Днями члени Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з робочою поїздкою відвідали Чорнобильську атомну електростанцію. Зокрема, вони ознайомилися з роботою заводу з переробки рідких та твердих відходів, будівництвом централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, нового безпечного конфайнмента (багатофункціональний комплекс для перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), а також побували в оглядовому павільйоні об’єкта «Укриття».

Насамперед народних обранців цікавило, що трапилось на промисловому майданчику ЧАЕС. Нагадаємо, нещодавно в машинному залі блока №4 сталося часткове руйнування стінових панелей і частини легкої покрівлі. Працівники ЧАЕС запевнили, що радіаційна ситуація стабільна. Тобто ані аерозольна активність повітря, ані доза гамма-випромінювання не змінилися. Тож для навколишнього середовища загрози немає. Також дуже важливо, що в той момент на об’єкті не було людей.

Після ознайомлення з об’єктами відбулося засідання за участі парламентаріїв, представників профільних міністерств, керівництва Державного агентства з управління зоною відчуження і ДСП «Чорнобильська АЕС» та інших організацій.

Зокрема, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех наголосила, що завершення усіх запланованих робіт на майданчику ЧАЕС є обов’язком України. «Насамперед, це будівництво нового безпечного конфайнмента, старт якому дано в день 26-ї річниці аварії на ЧАЕС. Не менш важливими є роботи, спрямовані на вирішення питань поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом. Це ті завдання, які мають величезне значення для безпеки не лише України, а і Європи», — наголосила вона.

Але, за її словами, стурбованість викликає проблема фінансування заходів щодо зняття з експлуатації ЧАЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Недостатньо ефективне використання бюджетних коштів впливає на вчасне виведення енергоблоків з експлуатації, а також ускладнює супровід міжнародних проектів. Крім того, народний депутат звернула увагу на питання соціального захисту працівників ЧАЕС. «У Славутичі кошти на утримання сучасної соціальної інфраструктури перевищують норми бюджетного забезпечення. Тому робота комітету буде зосереджена на сприянні реалізації міжнародних проектів, створенні умов для проживання працівників ЧАЕС та зони відчуження в Славутичі, збереження соціальної інфраструктури міста та вирішенні питань медичного забезпечення», — зазначила І. Сех.

Вона повідомила, що комітет пропонуватиме Верховній Раді ухвалити проект постанови про проведення парламентських слухань стосовно дій, пов’язаних із наслідками аварії на ЧАЕС, та сподівається на підтримку всіх фракцій.

Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимир Холоша поінформував народних депутатів про те, що минулорічні зобов’язання по внесках у фонди «Рахунок ядерної безпеки» і «Укриття» не були профінансовані в повному обсязі казначейством. Таким чином, утворився борг 17 млн. грн. «Поточні кошти в держбюджеті цього року заплановані, але на погашення боргів нічого не виділено. В уряді розуміють, що для виконання міжнародних зобов’язань треба виплатити заборгованість. Тому будуть внесені зміни до бюджету, в яких передбачать кошти на додаткові витрати», — зазначив він.

Крім того, В. Холоша вважає, що Загальнодержавна програма зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему потребує модернізації. Під час внесення змін до неї він попросив парламентаріїв урахувати пропозиції працівників ЧАЕС. Також голова Держагентства з управління зоною відчуження звернувся до народних обранців із пропозицією розглянути під час засідання комітету питання щодо проведення атестації робочих місць в умовах зони відчуження для призначення пільгових пенсій та ухвалити відповідний документ.

У свою чергу, генеральний директор Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» Ігор Грамоткін розповів, що нині на ЧАЕС уже виведено понад 65% обладнання і систем з експлуатації. «У цьому році плануємо останній енергоблок звільнити від кондиційного ядерного палива і приступити до робіт із пошкодженим паливом, яке накопичилося в результаті експлуатації. З 2014 року перейдемо на остаточне закриття і консервацію. З 2028 р. — на етап витримки, насамперед, графітового реактора і систем, пов’язаних із першим контуром реактора. З 2045 р. приступимо безпосередньо до демонтажу», — сказав він. Демонтаж, за його словами, відкладений тому, що майданчик ЧАЕС перебуває в зоні відчуження, забрудненої довгоживучими радіонуклідами. Крім того, ще експлуатуватиметься як мінімум сто років новий безпечний конфайнмент. Отже, роботи, пов’язані з витяганням мас, котрі містять паливо, з «Укриття» будуть тривалими і недешевими.

Сьогодні, запевнив генеральний директор ДСП «ЧАЕС», за рахунок природного радіоактивного спаду відбувається поступове зниження радіаційного фону на майданчику.

І. Грамоткін повідомив, що завдяки підтримці міжнародних донорів на ЧАЕС споруджується інфраструктура, необхідна для зняття об’єктів з експлуатації. Зокрема, це виробничий комплекс із поводження з твердими радіоактивними відходами, завод з переробки рідких радіоактивних відходів, сховище відпрацьованого ядерного палива та новий безпечний конфайнмент, який потребуватиме значних витрат на своє утримання. Крім того, укладено рамкову угоду між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, який здійснює адміністрування Чорнобильським фондом «Укриття». «Нині ми перебуваємо на дуже важливому етапі, коли реалізація проектів проходить в умовах обмежених коштів. Донори оголосили про додаткові внески, але поки що їх не зробили. Тому на нас лягає величезна відповідальність, щоб не допустити збільшення вартості проектів і термінів. У рамках діючих контрактів у разі затримки проектів передбачені штрафні санкції», — зазначив він.

ЦИФРА

На ЧАЕС із держ-бюджету виділено лише 70 млн. грн., 42,7 млн. з яких йде на оплату праці, 14 млн. — на оплату електроенергії та газу, 7,7 млн. — на виконання робіт, пов’язаних зі зняттям об’єктів з експлуатації, 5,6 млн. — на придбання товарів для забезпечення інфраструктури.

ДО РЕЧІ

На Чорнобильській АЕС створено дві комісії з розслідування подій у машинному залі: одна — наказом генерального директора ДСП «ЧАЕС» Ігоря Грамоткіна, друга — згідно з приписом Державної інспекції ядерного регулювання України (Держ-атомрегулювання).

Член комітету Лідія Котеляк, Голова комітету Ірина Сех та працівник ЧАЕС Віталій Засенко.

Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимир Холоша, генеральний директор Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» Ігор Грамоткін та член комітету Ольга Сікора.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.