Потрібно перевернути піраміду влади, змінити наявні процедури і віддати повноваження та фінанси на місця

— Децентралізація влади вкрай необхідна. Якщо сьогодні ми орієнтуємося на європейські цінності, то повинні заявити: у нас буде справжнє місцеве самоврядування, не тільки у містах, а й у районах, областях. І це самоврядування матиме свою власну дохідну базу, бо влада, яка не має ресурсів, — це не влада. Усе це було заявлено ще у квітні, ініціатором реформи виступив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і віце-прем’єр-міністр — міністр Мінрегіонрозвитку Володимир Гройсман, виходець із нашої асоціації, колишній міський голова Вінниці. Реалізація цих починань дозволить розв’язати місцеві проблеми, виявити ініціативу і творчість громад, зробити їх самодостатніми. Результати цих перетворень люди відчують в першу чергу. Сподіваюся, що новий уряд реалізує заявлені раніше тези про те, що бюджет 2015 року буде сформовано під ці завдання.

— Російська Федерація узяла цю тему на щит, як виправдання вигадала фашизм, «бандерівщину» і під гаслом самостійності регіонів почала війну. Але про федералізацію не може бути й мови. А от децентралізація влади — вкрай необхідна. Якщо ми цього не зробимо, ситуація рано чи пізно вибухне, далі тягти нікуди. Пострадянські країни, ставши самостійними, з цього й починали. Вони зробили реформу за п’ять-шість років, а ми 23 роки тільки й робили, що проголошували гасла, а робили все навпаки. Причина одна — відсутність політичної волі. Асоціація міст неодноразово говорила про необхідність проведення реформи, утім ситуація лише погіршувалася. За влади Януковича самоврядування було практично ліквідоване.

— Будучи віце-президентом Асоціації міст, Володимир Гройсман користувався повагою колег, він був у команді ініціативних, активних людей. Його прихід в уряд надихав нас усіх. Тепер він став Головою Верховної Ради, і ми раді за колегу. Але з’явився ризик, хто продовжить розпочате. Адже заявлені дуже серйозні речі, і реалізувати їх повинен професіонал і фахівець. Сьогодні на цю посаду призначений Геннадій Зубко, і ми дуже сподіваємося, що реформа буде продовжена.

— Поняття децентралізації — досить широке. З досвіду реформаторських дій у пострадянських країнах (а ми вивчали їхній досвід) вона повинна здійснюватися в декількох напрямах. Перший — адміністративно-територіальна реформа. Тепер про це мало говорять, можливо, вкладаючи цей сенс у децентралізацію. Але адміністративно-територіальна реформа — це найголовніше, без цього нічого не відбудеться. Вона складається із двох частин: адміністративної й територіальної. Закінчити реформу протягом року — це високий оптимізм, думаю, на це піде щонайменше кілька років. Адміністративна частина — це зміна піраміди керування, ліквідація непотрібних міністерств, відомств, державних структур, перегляд їх функцій та ліквідація дублювання. А от територіальна реформа — це найскладніший етап. Потрібно буде проводити зміцнення територіальних громад. У нас є закон про добровільне об’єднання, але для його нормального функціонування потрібна величезна роз’яснювальна робота серед населення. Цьому питанню приділялося величезне значення у всіх країнах, які проводили реформу. Потрібно підготувати свідомість суспільства. Тобто: потрібні ролики, статті, виступи різних спікерів, аж до кожного міста, сільської ради. Людям треба довести, що об’єднання громад принесе їм користь, тоді вони підуть на це добровільно.

