Якщо спільнослов’янська мудрість Дурень шукає роботу, а робота шукає дурня у Севастополі й застосовна, то лише почасти. І на це є дві причини. Перша: ще з радянських часів у Севастополі людей з вузівським дипломом у кишені було більше, ніж у будь-якому іншому місті СРСР. Друга: за даними, озвученими на брифінгу директором Севастопольського міського центру зайнятості (МЦЗ) Валерієм Ільченком (на знімку), серед зареєстрованих безробітних 62% — давні або вчорашні випускники вузів.

Вузівський значок — «поплавець» чи «камінь на шиї»?

Серед тих, хто шукає роботу в Севастополі, — 62% людей з вищою освітою, 65% жінок і 54% молодші за 35 років.

З відповіді Валерія Миколайовича на запитання, поставлене у заголовку, можна зробити втішний для севастопольських безробітних висновок — знайти роботу в Севастополі значно легше, ніж в інших регіонах України. І не тільки України: за офіційного загальносвітового рівня безробіття в 5,9% і визначених за методикою Міжнародної організації праці середніх по Україні 7,4% у Севастополі торік безробітних нарахували менше 11 тисяч осіб — 5,6%. За загальної чисельності населення в 328 тисяч осіб постійно працюють понад 182 тисячі севастопольців. І є тенденція до поліпшення ситуації. Порівняно з 2011-м минулий рік дав, нехай і невелике, та збільшення зайнятих — на 0,4%.

На облік у міському центрі зайнятості за весь минулий рік стало 5 874 севастопольця, з яких 4 259 осіб одержали статус безробітного, а більш як 3 500 платили допомогу у зв’язку з безробіттям.

Хто шукає, той знайде

Рівень зайнятості в Севастополі наближається до 63,5%, що дає змогу місту за цим показником бути другим після Києва. На одну зареєстровану в МЦЗ вакансію претендує три здобувача. Водночас в інших регіонах — по кілька десятків.

Про коефіцієнт корисної дії співробітників центру дають уявлення цифри, які навів В. Ільченко. За направленням міської служби зайнятості торік роботу знайшли 2 120 севастопольців.

Від того, що одержали додаткового працівника, вигоду отримали 133 роботодавця — їм держава на нового працюючого заплатила дотацію. Можливо, така політика держави серед інших спонукальних мотивів стимулює роботодавців задумуватися про створення нових робочих місць. У всякому разі, торік у Севастополі їх додалося 9597. Цей показник особливо відзначив В. Ільченко: «Майже 160% від річного завдання, визначеного в «Регіональній програмі зайнятості».

Вчитися ніколи не пізно...

110 безробітних завдяки фінансовій і консультативній допомозі міського центру зайнятості пробують свої сили в бізнесі.

620 безробітних через центр зайнятості тільки за минулий рік здобули нову професію. І майже 90% з них працевлаштувалися. Ще 110 осіб за консультативної допомоги фахівців МЦЗ розпочали свою справу. Одержавши, за рахунок виплати одноразової допомоги з безробіття, стартовий капітал і попередньо навчившись азів підприємництва (знову ж, за направленням центру зайнятості), пішли в «самостійне плавання».

За морем життя непогане

За офіційними звітами, що їх надають крюїнгові агентства та інші організації, які працевлаштовують наших співвітчизників за кордоном, 6 358 севастопольців працюють в інших країнах.

Севастопольська специфіка як міста приморського, — ще й у тому, що частина громадян йдуть у плавання. Моряки наймаються або через крюїнгові агентства, або самостійно на судна іноземних власників. На жаль, достовірної статистики про кількість тих, які працевлаштувалися в такий спосіб, або тих, які втратили роботу, про розмір заробітків, про умови роботи на суднах поки що немає. Але тривати так довго не буде: з початку року набрали чинності законодавчі акти, що посилюють регламентацію діяльності посередницьких фірм, які працевлаштовують українців за кордоном, та й значно розширюють можливості контролю над їхньою діяльністю з боку Держінспекції з питань праці.

Тим часом не тільки наші співвітчизники шукають трудового щастя в далеких краях. Роботу в Севастополі шукають і іноземці. І знаходять — торік їм було видано 32 дозволи на працевлаштування. У підсумку вже 48 закордонних гостей працюють на Севастополь.

Скільки коштує будинок зводити

Думка севастопольського будівельника (неофіційна):

«Коли наймаєшся на будівництво, після п’яти хвилин спілкування з роботодавцем розумієш, що роботу тобі дадуть, якщо:

а) ти володієш максимальною кількістю будівельних спеціальностей;

б) якщо погодишся, що платитимуть тобі по мінімуму».

Кліматичні та географічні особливості Севастополя спричинили тут в останні десять-п’ятнадцять років справжній будівельний бум. Навіть фінансова криза особливих змін не внесла: як будували, так і будують, і ціни на квартири майже не змінилися.

Така ситуація спровокувала приплив будівельників до Криму і Севастополя із інших регіонів. І, як наслідок, змінила розклад сил на місцевому ринку робочої сили. Що відразу відбилося в змісті газетних оголошень: якщо раніше вони починалися «Шукаємо бригаду будівельників», то приблизно з 2010-го почали друкувати так: «Бригада непитущих будівельників шукає...». А зовсім нещодавно громадські активісти звернули увагу на те, що приплив робочої сили має зворотній бік медалі. Влаштувавшись у Севастополі, багато хто з них перевезли родини. Заробити на купівлю повноцінного житла в них не виходить. Вихід знайшли «бюджетний»: прикупили недорогу дачну ділянку, самотужки звели будиночок. Після чого настає черга усвідомлення: громадський транспорт по дачних кооперативах маршрутів не проклав; дітям у школу добиратися далеко, та й небезпечно по малонаселених просторах дач і городів; одержати медичне обслуговування в такій віддаленості від цивілізації — проблемно; реєстрацію без зазначення вулиць і номерів будинків не всі офіційні установи вважають повноцінною, а тому влаштувати дитину в садок, на жаль... Про відсутність централізованого водопостачання, каналізації, постійної та повноцінної напруги в електромережі (і т. д, і т. п.) на такому тлі й скаржитися якось не з руки.

Не кочегари й не теслі...

Середня зарплата в Севастополі в 2012 році — 2 835 гривень. Середня зарплата за пропонованих через МЦЗ вакансіях — 1 572 гривні.

Левова частка вакансій, що їх пропонують роботодавці через центр зайнятості — слюсар, водій, продавець, прибиральник. Високий шанс знайти через МЦЗ роботу в лікарів, медсестер і державних службовців. Судячи з кількості та різноманітності оголошень у численних рекламних міських газетах, у Севастополі кожний бажаючий може реалізувати своє право на працю. Але от що з оплатою цієї праці?.. Знайшов в одному з оголошень: «... оплата відрядна, ВИСОКА». Виявилося — 2 400 гривень. У тій само газеті продавцю обіцяють платити 2000 на місяць, комірникові - 2 750, а «помічникові у відділ замовлень» — 3100. Але більшість опублікованих пропозицій дають надію тим, хто шукає роботу й заробіток; «... високооплачувана», «... добре плачу», «з/п висока». Одне з оголошень привертало до себе увагу й лаконічністю, і цифрами: «Помічник керівника. 5 000—10 000 грн.».

 

Севастополь.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.