Кредитні картки, накопичення бонусів, мобільний інтернет-банкінг, знижки, покупки в розстрочку, позики без довідки про доходи — це ще не повний перелік пропозицій, якими банки спокушають клієнта. А потрапляє в тенета комерційних фінустанов здебільшого молодь, якій майже завжди потрібні гроші, і яка не має стабільних прибутків.
А тут банк пропонує безплатно покористуватися його грошима! Такий шанс! Як не лоханутися під час укладання «угоди століття» і що приховують банки від потенційних клієнтів, розслідувала «Фішка».
Про що мовчить працівник банку?
Певна річ, банківський клерк відстоює інтереси структури, на яку працює. Тому все, що звучить з його вуст, — також реклама, саме тому клієнтові завжди показують лише позитивні сторони угоди. Зазвичай замовчують наслідки невиплати боргу. Ось тут і собака зарита! Ваш борг можуть перепродати колекторській компанії, на вас можуть подати до суду, який прийме рішення без вашої присутності, вам можуть нарахувати таку пеню, яка набагато перевищує ваш позику...
Найчастіше потрапляють, як правило, на невеликих споживчих кредитах. Несвоєчасні виплати за позикою, в основному, загрожують стягненням майна (яке придбано в кредит), множенням відсотків на відсотки (тоді з кожним днем борг зростає в геометричній прогресії!) або штрафом (суму встановлює банк).
Ці пункти, звичайно, може бути описано двома словами в договорі, але сум як таких, безумовно, не вказано, щоб не лякати людей. Ми знайшли потерпілих, які погодилися розповісти (за умови нерозголошення їхніх прізвищ) про те, як кредит вплинув на їхнє життя.
Дмитро, 23 роки:
Півтора року тому я оформив на себе споживчий кредит на шість тисяч гривень в одному із, здавалося б, солідних банків України. Постійної роботи на той час у мене не було, а жити за щось теж потрібно. Але в мене була стипендія — гарант регулярних виплат боргу. Довідку про працевлаштування не вимагали, але потрібно було надати стаціонарний номер телефону офісу в якому я, нібито, працюю, де б підтвердили, що я дійсно, скажімо, кур’єр, і отримую не менше двох тисяч гривень на місяць. Я зібрав необхідні документи (паспорт, код) і домовився з товаришем, який фіктивно мав представитися співробітникам банку моїм роботодавцем.
Банк прийняв позитивне рішення щодо моєї заявки — за 15 хвилин у мене були гроші. Я підписав договір, особливо не вчитуючись у нього, лише довідавшись про те, що мій щомісячний платіж буде дорівнює 500 гривням, а термін кредиту — 18 місяцям. Пізніше, прочитавши свою копію кредитного договору, я з жахом зрозумів, що з тих 500 гривень, які я щомісяця сплачую за зобов’язаннями, лише 2\3 суми йде на погашення кредиту і приблизно 150—200 гривень я плачу, власне, за наданий кредит. Таким чином, взявши у кредит шість тисяч, повернути мені треба було як мінімум дев’ять.
При цьому було абсолютно незрозуміло, як можна погасити кредит достроково. Спочатку в колл-центрі банку мені сказали, що якщо я плачу більше, ніж сума щомісячного платежу, достатньо просто після його здійснення повідомити в центральне відділення, і мені зроблять перерахунок, і платити після цього треба буде вже менше. Але на практиці виявилося, що спочатку треба написати заяву про дострокове погашення кредиту, і тільки коли її приймуть, можна починати платити. І це має бути як мінімум за 20 днів до терміну, зазначеного в договорі як день платежу.
Ще одна хитрість банків — величезні штрафи за невчасні невиплати. Кілька разів я потрапляв у ситуації, коли не міг заплатити день у день. Через тиждень-два мені дзвонили і повідомляли, що сума заборгованості істотно збільшилася через накладену пеню за прострочення, мінімальна сума якої (незалежно від суми) — 50 гривень. Крім того, пеня плюсується до щомісячного платежу, і борг стає дедалі більшим, більшою стає й сама пеня. Систему побудовано так, що якщо не доплатити минулого місяця хоча б 10 гривень, наступного це буде вже 60 гривень боргу.
