За попередніми даними, в січні в загальний фонд держбюджету надійшло 20,1 мільярда гривень, що на 10,8 відсотка перевищує аналогічний показник минулого року — про аванси і нюанси.
Інфляція у січні становила 0,2 відсотка — про лукаві узагальнення.
Україна продала євробондів на один мільярд доларів США — про те, що добре, а що — кепсько.
Бажане і дійсне
Перший оперативний звіт Держказначейства стосовно податкових надходжень у січні може породити солодку ілюзію стабільного зростання економіки. Адже вони перевищили планові на три відсотки, сягнувши 18 мільярдів 238 мільйонів гривень Але такі показники стали досяжні завдяки авансовим платежам із податку на прибуток, які діють від початку року. Це підтверджує й оперативна статистика. Надходження від податку на прибуток у січні становили 3,9 мільярда гривень — на 10,7 відсотка понад план і на 400(!) відсотків більше, ніж відповідного періоду минулого року.
Хоч як пікантно, а деякі великі платники запевняють навіть, що податківці відмовлялися зараховувати як аванс переплату за цим видом податку, а вона, як відомо, обчислюється багатьма мільярдами гривень.
Так само оптимістично може сприйматися і збір ПДВ із вироблених у країні товарів — 7,66 мільярда гривень, тобто 9,5 відсотка понад план! Але тільки якщо забути про борги уряду з відшкодування ПДВ. Про них можна лише здогадуватися, скажімо, з наміру уряду погашати їх векселями на загальну суму 17 мільярдів гривень.
З огляду на ці та інші важливі деталі, січневий податковий врожай не дає підґрунтя для того, щоб судити про шанси: виконаємо бюджетні зобов’язання чи ні.
В Держстаті вважають, що саме в січні помітно зросли ціни на продукти харчування, житло, воду та електроенергію. Найбільш суттєво, до слова, подорожчали овочі.
Нелегали!
Не зважайте і не соромтесь своїх почуттів. Шкодують не тільки споживачі, а й цілі міністерства. Так, звітного тижня Мінфін пошкодував, що торік бюджет недоотримав близько 4 мільярдів гривень через скорочення легального імпорту бензинів і застосування схем ухиляння від оподаткування. При цьому головне фінансове відомство в листі на адресу Міністерства доходів і зборів наводить елементарну арифметику. Торік споживання бензинів зменшилося на 2,2 відсотка — до 4,197 мільйона тонн, а їх виробництво взагалі скоротилося на 42,4 відсотка — до 1,635 мільйона тонн. Тож для того, щоб покрити потребу ринку, імпорт мав зрости, але з огляду на митні декларації він обвалився на 9,2 відсотка — на 206 тисяч тонн проти 2011 року! Тож умовні обсяги недонадходжень ПДВ і акцизного податку, резюмувало Міністерство фінансів, становлять понад 4 мільярди гривень.
Позичати, аби позичати
Зрештою, і Мінфін може не соромитися своїх почуттів. Адже, приміром, оптимізація податків через так зване трансфертне ціноутворення, яке позбавляє країну необхідних їй доходів, у нафтопереробній галузі не таке відверте, як, наприклад, у феросплавній.
Поза тим цього тижня чиновників із Мінфіну вочевидь лоскотали приємніші почуття. Пощастило продати на ринку капіталів десятирічні євробонди на один мільярд доларів США. Власне кажучи, цей випуск є нічим іншим, як дорозміщенням 10-річних боргових паперів на суму 1,25 мільярда доларів США в листопаді минулого року. Добре, що з тим устигли, бо до 12 лютого треба сплатити за кредитом МВФ 1,4 мільярда доларів США. Добре, що з помірнішою дохідністю, ніж у листопаді — зараз вона становить 7,625 відсотка. Проте, аби залучити ці кошти Україна, готова була платити навіть більше. Якщо зважити на той факт, що на погашення зовнішнього і внутрішнього боргу влада має витратити цьогоріч близько 13,7 мільярда доларів США, то певно, що одним візитом на ринок капіталу не відбутися.
І зрозуміло, яке величезне значення для країни має відновлення конструктивного діалогу з ключовим кредитором — МВФ. Як на мене, воно справить позитивний вплив не тільки на ставлення інвесторів до нашої країни, а й здешевить кредитні ресурси для корпоративного сектору економіки. Це добре. А кепсько, що ми вже не перший рік живемо за принципом: позичати, аби позичати.
Мал. Костянтина КАЗАНЧЕВА.
Експертна думка
Голова Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко:
«На ринку спостерігається колосальний обсяг контрабанди нафтопродуктів — чорний ринок становить понад 50 відсотків... Держава може регулюванням ринку домогтися того, щоб запустити НПЗ. Але вона цим не займається, оскільки корупція в галузі їй вигідна.... Будь-який НПЗ працюватиме собі на збиток, якщо сама влада з ним конкурує через фірмочки, подібні до «Лівели».
Директор з інвестицій компанії Concord Capіtal Андрій Герус (джерело — УНІАН):
«Україні дуже важливо отримати гроші. Вона готова навіть переплачувати за них. Ринок оцінив це розміщення позитивно в короткостроковому періоді й негативно — в довгостроковому: довгі євробонди знизилися в ціні, а з погашенням у червні цього року — зросли».
