Два комітети об’єднають зусилля, щоб підготувати пакет законодавства, який забезпечить гідне право на освіту для людей з особливими потребами.
У Комітеті Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів відбувся круглий стіл щодо формування інклюзивної політики в освітній сфері. У заході, проведеному спільно з Всеукраїнським громадським соціально-політичним об’єднанням «Національна асамблея інвалідів України», участь узяли народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, міжнародних організацій.
Відкриваючи засідання, голова комітету Валерій Сушкевич наголосив на важливості запровадження інклюзивної освіти як системного процесу, спрямованого на забезпечення права кожної дитини на здобуття якісних, доступних знань за місцем проживання, оскільки в Україні щорічно понад 18 тисяч дітей стають інвалідами.
За словами В. Сушкевича, законами «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про соціальні послуги», «Про реабілітацію інвалідів в Україні» регламентовано надання освітніх, медичних, соціальних послуг особам із обмеженими можливостями здоров’я, зокрема, дітям з інвалідністю. Проте лише після ратифікації у грудні 2009 року Конвенції про права інвалідів в Україні відбулися істотні зміни в принципах і підходах щодо набуття освіти дітьми з інвалідністю. Формування інклюзивної політики (політики включення) в сфері освіти — питання міжвідомче, яке передбачає розуміння сучасних вимог і підходів до питань інвалідності, прав осіб з інвалідністю на освіту, створення системи інтегрованих послуг на рівні громади, системи підготовки кадрів, зміни ментальності суспільства і, найголовніше, — переосмислення самих підходів до формування сучасної політики.
За словами головуючого, фактично, — це процес змін у політичній, економічній, соціальній сферах, спрямований на утвердження соціальної рівності та включення всіх груп населення в життя суспільства. «Сьогодні ми говоримо про питання, які стосуються інвалідності, питання дітей та дорослих з інвалідністю, питання, які напряму впливають на суспільство, в якому ми живемо. Хоча Конституція України, чинне законодавство, Конвенція гарантують рівні права та можливості в реалізації права на освіту, насправді багато сімей не мають рівного доступу до садочків, шкіл, ВНЗ. Діти не мають можливості рости зі своїми однолітками, вчитися, а в подальшому бути включеними в суспільство», — зауважив В. Сушкевич.
Серед основних проблем в сфері освіти осіб з інвалідністю парламентарій відзначив відсутність єдиної послідовності в наданні освітніх та реабілітаційних послуг дітям-інвалідам та молоді з інвалідністю, тобто системи: дитячий садок — школа — професійна освіта — вища освіта з обов’язковим наданням протягом всього періоду послуг з психолого-педагогічної, медичної, професійної, фізичної реабілітації.
Не менш актуальним, на його думку, є вирішення питання щодо належного матеріально-технічного забезпечення. Зокрема, видання підручників для дітей зі складними вадами розвитку та слабозорих, оновлення дидактичних посібників (атласи, географічні карти тощо), озвучених книг, забезпечення навчальних закладів спеціальними приладами і обладнанням для дітей з вадами здоров’я. Навчання таких дітей ускладнюється через недостатню кількість спеціалістів в сфері інклюзивного навчання, обмеженість фінансових ресурсів для більш широкого впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах посад для супроводу дітей з інвалідністю, асистентів вчителя тощо. Проте однією з найбільших перешкод у впровадженні інклюзивної освіти, за словами В. Сушкевича, є архітектурна недоступність будівель.
Водночас, як зауважила голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич, потрібно не дитину пристосовувати до умов навчального закладу, а навпаки — навчальний заклад до дитини.
Політик акцентувала увагу учасників круглого столу на відсутності в країні повного пакета законодавчого забезпечення освіти дітей і молоді з особливими потребами. Тож питання необхідності розробки пакета законодавчих актів щодо забезпечення прав людей з особливими потребами стало головним висновком обговорення учасників заходу.
«Нам потрібен новий пакет законодавства, що гарантує і забезпечує гідне право на освіту для людей з особливими потребами та охоплює всі ланки освіти», — підкреслила Л. Гриневич.
Голови комітетів у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів та з питань науки і освіти вирішили об’єднати зусилля навколо спільної розробки такого пакета законодавчих актів.
За повідомленням інформаційного управління апарату Верховної Ради.
Факт
Станом на перше грудня 2012 року з 19,2 тисячі загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти лише 3,8 тисячі (20%) є доступними для дітей з обмеженими фізичними можливостями; 8,6 тисячі (45%) — частково доступними. Із загальної кількості 988 професійно-технічних навчальних закладів 316 (32%) обладнані пандусами, звуковою сигналізацією, інформаційними табличками.
