У Комітеті Верховної Ради з питань науки і освіти 27 лютого відбудуться слухання на тему: «Про законодавче забезпечення розвитку вищої освіти в Україні». Зокрема, планується обговорити проекти нової редакції Закону «Про вищу освіту». Предметом дискусій стануть питання доступності вищої освіти, ролі та розвитку зовнішнього незалежного оцінювання, розвитку вузівської науки, студентського самоврядування та міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів країни тощо.
У Києві директори вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації обговорили законопроекти про вищу освіту, зареєстровані у Верховній Раді України. У нараді взяли участь представники міської державної адміністрації, Асоціації працівників технікумів і коледжів, галузевого міністерства та Інституту інноваційних технологій. Про підсумки діалогу — розмова нашого кореспондента з головою Спілки директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації України Анатолієм ПОХРЕСНИКОМ (на знімку).
— Анатолію Костянтиновичу, які головні положення законопроектів стали темою обговорення?
— Скоріше відсутність таких положень. Основна увага була приділена ролі й місцю технікумів та коледжів у системі вищої освіти. А якраз про це у двох проектах із трьох практично не згадується. І коли ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації ігноруються як суб’єкти, то про що може бути мова? Саме цю думку висловлювали керівники не тільки столичних закладів, а й директори з регіонів, які напередодні свої зауваження і пропозиції надіслали в спілку.
Особливість технікумів і коледжів у тому, що вони дають можливість дітям одночасно отримати повну загальну середню освіту, здобути спеціальні знання, уміння, навички та певний досвід їх застосування.
Оптимальне розміщення на території держави, порівняно короткі терміни навчання та невисокі матеріальні затрати обумовлюють гнучкість і мобільність системи підготовки молодших спеціалістів.
— Анатолію Костянтиновичу, які завдання розв’язували ваші заклади протягом десятиліть?
— Завдання непросте, але почесне — підготовка фахівців із певною компетентністю, спроможних реагувати на зміни в суспільстві, на сучасному виробництві тощо.
Відповідно до вимог Міжнародної стандартної класифікації ЮНЕСКО підготовка молодших спеціалістів (техніків, технологів) прирівнюється до практико-орієнтованої або доуніверситетської освіти (короткий цикл вищої). Усі без винятку країни, що підписали Болонську угоду, зберегли у своїх національних освітніх системах усе позитивне, що має сприйняття і своє місце на внутрішньому ринку праці. Ми відмовляємося від своїх активів?
А як у них?
У світі успішно  розвиваються аналогічні за функціональним призначенням навчальні заклади у вигляді коледжів, молодших технічних шкіл тощо. Освіта, яку здобувають наші студенти, відповідає рівню освіти в молодших технічних коледжах Японії, навчальних закладах середньої професійної освіти в Росії (підвищена підготовка). У США дворічні коледжі становлять приблизно третину вищих шкіл. Майже вся територія країни покрита мережею таких закладів. Роботодавці підтримують короткий цикл вищої освіти, беруть участь у створенні програм і наймають випускників.
— А тим часом в Україні спостерігається тенденція скорочення підготовки молодших спеціалістів та виведення навчальних закладів, які їх готують, із системи вищої школи. Постає запитання: як досягатиметься безперервність освіти...
— Наші ВНЗ — основна ланка в інтеграційних процесах неперервної освіти між навчальними закладами різних типів і рівнів (ПТУ — коледжі, коледжі — університети). Взаємозв’язок коледжів та університетів дозволяє скоротити термін навчання у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації і покращити якість підготовки фахівців.
Співпраця між навчальними закладами різних типів забезпечує поступовість у підготовці фахівців, координацію дій щодо визначення виробничих функцій на певному рівні навчання, створення стандартів, удосконалення програм і змісту освіти, створення науково-методичних, інформаційних та організаційних умов для поліпшення навчального процесу.
— Чому, на думку ваших колег, неможливо роз’єднати підготовку молодшого спеціаліста з вищою освітою і що станеться, коли це трапиться?
— Створені освітньо-кваліфікаційні характеристики молодшого спеціаліста і бакалавра, сформовані освітньо-професійні програми, зорієнтовані на інтегрованість підготовки. В університетах навчається 40—45% випускників коледжів і технікумів з певним рівнем кваліфікації.
Ми переконалися, що молодь зацікавлена в отриманні вищої освіти на основі кваліфікації молодшого спеціаліста.
Пропозиція
Зберегти технікуми та коледжі у системі вищої освіти, що відповідає 5-му рівню Національної рамки кваліфікацій, схваленої постановою Кабміну від 23.11.2011.
Вилучення ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації з системи вищої школи призведе до руйнування схеми підготовки фахівців середньої ланки управління виробництвом, що завдасть суттєвої непоправної шкоди господарству.
Це є недоцільним і з політичних мотивів: Україна втратить показник кількості студентів ВНЗ на 10 тисяч населення. А це аж ніяк не сприятиме інтеграції з Європейським Союзом.
 
Фото з архіву «Голосу України».