — 500 мільйонів євро макрофінансової допомоги Європейського Союзу. Кошти надані терміном на 15 років під 1,375% річних — для заохочення важливих структурних реформ в енергетиці, управлінні державними фінансами, торгівлі й оподатковуванні. Також Україна і Європейський інвестиційний банк підписали кредитну угоду про модернізацію магістрального газопроводу Уренгой—Помари—Ужгород, яким російський газ постачається європейським споживачам. У рамках договору «Укртрансгаз» одержить 150 млн. євро для заміни близько 120 км безпосередньо труби й двох компресорних станцій.
А Міжнародний валютний фонд — так той одразу заявив, що повертається в Україну. На сьогодні заплановано черговий приїзд представників місії МВФ у Київ, щоб обговорити із представниками української влади напрям економічного розвитку країни в рамках програми підтримуваних фондом реформ. У палиці, як то кажуть, два кінці. Виконання вимог МВФ може призвести до подальшого зниження купівельної спроможності населення, а отже, скорочення попиту на товари й послуги, що у свою чергу, погодьтеся, навряд чи сприяє зростанню економіки. А падіння виробництва, звісно, не збільшує доходи громадян. Але в України вибір невеликий: або виконувати вимоги МВФ, або сидіти без грошей.
Адже фінанси давно співають романси. Минулого тижня стало відомо, що золотовалютні резерви України від початку року скоротилися вдвічі. На 1 грудня цей показник, який є стабілізаційним індикатором, уперше за десять років спустився нижче 10 мільярдів доларів (до 9 млрд. 966 млн. дол.). За інформацією Нацбанку, зниження резервів у листопаді обумовлене перерахуванням НАК «Нафтогаз України» 1,45 млрд. доларів боргів «Газпрому» за російський газ, а також обслуговуванням зовнішніх валютних боргів, включаючи кредити МВФ. Ще 573,3 млн. доларів НБУ продав на валютному ринку. Як стверджують, переважно для майбутніх витрат «Нафтогазу».
В умовах падіння виробництва й відтоку інвестицій своїм силами резерви не відновити. Уся надія на черговий транш МВФ — кредитні гроші дозволять державі, принаймні, розраховуватися із зовнішніми боргами.
Але хтось повинен за цей економічний хаос бути відповідальним. І сьогодні, і завтра. Головним обвинувачуваним минулого тижня призначено Нацбанк. Тамтешнє керівництво, якому ставлять за провину стрімку девальвацію гривні та інші проблеми банківського сектору, схоже, збираються змінити.
По антрацит на передову
Минулого тижня відновилися відключення електроенергії і для промислових підприємств, і для побутових споживачів. Ситуація нагніталася повідомленнями ЗМІ, мовляв, вітчизняним енергосистемам катастрофічно не вистачає вугілля, а зупинення опалювального сезону — питання кількох днів.
Морози, що посилилися, плюс скорочення генерації електроенергії, насамперед через дефіцит вугілля на ТЕЦ, спричинили аварійні відключення струму по всій країні. Шахти переважно сконцентровано в зоні АТО, а імпортоване із Південно-Африканської Республіки вугілля, якщо вірити заявам генпрокурора Віталія Яреми, не підходить за якістю, «не пристосоване до спалення на наших ТЕЦ». Хоча, схоже, навіть у люті морози не змерзнемо. Адже Україна минулого тижня перерахувала «Газпрому» передоплату за російський газ — майже 378 мільйонів доларів, за які можна буде закачати до 1 мільярда кубометрів. Як пояснив новий міністр енергетики й вугільної промисловості Володимир Демчишин, відбір цього газу Україна робитиме вже з початку нинішнього тижня. Судячи з погоди за вікном, робити це доведеться, бо в зиму наша країна увійшла з дефіцитом блакитного палива — запаси газу нижче запланованих: замість 24 мільярдів кубометрів нині є тільки 14 млрд.
До того ж і запаси вугілля, за оцінками Володимира Демчишина, удвічі менші, ніж зазвичай Україна має в опалювальний сезон: замість 3 мільйонів тонн у наявності 1 млн. 400 тис.
На крайній випадок є ще кілька теплових альтернатив.
По-перше, якщо найближчим часом не вдасться розв’язати проблему із забезпеченням ТЕЦ вугіллям, то, за словами міністра, уряд дозволить використовувати 5 ГВт мазутних потужностей, що зараз перебувають у запасах. «У нас понад 5 ГВт газомазутных потужностей, які дуже дорогі, й на даний момент їх використовувати економічно недоцільно. Але у випадку надзвичайних ситуацій їх потрібно буде використовувати», — зазначив В. Демчишин.
По-друге, Міненерговуггілля збирається вивозити із зони АТО з державних шахт за добу до 50 тисяч тонн вугілля після реконструкції залізниці в районі Дебальцевого. Засоби масової інформації також повідомили оптимістичну новину, що вагони зі ще майже 50 тисячами тонн російського вугілля, які кілька днів простоювали на кордоні, уже прямують на українські теплоелектростанції.
По-третє, Кабмін дозволив тимчасовий імпорт електроенергії із Росії. Як повідомили в Міністерстві енергетики й вугільної промисловості, «щоб уникнути віялових відключень». Це ще один привід замислитися про перспективи української енергонезалежності.
Тим часом
МВФ — найбільший кредитор
У січні-листопаді нинішнього року найбільшим кредитором України був Міжнародний валютний фонд, позика якого становила майже три мільярди доларів. Про це йдеться у поданому на сайті Міністерства фінансів звіті «Державні запозичення в загальний фонд державного бюджету за січень—листопад 2014 року в іноземній валюті».
Загалом за одинадцять місяців запозичення в держбюджет становили 7 млрд. 344,4 млн. доларів. Із них 713,4 млн. доларів — внутрішні залучення за допомогою ОВДП.
Зовнішні запозичення дорівнюють 6 млрд. 630,9 млн. доларів. Зокрема, комерційні позики у вигляді розміщення облігацій під гарантії США — 1 млрд. доларів.
Офіційні позики в нинішньому році Україна залучала в Канадському експортному агентстві — 200 млн. канадських доларів (179 млн. доларів США) і Японському агентстві міжнародного співробітництва — 9 млрд. 990 млн. єн (96,1 млн. доларів США).
5 млрд. 355,8 млн. доларів надали нашій країні міжнародні фінансові організації: Євросоюз — 855,5 млн. євро (1 млрд. 131,4 млн. доларів), Міжнародний банк реконструкції та розвитку — 1 млрд. 246,9 млн. доларів, Міжнародний валютний фонд — 2 млрд. 977,5 млн. доларів.
Віра АНДРЄЄВА.
Мал. Костянтина КАЗАНЧЕВА.
