Перспективне планування діяльності Верховної Ради України — важлива умова ефективності національного законодавства

У заході взяли участь народні депутати України, представники апарату Верховної Ради України, адміністрації Президента України, секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, міжнародних організацій, наукових установ.

Семінар відкрив директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко, який у вітальній промові відзначив актуальність обговорення проблем перспективного планування законодавчої діяльності Верховної Ради, саме в аспекті формування перспективного плану законодавчих робіт парламенту поточного скликання. Він також наголосив на значенні перспективного планування законодавчих робіт парламенту для розв’язання нагальних проблем суспільства та держави. Доповідач повідомив, що Інститут законодавства приділяє велику увагу зазначеному питанню. Так, зокрема, у 2010 році в Інституті відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему «Перспективне планування законодавчої діяльності парламенту», в ході якої обговорювалися різні теоретичні аспекти цієї проблеми, зокрема, наукові та методологічні підходи планування, організація законодавчої діяльності, іноземний досвід тощо. Нині Інститут працює над підготовкою конкретних пропозицій до згаданого плану.

Голова Комітету з питань правової політики Верховної Ради України Валерій Писаренко підкреслив вагому роль перспективного планування законодавчої діяльності в забезпеченні належної підготовки, розгляду та прийняття законодавчих актів і координації законотворчої діяльності, створенні цілісної та логічно-структурованої системи національного законодавства. Він зазначив, що нині теоретичні розробки з цього питання мають перейти у практичну площину. На його думку, зміст майбутнього перспективного плану зумовлюється, зокрема, вимогами Конституції України щодо законодавчого врегулювання певних питань, необхідністю законодавчого забезпечення курсу нашої держави на євроінтеграцію тощо. В. Писаренко повідомив про створення у структурі Комітету з питань правової політики Верховної Ради  окремого підкомітету, який займатиметься питаннями планування законодавчих робіт.

Заступник керівника апарату Верховної Ради  Юрій Ясенчук приділив увагу сучасному стану планування законодавчої діяльності парламенту та перспективам його розвитку, зазначив необхідність вдосконалення організації законодавчого процесу, зокрема, шляхом запровадження перспективного прогнозованого підходу. Він також висловив свою позицію щодо організації процесу підготовки перспективного плану законодавчих робіт та його змісту.

Заступник керівника Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради  Андрій Ришелюк присвятив свій виступ питанням доцільності та реалістичності перспективного плану законотворчої діяльності. На його думку, основою такого плану мають бути законодавчі ідеї, що є політично та професійно (науково) доцільними. Вони мають визнаватися такими у політичних програмах. Крім того, кожна запропонована законодавча позиція, перш ніж бути включеною до перспективного плану, має бути ретельно проаналізована щодо того, чи існує реальна потреба в розробці й прийнятті відповідного законопроекту. Слід також враховувати реальні можливості парламенту розглянути і прийняти передбачені перспективним планом законопроекти.

У виступах інших учасників семінару йшлося про можливі складові перспективного плану законодавчих робіт. Зазначалося, що в його основу мають бути покладені пріоритети розвитку держави і суспільства, які містяться у посланнях Президента України Віктора Януковича до Верховної Ради України, до Українського народу, Програмі економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та в інших ініціативах; пропозиції Кабінету Міністрів України; законодавчі пріоритети, визначені у програмах політичних партій, які здобули представництво у парламенті; законодавчі пропозиції, спрямовані на забезпечення виконання Україною міжнародних зобов’язань; рекомендації парламентських слухань; пропозиції, що містяться в наукових дослідженнях та публікаціях ЗМІ, тощо.

Обговорювалися історичний досвід планування законодавчої діяльності Верховної Ради України, окремі аспекти планування законотворчої роботи, питання правового забезпечення цього напряму роботи парламенту, залучення до нього громадськості тощо.

Зазначалося, що формування перспективного плану законодавчих робіт має відбуватись у взаємодії між основними суб’єктами формування та реалізації державної правової політики у сфері законодавства — Верховною Радою, Президентом та Кабінетом Міністрів України, що сприятиме підвищенню ефективності законодавчої діяльності.

На погляд учасників семінару, перспективне планування передбачає необхідність концентрації зусиль законодавців на пріоритетних, насамперед, базових законопроектах. Йдеться про систему, яка дозволяла б здійснювати законодавчу функцію влади комплексно, виходячи з об’єктивно існуючих особливостей наявного стану суспільних відносин, що регулюються законом, сучасних та перспективних потреб суспільства і держави, що вимагають свого правового регулювання.

Наголошувалося на тому, що в організації законодавчої діяльності парламенту перспективний план має розглядатись як орієнтовний. Передбачені в ньому заходи слід конкретизувати у поточних планах законодавчих робіт, враховуючи також можливі зміни соціально-політичної ситуації.

Висловлені на семінарі пропозиції та рекомендації будуть узагальнені та враховані під час роботи над проектом Перспективного плану законодавчих робіт Верховної Ради України сьомого скликання. Матеріали семінару передбачається опублікувати в науково-практичному виданні.