У цивілізованому світі приватну детективну діяльність для забезпечення громадянами і юридичними особами захисту своїх законних прав та інтересів використовують давно. Приватні детективні бюро є практично в усіх країнах Європи. Функції та завдання їх майже такі самі, як і у правоохоронних органів. Коли громадяни з якихось особистих причин не можуть звернутися до цих органів, то їх функції перебирають на себе приватні детективні агенції. Наприклад, в Росії приватну детективну діяльність законно проводять з 1992 року. У нас узаконені приватні нотаріуси, приватні адвокати, приватні юридичні контори, врешті-решт, приватні охоронні фірми, які здійснюють охорону фізичних осіб, рухомого і нерухомого майна, при цьому приватної детективної діяльності законодавчо досі не існує.

Проблемам діяльності приватних детективних агенцій останнім часом приділяється доволі багато уваги у вітчизняних засобах масової інформації. Зокрема, своїми думками діляться політики і науковці, працівники правоохоронних органів та приватних структур. Однак приватна детективна діяльність у нашій країні досі законодавчо не врегульована, хоча потреба в цьому велика. Ще 2000 року в Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України розробили проект закону України «Про приватну детективну діяльність». Автор також мав нагоду брати участь у його підготовці.

Мало того, у 2007 році як народний депутат, член цього комітету і співавтор зазначеного законопроекту вніс його на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи. На жаль, проект тоді не одержав підтримки більшості і його відкликали.

Проте суспільна потреба в такому законі не зменшилася. Про це свідчить хоча б той факт, що законопроект у доопрацьованому вигляді вносився на розгляд Верховної Ради України ще декілька разів — у 2008, 2010, 2011 роках. Останній з них — 12.12.2012 р. — за ініціативою народних депутатів України В. Малишева і В. Швеця під назвою «Про приватну детективну (розшукову) діяльність».

У ньому приватна детективна (розшукова) діяльність визначається як дозволена органами внутрішніх справ діяльність приватних детективів або приватних детективних підприємств, їх об’єднань та філій, з надання замовникам (фізичним і юридичним особам) на платній договірній основі детективних послуг з метою захисту їхніх законних прав та інтересів.

У чому ж соціальна цінність закону про приватну детективну діяльність?

Насамперед його прийняття дасть змогу значно збільшити можливості громадян України та їх об’єднань у захисті своїх конституційних прав та свобод, а також законних інтересів. 

Аналіз практичних пропозицій на ринку свідчить, що приватні детективи пропонують широкий спектр послуг детективного характеру. Наприклад, у сфері шлюбно-сімейних відносин — пошук осіб, на які поширюються аліментні зобов’язання; перевірка якості виконання обов’язків гувернантками, домогосподарками, особами, які здійснюють догляд за дітьми; надання допомоги батькам: спостереження за дитиною, встановлення її кола спілкування, аналіз поведінки підлітка з метою запобігання негативним наслідкам (втеча з дому, вчинення правопорушень, алкоголізм та наркоманія); перевірка достовірності оголошених особою відомостей щодо власного сімейного стану, встановлення біографічних та інших даних, які характеризують особу; перевірка даних, наданих особами, які звернулися до служби знайомств, у тому числі й через інформаційні ресурси в мережі Інтернет; виявлення контактів особи, виїзд, за потреби, за місцем її відпочинку або проведення  заходів особистого характеру тощо.

У багатьох публікаціях на цю тему наводяться дані щодо зарубіжної практики діяльності детективних агентств та приватних детективів. В інших країнах вони можуть надавати такі послуги, як: перевірка достовірності відомостей, які надаються партнерами або потенційними партнерами клієнта; встановлення обставин недобросовісної конкуренції; пошук боржників та осіб, які ухиляються від виконання своїх договірних обов’язків; робота щодо конкретних кримінальних та цивільних справ; створення соціально-психологічного портрета особи; участь у вирішенні сімейних та шлюбних справ; перевірка автомобілів на факт викрадення та реєстрацію; перевірка осіб за місцем проживання; перевірка на судимість; встановлення місця та часу перебування дітей та виявлення їх зв’язків; встановлення адреси та абонента за номером стаціонарного телефону; розшук осіб; розшук майна, тварин; встановлення за номерним знаком власника автомобіля; збір інформації про фізичних осіб, підприємства, конкурентів; перевірка достовірності відомостей про осіб, які влаштовуються на роботу; обслуговування юридичних осіб щодо забезпечення внутрішньої безпеки; перевірка достовірності інформації про набуте майно (відомості про нерухомість, попередніх власників, накладення арештів, заборон, знаходження у розшуку) тощо. Ухвалення закону, по суті, дасть змогу легалізувати приватну детективну діяльність. В Україні сьогодні, хоча такий вид діяльності офіційно не визнано, фактично приватною детективною діяльністю давно і ефективно займаються не тільки фізичні особи, а й юридичні.

За неофіційними даними, у всіх регіонах нашої країни працює кілька тисяч приватних детективів і приватних детективних агентств.

Крім того, прийняття зазначеного закону закладе основу для створення нових робочих місць і, відповідно, розширення бази оподаткування. Це особливо актуально для колишніх працівників органів внутрішніх справ та інших правоохоронців, які після виходу на пенсію у доволі активному віці ще можуть стати корисними людям. Адже мають величезний досвід такої роботи.