Потрібно розуміти, що після об’єднання територіальних громад підуть серйозні процеси: якщо з’являється новий центр об’єднаної громади, ми повинні розуміти, чи зможемо ми там розмістити всі органи керування. Наступне питання — якщо ми їх об’єднаємо, то в нас зменшиться кількість державних структур. Чи зможемо ми тоді надати громадянам якісну послугу. Якщо ми закриємо школи, а їх потрібно закривати — навчальні заклади на 10—15 дітей не повинні існувати, цей популізм потрібно закінчувати, то повинні бути забезпечені шкільні автобуси, які довезуть дітей новою, гарною дорогою до школи й зі школи. Швидка допомога має також доїхати до хворого за нормативом, прийнятим у Європі. Тобто: це не тільки формальне об’єднання громад, це ще й розв’язання проблем шляхів, шкіл та надання послуг. Зробити все це протягом 2015 року — нереально, це серйозна робота не на один рік. Тут ресурси потрібні. Польща, коли робила цю реформу, одержувала дуже серйозні дотації з ЄС. Якщо не помиляюся, тільки на ремонт шляхів вони отримали 4 млрд. євро. Сьогодні ця сума — набагато більша. Тому децентралізацію влади ми повинні розглядати як серйозний механізм, і стосуватиметься він не тільки місцевого самоврядування. Потрібно переглядати функції й міністерств, і відомств.

Ми маємо перевернути піраміду влади, змінити наявні процедури, віддати ці повноваження на місця. Але все залежатиме від того, наскільки уряд виявить мужність у плані руйнування всіх корупційних схем. Адже вся система керування будувалася під корупцію.

— Зміни в Конституцію повинні закріпити принцип децентралізації влади, власне, мають бути ліквідовані районні й обласні адміністрації. Якщо їх не ліквідують, це означатиме, що ми заїхали на нове коло розмірковувань. Певен, на це вже ніхто не піде.

Що стосується законодавства, то особисто я проти написання нового закону про місцеве самоврядування. Він гарний, у нього потрібно внести зміни, що торкнуться бюджетної політики, податків. Прогресивність нинішнього закону визнають усі: європейські експерти, міські голови, просто його не давали виконувати.

— Ці законопроекти вже готові, вони узгоджувалися з Асоціацією міст, яка брала активну участь у їх підготовці. Наскільки я знаю, дано позитивні висновки.

— Я переконаний, що місцеві вибори повинні відбутися якнайшвидше — навесні наступного року. Оскільки місцеві ради сьогодні не відбивають настроїв населення, ми знаємо й пам’ятаємо, як вони формувалися. Тому, коли ми переобрали парламент, потрібно поміняти й місцеві ради, і міських голів. Моя особиста точка зору: ці вибори повинні відбутися винятково за мажоритарною системою. Знаю, що політики мають протилежну точку зору: волевиявлення повинне відбутися за партійними списками. Я виходжу з того, що каналізація — безпартійна, тому жодних партій на місцях не має бути. Інакше територія місцевого самоврядування тільки постраждає. Це моя особиста точка зору. У раді повинні бути люди, які представлятимуть конкретний квартал, вулицю та опікуватимуться питаннями людей, житлово-комунальним господарством, адже це — головна тема, яка всіх хвилює.

Моє глибоке переконання: успішний міський голова не повинен представляти будь-яку партію. Він повинен бути обраний народом і мати за плечима якісь успішні справи, бути професіоналом. Це по-перше. По-друге, повинен бажати вчитися, по-третє — мають бути інструменти, як його вчити. Наприклад, на усіляких тренінгах, курсах. Але це має бути система. Голови повинні обмінюватися між собою досвідом. І, звичайно, — співробітництво з різними іноземними організаціями. Усе це має виливатися в конкретну роботу: вулиці, проспекти, реконструкцію котелень, шляхи, освітлення. Є багато способів, як це робити.

Хочу також акцентувати увагу на тому, що проблема не стільки у владі, скільки в суспільстві — саме воно обирає собі лідера. Громадяни мусять розуміти, що потрібно обирати людину патріотично налаштовану, за плечима якої є успішна робота в керуванні. І найголовніше — уряд і влада не повинні їй заважати.

— Від Асоціації міст України й від себе особисто хочу поздоровити всіх, хто працює в органах місцевого самоврядування. Як мінімум — це мужні люди, й більшість із них продемонстрували свою патріотичну позицію, утримуючи ситуацію на місцях, борючись із сепаратистськими настроями, піднімаючи свою громаду на захист нашої державності.

Хочу подякувати їм за активну роботу. Впевнений: якщо Президент і уряд реалізують заявлені позиції, то місцеве самоврядування розквітне. А значить, розквітнуть наші населені пункти, країна. А це те, про що мріють усі.