Життя нечасто збирає цих мужніх чоловіків разом. Щоденні клопоти, на жаль, не дають змоги часто бачитися. Та є дати, коли самі ветерани збираються разом, щоб обмінятися міцним потиском руки і згадати бойові будні, побратимів, яких уже немає поруч. І тоді про них говорять усі. Навіть держава. Шкода, що переважно — лише в такі дні...
У воїнів-афганців, підполковника Юрія Компанійця, старшого прапорщика Володимира Полякова і підполковника Сергія Шишкіна (на знімку) різні воєнні долі. Перший служив в Демократичній Республіці Афганістан заступником командира 668-го окремого загону спеціального призначення у 1987—1989 роках. Саме він наприкінці війни вивів з Афганістану батальйон для подальшої дислокації в Кіровограді. Юрій Компанієць — кавалер двох орденів Червоної Зірки.
Володимир Поляков, старший прапорщик, проходив військову службу в Кабулі, в окремій спеціальній змішаній ескадрильї в 1986—1987 роках. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги».
Сергій Шишкін, підполковник, служив начальником зв’язку 411-го окремого загону спеціального призначення (8-й мотострілковий батальйон) у Фарахруді. Нагороджений орденом Червоної Зірки.
Пізніше, в цивільному житті, кожен теж знайшов своє місце. Не чекаючи допомоги від інших... Тож не дивно, що всі троє опинилися в підприємницьких структурах. Пройшли роки, але кожен з ветеранів займає активну життєву позицію, чимало часу віддає вихованню підростаючого покоління, займається благодійницькою діяльністю. По-іншому вже не можуть. Бо, перевіривши колись на міцність, доля загартувала їх на все подальше життя...
Кіровоградська область.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