Водночас функціонування приватних детективів та їх об’єднань дасть можливість усунути фактичну монополію державної правоохоронної системи. Насамперед органів внутрішніх справ щодо надання фізичним і юридичним особам детективних послуг з метою захисту їх прав і законних інтересів, одночасно звільнивши правоохоронців від необхідності виконання багатьох невластивих їм, а також часто дріб’язкових, обтяжливих функцій. До того ж у законі буде встановлено правила співробітництва та взаємодії суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності з правоохоронними органами. Так, приватні детективи, які під час здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності отримали інформацію про факти вчиненого злочину або про підготовку до вчинення злочину, зобов’язані невідкладно (якщо цьому не заважають обставини непереборної сили) повідомити про це відповідний правоохоронний орган та передати йому матеріали, що підтверджують таку інформацію.

Особливої актуальності набуває ця проблема у контексті прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України та кардинального реформування досудового слідства. Йдеться передусім про перебудову кримінального процесу на засадах змагальності і відмови від слідчо-розшукового його характеру. Нова ідеологія кримінального процесу потребує співпраці між правоохоронними органами і приватними особами. Такими особами можуть стати насамперед приватні детективи. Державні правоохоронні органи просто мають поступитися певною частиною свого монополізму приватним учасникам процесу. Водночас вони отримають пряму вигоду у вигляді звільнення від цілого валу процесуальних дій, який тепер буквально захлинає діяльність суб’єктів кримінального провадження.

У справі прийняття закону «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» важливий також аспект підвищення міжнародного іміджу України як країни, в якій створено всі необхідні умови для реального захисту громадянами своїх прав, свобод і законних інтересів.

Безумовно, дуже важливо забезпечити дотримання законності при здійсненні приватної детективної діяльності. Цьому сприятиме не тільки система контролю і нагляду за цією діяльністю, а і достатньо вимоглива процедура видачі свідоцтв про право заняття приватною детективною діяльністю і дозволів на реєстрацію приватних детективних підприємств, їх об’єднань та філій.

Наприклад, громадянин, який бажає отримати таке свідоцтво, повинен буде, крім інших документів, надати медичну довідку про те, що він не перебуває на обліку в органах охорони здоров’я у зв’язку з психічним захворюванням, алкоголізмом і наркоманією; довідку про відсутність судимості, а також документи, що підтверджують наявність вищої юридичної або спеціальної освіти чи проходження спеціальної підготовки для заняття приватною детективною діяльністю, або стаж роботи в оперативних чи слідчих підрозділах не менше трьох років.

Для реєстрації приватного детективного підприємства, об’єднання приватних детективних підприємств та їх філій, крім інших документів, додатково має бути надано дозвіл відповідного органу МВС України на проведення його державної реєстрації. У разі відсутності такого дозволу юридична особа не може використовувати у своїй назві слова «детективне агентство», «детективне бюро», «детективне товариство» і т. ін.

Передбачено й інші заходи, що гарантують дотримання закону та прав людини у детективній діяльності, а також гарантії для самих детективів. Це, зокрема, закріплення обмежень у процесі здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності: приватним детективам, зокрема, забороняється: 1) приховувати від правоохоронних органів факти вчинених злочинів чи злочинів, які готуються, що стали відомими в процесі проведення приватної детективної (розшукової) діяльності; 2) видавати себе за суб’єктів оперативно-розшукової діяльності, працівників правоохоронних органів; 3) збирати відомості, пов’язані з особистим життям, політичними та релігійними переконаннями окремих осіб; 4) передавати своє свідоцтво або посвідчення для використання іншим особам.

До таких гарантій варто віднести також встановлення вимог щодо професійної таємниці результатів приватної детективної (розшукової) діяльності. Приватним детективам забороняється розголошувати і використовувати у своїх власних інтересах або інтересах третіх осіб відомості, що становлять професійну таємницю суб’єкта приватної детективної (розшукової) діяльності.

Проект закону зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяти приватним детективам у їхній діяльності. Водночас ці структури не мають права втручатися у професійну приватну детективну (розшукову) діяльність. Врегульовано також особливості соціального і правового захисту громадян, які займаються приватною детективною (розшуковою) діяльністю.

Таким чином, цілком очевидно, що становлення в Україні приватної детективної діяльності є незворотним процесом. Отож штучне і тривале його стримування завдає непоправної шкоди не тільки вже існуючим суб’єктам приватної детективної діяльності та охочим займатися таким видом підприємництва, а й інтересам громадян, які потребують подібних послуг, а також державним інтересам й іміджу України на міжнародній арені. Тобто в Україні назріла необхідність якнайшвидшого прийняття Закону «Про приватну детективну (розшукову) діяльність».

Пропозиція

Передбачається, що приватним детективом може бути громадянин України, який досяг двадцяти одного року, має вищу юридичну чи спеціальну освіту або пройшов спеціальну підготовку для заняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю чи має стаж роботи в оперативних або слідчих підрозділах не менше трьох років, не перебуває на обліку в органах охорони здоров’я у зв’язку з психічним захворюванням, алкоголізмом чи наркоманією, не має судимості та отримав у встановленому порядку свідоцтво про право на заняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю.

Сергій ГУСАРОВ, доктор юридичних наук, член-кореспондент Національної академії правових наук України, ректор Харківського національного університету внутрішніх справ.