Щоб відновити дорожнє покриття, яке зазнало руйнувань за різких температурних коливань, шляхові служби Полтавщини працюють навіть у вихідні. Як повідомив начальник служби автомобільних доріг Юрій Івахін, тільки протягом останніх суботи-неділі ліквідували ямковість на ділянці 1,5 кв. м.
— Нині залишок неліквідованої ямковості на дорогах області cягає близько 15 тис. кв. м, над чим будемо активно працювати, якщо дозволить погода, — каже він.
За словами начальника ДП «Полтавський облавтодор» Дмитра Кобченка, для таких робіт вже випустили понад 200 тонн асфальтобетону. Також є домовленість із постачальниками на поставку 40 тонн бітуму.
«Боротьбу з ямковістю» в області почали 17 січня. Відтоді залатали 7 тис. 30 кв. м. полтавських доріг, для чого застосовували як холодні, так і гарячі щебеневі суміші. Нині чимало шляхів обстежують, після чого обіцяють запрацювати ще активніше.
В попередні роки о цій порі зволікання з горезвісним «ямковим ремонтом» пояснювали «температурним режимом»: мовляв, ось остаточно встановиться тепла погода, тоді й почнемо... А якої ж якості чекати тепер, коли за вікном іще зима? Шляховики мають відповідь і на це питання. Вони винайшли новий метод — «тимчасовий ямковий ремонт»!
...У зв’язку з цим згадалася розповідь одного ветерана війни. «Перемогу я зустрів неподалік Берліна, — розповів він. — Наша частина розташовувалася обабіч автостради, по якій ще кілька днів тому ішли на Берлін наші танки. І раптом якось уранці ми побачили на трасі чоловіка на велосипеді з чемоданом на багажнику... Він час від часу зупинявся, нахилявся, щось записував. «Диверсант!», подумалося тоді. Наші смершівці швиденько взяли його в роботу і мало не пристрелили на місці. Добре, що з’явився перекладач, а тому дивний чоловічок зміг-таки пояснити: «Я дорожній майстер, уже близько 20 років працюю на цій ділянці, тому й вирішив перевірити стан дорожнього полотна...».
Наші остовпіли! Яка, мовляв, дорога, тут ще позавчора танки їздили!? А чоловік і каже: «Мені війна ваша до... одного місця — я маю перевірити дорогу!». 
Відкрили чемодан, а там і справді: рулетка, щітки по металу, якась мастика... Цю мастику при радянських вояках чоловік підігрів і справді почав зашпакльовувати нею дрібні тріщини в асфальті».
От би й нашим шляховикам повчитися у німецьких майстрів!