Питання виборів у столиці має вирішити тільки парламент

У Комітеті Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування відбувся круглий стіл «Актуальні питання законодавчого регулювання правового статусу столиці України — міста-героя Києва». Участь у ньому, крім народних депутатів, взяли представники місцевих органів влади столиці, Асоціації міст України, експерти, науковці.

Предметом розгляду також стала низка законопроектів, які перебувають на розгляді комітету і стосуються Києва.

«Наш комітет — це той орган, який бачить увесь спектр проблем, що накопичилися сьогодні в державі щодо місцевого самоврядування та державного будівництва. Тому ми й запропонували зібратися за участі експертів, науковців, політиків та громадськості, щоб обговорити та чітко окреслити весь спектр проблем і розв’язати їх», — зауважив голова комітету Давид Жванія.

За його словами, питання виборів у Києві вийшло з правового поля і вирішити його повинен саме парламент. 

На думку віце-президента Асоціації міст України Мирослава Пітцика, нинішня система управління не задовольняє ні киян, ні політиків. А закон про столицю, ухвалений 14 років тому, застарів і потребує серйозного доопрацювання. «Внесення точкових змін за певними напрямами не вирішить проблеми. Варто створити серйозну робочу групу і підготувати концептуальний законопроект, де розписати систему управління в Києві, що робити з райрадами, чи потрібні вони взагалі, бо на сьогодні ситуація відкрита».

На думку асоціації, в одній територіальній громаді має бути одна рада, але представництва виконавчих структур мають доходити  майже до кожного мікрорайону. Така система працює в багатьох країнах, зокрема у Москві. Й успішно функціонує, зауважив М. Пітцик. Крім того, на його переконання, Київ нині обмежений фінансово.

«Потрібно наполягти на тому, щоб столиця мала право розпоряджатися 100 відсотками податку на прибуток з доходів громадян», — вважає віце-президент Асоціації міст.

Неоднозначна ситуація й щодо виборчої системи. Нещодавно асоціація провела опитування в містах із цього приводу. З’ясувалося, кожне місто має свою точку зору. «Навіть не зрозуміло, як звести докупи ці опитування. Вибори мають бути пропорційні, мажоритарні, з відкритими списками чи закритими, голова обирається у два тури чи в один? Абсолютна розбіжність. Тому треба залучати науковців до цієї роботи, світовий досвід і таким чином готувати серйозний закон, який відповість на всі болючі запитання», — наголосив віце-президент.

Власне, щодо необхідності існування районних рад думки неоднозначні й серед народних депутатів. Так, Євген Карташов зауважив: «Досвід, який нагромадили Одеса, Львів, Миколаїв, Запоріжжя, працюючи без районних рад, треба було б розглянути», — зауважив він.

Водночас Володимир Бондаренко переконаний: фактично самоврядування в Києві згорнуто через скасування районних рад і перетворення представницького органу Київської міської ради на орган, який сумістив представницькі та нормотворчі функції з розподільчими. «90 відсотків рішень Київської міської ради стосуються не правил надання земельних ділянок, а фактичного їх надання. Переважно собі або наближеним структурам. Це призвело до закриття можливості контактувати з радою, впливати на її рішення. А останні події, коли люди пробиваються на засідання Київради, свідчать про те, що ситуація киян не влаштовує», — констатував він.

Власне, пропозиції, висловлені під час круглого столу, та законопроекти, представлені в комітеті, почасти такі протилежні, що учасники зібрання дійшли висновку: консенсус має шукати робоча група. Саме вона може підготувати єдиний законопроект, який і стане предметом обговорення на пленарному засіданні.