Як і очікувалося, візит Президента країни Віктора Януковича до Туркменістану спричинив неабиякий резонанс в експертному середовищі. Прямо кажучи, відродилися сподівання на те, що Туркменістан для України ще не територія втрачених надій. Авжеж, сподівання ще доволі слабкі і навіть примарні — з огляду на колосальний пласт проблем, вирішувати які зобов’язує спільна заява глав обох держав про поглиблення відносин дружби і співробітництва.
Нині, вочевидь, це найголовніше, бо доведеться відновлювати вже втрачені позиції. Нагадаю, ще на початку 2000-х їх можна було називати унікальними. До 2005 року включно українські компанії отримували від Туркменістану найкращі замовлення на будівництво доріг, шляхопроводів, газових мереж. У кожного фахівця власний погляд на те, чому це все — вже в минулому.
На думку незалежного експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута (на знімку), «власне специфіка поставок газу з туркменського регіону і підірвала по суті україно-туркменське співробітництво. Приватні інтереси взяли гору над державними. Спершу Україна програла боротьбу за газовий транзит територією Узбекистану в 2005 році. Росія забрала потужності, які сьогодні не використовує. Бо традиційно займає позицію собаки на сіні: навіть якщо сама проковтнути не може, іншим не дасть... Тому спершу були втрачені контрактні можливості прокачування газу через Узбекистан, а після цього і туркменський контракт підірваний відомим варіантом суміші, в якому виникла компанія «РосУкрЕнерго» з постійною пропискою в цій схемі завдяки «Газпрому». Треба зазначити, що до того існувала компанія «Юралтрансгаз» приблизно з тим само набором інтересів і паразитуванням на українському газі, який постачався за контрактом з Туркменістану. Якщо підняти закриті документи «Газпрому», то виявимо, що ніякого транзиту вже давно не було, був простий обмін певного еквівалента газу на російсько-українському кордоні...»
Водночас експерти, і зокрема Олександр Нарбут, сподіваються, що візит Віктора Януковича до Туркменістану відновить колишні відносини в газовій сфері.
У ЗМІ вже гуляють прогнози, що газ із Туркменістану для України може стати у 200 доларів США. Чи реально це? Про це Олександра Нарбута запитали у прес-центрі «Главкому». На його думку, на початковому етапі співробітництва Туркменістан може погодитися, щоб газ рахували за більш вигідною формулою, якщо будуть усунуті всі приватні інтереси, але все залежатиме від маршрутів, які будуть задіяні. Можливо, Україна купуватиме газ через посередника, який братиме його на кордоні Узбекистану та Туркменістану і обмінюватиме на еквівалентні обсяги на кордоні України з Росією.
Додамо: якщо ж ідеться про доставку газу з альтернативного газогону, то це може статися не раніше 2015 року. Та все одно його поява в Україні видається реалістичнішою, ніж створення україно-російського газового консорціуму, інтерес до якого повсякчас підігрівається.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