Звісно, про мою кредитну історію дізналися і родичі, бо колектори зв’язалися і з ними. Вони регулярно дзвонили на міський телефон, надсилали листи додому з розписаною сумою заборгованості і глибоко шокували моїх батьків і близьких.
Сьогодні я вже майже видерся з кредитного болота. Це стало для мене гарним уроком. Потрібно жити за статками, а життя в борг хороше тільки до дня першого платежу, коли гроші, взяті в кредит, вже закінчилися, і платити доводиться зі своїх, чесно зароблених. Стає прикро через власну дурість...
Денис, 25 років:
Нещодавно я мав необачність узяти в борг з кредитної картки. У деяких банках України їх видають уже навіть 18-річним, у яких ще й роботи як такої немає. При цьому дають кредитний ліміт 300—500 гривень і ефектно розповідають про всі переваги і вигоди, які ця картка дасть. І я жахнувся, коли дізнався зворотний бік кредитної картки.
Суму я зайняв невеличку, але коли віддавав борг, не вистачило десятки. У мене була така мізерна заборгованість, що я незабаром про неї взагалі забув. Усе думав, що це нісенітниця, і якщо мені навіть і нарахують відсотки за несплату, то вони будуть невеликими.
Три місяці банк навіть не згадував про мене. Але одного не найпрекраснішого дня я дізнався, що на картці мінус значно зріс — з 10 до 120 гривень.
Ну що ж, подумав я, сам винен. Не така й велика сума, поверну — і все буде добре. Але коли я дізнався, що мені ще й призначили досудовий штраф у розмірі 510 гривень, усвідомив увесь секрет кредитних карток. Лише уявіть, банкіри відкрили ще один рахунок на моє ім’я (без попередження і моєї згоди) на цю суму!
Можу сказати тільки одне: брати гроші в борг — собі дорожче. Краще жити скромніше, але за свій рахунок...
Чому краще залишити цю затію?
Банківська система із самого початку націлена на те, щоб викачати з клієнта якомога більше грошей будь-якими способами. Часто реальна процентна ставка за кредитом набагато відрізняється від тієї, яку рекламує банк — це досягається за рахунок щомісячного відсотка за обслуговування кредиту. Особливо варто відзначити методи психологічного тиску банків — коли колектори розуміють, що у клієнта немає коштів для погашення боргу, вони починають тиснути на рідних боржника. Саме тому легше вже відразу взяти в борг у родичів або знайомих, не втягуючи себе в кредитну яму з банком.
Якщо ти все ж таки береш кредит...
Іноді через життєві обставини потрібна велика сума і швидко. Якщо ти вже вирішив(ла) узяти в борг у банку, уважно читай договір, особливо те, що написано дрібним шрифтом. Зазвичай у таких виносках і міститься інформація про невигідні для клієнта внески, комісії та штрафи. Намагайся, щоб сума, яку треба буде виплачувати щомісяця, не з’їдала більше 1/3 твого реального доходу — краще потім погасити заборгованість достроково, ніж гарячково шукати гроші кожен наступний місяць.
Не допускай прострочення за кредитом, інакше ти програєш банку значно більше, ніж було заплановано. І навіть коли ти виплатиш кредит, не пошкодуй грошей, щоб отримати виписку з банку, що ти більше не повинен(а) жодної копійки. Інакше за рік на тебе може чекати сюрприз у вигляді штрафних санкцій і пені за невиплачені колись 5 гривень.
Кажуть, попереджений — значить, озброєний. Тепер ти знаєш більше про кредитні підніжки. «Фішка» бажає тобі достатку та благополуччя!
Фото з сайту demotivation.fishki.net.
Колаж Євгена ХИЛЯ.