«Ініціатива й активність громад — це шлях до розвитку територій»

— Валеріє Миколайовичу, для чого Луганщині Програма розвитку місцевого самоврядування?

— Для затвердження повноцінної демократії. Багато хто з нас якось випускає із уваги, що «влада народу» — це не тільки його право вимагати від держави чогось, а і його, народу, особиста участь у визначенні пріоритетів розвитку, в контролі за тими, кого призначили або делегували у владу. Хотілося б, щоб усі ми перестали жити в пасивному очікуванні: а коли в держави (вважай — в органів влади) дійдуть до нас руки? Щоб вірили у свої сили й хоча б частину відповідальності — за свій двір, вулицю, рідне місто або селище — брали на себе. Як, наприклад, роблять у Жовтянській сільраді Слов’яносербського району. Завдяки активності сільського голови Марини Романової та її команди в селі вдалося побудувати великий комплекс, у якому розмістилися сільрада, бібліотека, комп’ютерний клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, група дитячого садка, магазин... До 1,2 мільйона гривень, які сільрада зуміла зібрати за допомогою спонсорів і району, 800 тисяч ми виділили з обласного бюджету. Цей приклад, до речі, слугує гарним стимулом для інших — шукайте інвестиції, нестандартні підходи, виявляйте ініціативу, і ми вас підтримаємо.

— Повірте, багато чого можуть. Наприклад, хтось щозими в розпачі сушить голову, як оплатити величезні рахунки за опалення в бюджетній установі? А в дитячому садку села Бобрикового (Антрацитівський район) уже нинішнього року повністю перейдуть на безплатну енергію сонця й вітру. Там приступили до реалізації мікропроекту «Енергопостачання дитячого садка за допомогою гібридної електроустановки», що передбачає модернізацію систем опалення та освітлення з використанням вітрогенератора та сонячної батареї. Кошти на нього виділяють спільно проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», луганський обласний, антрацитівський районний та бобриківський сільський бюджети. Ще одну частину необхідної суми — п’ять відсотків вартості мікропроекту — зібрали самі мешканці села, об’єднані в громадську організацію «Перлина степу». Окремі громади нашої області дуже активні. Крім згаданого вже проекту ЄС/ПРООН, а також «Програми сталого розвитку Луганської області», що реалізується ним же, співробітничають також із «Програмою малих грантів GEF в Україні», Німецьким бюро міжнародного співробітництва (GІZ), проектом «Локальні інвестиції і національна конкурентоспроможність (LІNC)». Беруть участь у Всеукраїнському конкурсі проектів розвитку місцевого самоврядування, яку проводить відповідний державний фонд. І завдяки цьому за останні кілька років якісно змінили умови, в котрих живуть.

— Один із ключових заходів Програми розвитку місцевого самоврядування — щорічний конкурс проектів розвитку місцевого самоврядування. Нормативну документацію для нього ми вже розробили й готуватимемо перший конкурс. Прийняти в ньому участь зможуть сільські, селищні та районні ради Луганщини, які мають проекти, спрямовані на соціально-економічний розвиток, на вирішення проблемних питань територій. Наголошую: не загальні ідеї, а конкретні проекти на конкретних об’єктах з описом необхідних заходів, зазначенням їхньої вартості й очікуваного ефекту. Це можуть бути, наприклад, проекти реформування системи житлово-комунального господарства, енерго- і ресурсозбереження, удосконалювання схеми громадського транспорту, благоустрою населених пунктів, розвитку системи охорони здоров’я, освіти тощо...

— Луганська обласна рада бере на себе фінансування частини проекту — до половини його вартості, але не більш як 200 тисяч гривень на один проект. Попередньо ми плануємо профінансувати майже півсотні проектів. Будемо виходити з можливостей обласного бюджету. В умовах конкурсу обумовлено, до речі, що кожен із проектів-учасників має бути реалізований протягом одного бюджетного року. Нам не потрібні проекти-довгобуди. Робимо ставку на політику малих справ. Але це — саме той випадок, коли мала справа дає великий ефект. Особливо важливо, що напрям проекту, його суть визначать самі громади. Вони ж контролюватимуть процес його реалізації. Роль рад, обласної і місцевих, — профінансувати захід. Ми стаємо повноцінними взаємно відповідальними партнерами, вчимося чути й розуміти один одного, звикаємо один одному довіряти. І добиваємося головного результату, в якому зацікавлені всі — поступово поліпшуємо якість життя на територіях.

— Ключові її напрями ми визначили такі: підвищення активності територіальних громад у реалізації соціально-економічних проектів, робота із залучення коштів донорських організацій, міжнародних проектів і програм технічної допомоги для розв’язання проблем територій. Крім того, розвиток кадрового потенціалу й підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад, обмін досвідом і сприяння розвитку місцевого самоврядування. 

До речі, ми дуже розраховуємо на допомогу парламентської газети. В області вже є чимало цікавих ініціатив і досвіду роботи органів місцевого самоврядування, про які ми хотіли б розповісти на сторінках «Голосу України». Співробітництво з парламентською газетою увійшло рядком в один із розділів програми.

— Дуже сподіваюся, що ми, нарешті, від визначення цілей перейдемо до конкретних кроків з їх досягнення. Заяви Президента Віктора Януковича, зроблені ним на першому засіданні Конституційної асамблеї, а також на зустрічах у рамках Ради регіонів, однозначні: державі необхідна реформа місцевого самоврядування, що повинна забезпечити розвиток самодостатніх регіонів. І вона буде реалізована шляхом поступової передачі повноважень від центральної влади органам місцевого самоврядування. Президент наполягає також на децентралізації бюджетної системи й неодноразово підкреслював, що податки в місцеві бюджети повинні платити всі. Це — більш ніж обнадійливі заяви. Треба визнати, що нинішні умови, в яких існує місцеве самоврядування, м’яко кажучи, не ідеальні, однак ця обставина в жодному разі не може служити виправданням для бездіяльності тих, хто в ньому працює. І програма, про яку ми сьогодні говоримо, — наш внесок у зміцнення позицій влади на місцях, у розвиток її взаємодії із громадами. Вона створить умови, в яких жителі конкретного населеного пункту знатимуть, чим займається їхня влада, а влада сконцентрує зусилля та ресурси на тому, що сама громада визначила пріоритетом. Відповідно, стосовно одне одного вони вже не протидіючі сторони, а партнери, зацікавлені в загальному успіху. І це — найбільш виграшна позиція.

— Ми розраховуємо на їхню допомогу, на те, що вони будуть у хорошому сенсі слова лобіювати наші інтереси на високому рівні. Будемо з ними радитися. Депутатський склад луганчан у цьому скликанні дуже потужний. Головне завдання, яке ми пропонуватимемо для спільного вирішення, — це імплементація закону про стимулювання розвитку регіонів. У ньому закладено норму, згідно з якою території, де були закриті вугільні підприємства й не були виконані в повному обсязі заходи стосовно вирішення соціально-економічних і екологічних питань, вважаються депресивними. І, відповідно, для подолання депресивності, підтримки й розвитку таких територій держава повинна виділяти необхідні кошти. Минуло два роки після прийняття закону, а механізму його виконання дотепер немає. За допомогою народних депутатів ми б хотіли, щоб такий механізм було вироблено і закон, нарешті, запрацював. Це піде на користь не тільки соціально-економічному розвитку регіону, а й підвищить роль рад різних рівнів.

Луганськ.