Міняємо корову на козу

Є лише кілька фермерських господарств, де отара налічує понад 100 голів. Логічно, що й асортимент продуктів, які виробляють із козячого молока, не значний. У невеликих обсягах, переважно у Львівській, Київській, Кіровоградської областях, виготовляють пастеризоване й стерилізоване молоко й кілька видів сирів. Звичайно, такі товари не швидко стануть дешевими й масовими. Щоб окреслити перспективи розвитку у нас промислового виробництва козячого молока й продукції його переробки, агентство «УкрАгроКонсалт» проводить завтра в столиці круглий стіл «Козяче молоко — аспекти здоров’я та інвестування».

Для України це питання в розрізі вітчизняного тваринництва може бути актуальним ще й тому, що кози не хворіють на туберкульоз. А саме молоко, у перші дві години після доїння, має бактерицидні властивості, тому з лікувальною метою призначають дієту на щойно надоєному козячому молоці.

Сьогодні, зазначає професор кафедри технологій, економіки та менеджменту у тваринництві Національного університету біоресурсів і природокористування Василь Туринський, у світовій практиці чітко простежується тенденція заміни коров’ячого молока на козяче, особливо для виробництва дитячого, лікувального, профілактичного харчування й сирів. Приміром, у Росії за останні роки спостерігається зростання споживання сирів з козячого молока, особливо елітних сортів, які імпортують із Західної Європи. Недешевий імпорт виступає індикатором цін на «козячу» продукцію на внутрішньому ринку РФ. Місцеві виробники мають, приміром, можливість дорого продавати молоко. Так, у Росії літр коров’ячого коштує близько 20 рублів, тоді як козячого — 70—120 рублів.

Радує,  наголошує Василь Туринський, що в останні десять років з’явилися племінні й товарні господарства з поголів’ям від 5 до 500 голів козематок — «Семеро козенят», агрофірма «Шахтар», «Золота коза», «Бабині кози», «Від Дерези», «Чисті ключі», «Золоте руно» тощо.

До речі, посприяло в організації круглого стола Посольство Нідерландів в Україні. Під час заходу своїм багатим досвідом поділиться Ебе Ілзінга — власник голландської компанії «Клавер Каас». Це великий виробник сирів з коров’ячого, козячого й овечого молока. Компанія, де налічується 2500 кіз, ще 2001 року ввела в дію завод з виробництва сиру. А 2004-го почала працювати його друга черга, що дало змогу збільшити виробництво сиру на 75 відсотків.

Також цінним для наших аграріїв може бути досвід бельгійця Бернара Вілема, якого називають справжнім українським фермером. Він із дружиною Марією хазяюють у мальовничому селі Судова Вишня на Львівщині. Їхня отара кіз налічує понад 600 голів. З весни до осені тварини пасуться на лузі, їдять чисту траву, яблучні вичавки, п’ють чисту воду, тому й молоко дають жирне, густе, без жодних неприємних присмаків. А оскільки сировини багато — відкрито цех, де виготовляють козячий сир за традиційними французькими технологіями.