Однокласники Вікторії Зінченко раділи, почувалися щасливими, а вона, ображена, схлипувала, не приховувала сліз. І все через те, що їй одній не вручили посвідчення молодої козачки, які її подруги щойно отримали з рук Генерального секретаря Національної ради козаків України, гетьмана Соборного гетьманського козацтва Олександра Костюка. Дівчинку втішали, пояснювали, що сталася технічна помилка, обіцяли негайно виправити її. Не допомагало — їй хотілося саме тоді, разом з усіма тримати в руках такий красивий і важливий, перший у житті, документ. А трапилася така оказія тому, що напередодні Віка хворіла, тож її не внесли до списку учасників цієї приємної події. Вона отримала посвідчення за кілька днів потому.

Бахмацьке поповнення

Того грудневого дня в актовій залі Будинку дитячої та юнацької творчості м. Бахмача, що в Чернігівській області, відбулася масова, урочиста і святкова для першокласників майже всіх шкіл району подія — посвята в молоді козаки (козачки). У залі були присутні вчителі й батьки дітей, керівники району і козацькі генерали з Києва, які вражали діток своєю формою, бравим виглядом. Лунали привітання, музика, пісні у виконанні школярів. Вступаючи до козацької спільноти, всі 273 присутні першокласники району «перед рідною землею, своїми друзями, батьками та пам’яттю звитяг козацтва урочисто поклялися вивчати його історію і традиції, готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно й віддано служити українському народові».

Окрім посвідчень, першокласники отримали пам’ятки молодого українця, в яких зазначено: їхній знак — золотий тризуб, що живуть вони серед своїх, у своїй Україні, на землі своїх тат і мам, дідів і прадідів. Їм вручили також тексти козацьких заповідей, в яких наголошується: для козака честь і слава дорожчі за життя, і тепер з їхніх вчинків судитимуть про все козацтво і український народ.

Школи, які представляли першокласників, отримали тоді знамена Соборного гетьманського козацтва і стенди для інформації про заходи козацького самоврядування. Разом з представниками педагогічних колективів шкіл вручав перелічені атрибути й подарунки, вітав юне поповнення козацької спільноти Олександр Костюк.

— Тепер ми їх, — пояснює Олександр Володимирович, — запишемо до нашого загальнонаціонального реєстру, в якому вже близько 

п’яти тисяч членів. А вони у своїх школах долучаться до вже існуючих козацьких осередків чи створять нові.

— То яка головна мета цього заходу?

— Пробудити зацікавленість дітей до історії нашої держави, ознайомити з нашим козацьким минулим, устроєм козацької спільноти, її вірою та лицарськими заповідями. Дослідити, що в житті козаків було позитивного, що з їхніх вчинків і звичаїв варто й бажано взяти для наслідування школярам, нашій молоді.

— Що відігріватиме важливу роль і в патріотичному вихованні підростаючого покоління. Чи не так?

— Патріотичне виховання молоді, збереження історичної пам’яті різних епох та шанобливе ставлення до видатних особистостей, їхніх героїчних, визначних вчинків — це майбутнє нашого народу.

Тож ми закликаємо школярів гартувати свою волю, пам’ятати, що вони — козацького роду, розвивати козацький дух, бути справжніми синами і доньками своєї Батьківщини.

Автор цієї публікації має намір згодом поцікавитися і розповісти вам, шановні читачі, яким буде продовження  цієї Бахмацької посвяти. Це, звісно, значною мірою залежатиме від керівників шкіл, педагогів. І не меншою — від районних керманичів, їхнього розуміння важливості і спрямування цього процесу.

— У нашому районі є певний досвід розвитку козацького руху, зокрема, в школах Батурина, Бобровиці, Пісок, — каже заступник голови районної ради Володимир Сорока, який позитивно поставився до заходу посвяти першокласників і взяв активну участь в його організації і проведенні. — За кожною школою закріплені козаки, які надають певну методичну допомогу шкільним козацьким формуванням. Сподіваюся, що через півроку відчуємо пожвавлення розвитку і становлення роботи козацьких організацій у школах, чиїх першокласників щойно посвятили в козаки й козачки.

Ця чудова подія надзвичайно важлива і буде пам’ятна в житті наших шкіл, всього району. Я хочу висловити щиру подяку за неї гетьману Соборного гетьманського козацтва, нашому землякові Олександру Костюку і всім тим, хто допомагав йому, був з ним у нас.

Між іншим, Гетьманат соборного козацтва провів у Бахмачі першу таку масову і широкомасштабну акцію посвяти першокласників в козачата і козачки. З чого розпочався цей процес? Чи не було тут певного примусу, випадкової формальності? Олександр Костюк розповідає:

— Спочатку від імені Національної ради козаків України ми надіслали в усі школи спеціальні бланки заяв-підтвердження, які діти, порадившись з батьками і отримавши їхню згоду, самі заповнили. Лише після цього ми підготували посвідчення їм, всю іншу атрибутику. А потім уже керівництво району посприяло нам в організації проведення цього заходу. Ми щиро вдячні особливо заступнику голови Бахмацької районної ради Володимиру Миколайовичу Сороці.

Тепер націлюватимемо своїх дорослих козаків, щоб вони відвідували школи, розповідали про роботу своїх організацій, надавали певну методичну допомогу шкільним.

— До речі, а чи існує якась система чи структура вашого Соборного гетьманського козацтва?

— У кожній області України діють наші округи (обласні організації), до яких входять курені (районні або міські підрозділи). Кожен курінь має щонайменше дві козацькі сотні з розвиненою структурою управління.

— Мабуть, не помилюся, якщо скажу, що посвята у вашому рідному Бахмацькому районі була певною мірою показовою, пропагандистською, так би мовити? На цьому й завершите процес посвяти?

— Переконаний, кожен з ваших читачів погодиться: як цього не зробити спершу в рідному краї, тим більше у прославленому козацькому! Адже посвята в молоді козаки — це передусім копітка організаційна робота, а в рідному краї і повітря, й земля допомагають.

Процес відродження козацтва, прийняття дітей у молоді козаки наша організація як складова частина Національної ради козаків України планово проводитиме й надалі, виконуючи рішення її Великої ради та вимоги Статуту, на підставі якого вона діє. Такі заходи проводитимуть в усіх регіонах України, всіма нашими територіальними осередками. В найближчих планах — провести їх у Київській області, потім — у Чернігівській та м. Севастополі.

Тепер, приміром, готуємося до посвяти першокласників шкіл всього міста Чернігова. Хочу наперед подякувати відповідальним працівникам обласної, міської держадміністрації, які проявили зацікавленість до такої події, що має відбутися найближчим часом.

Гетьман Назарій доповідає

У спеціалізованій 296-й школі, що на Харківському масиві Києва, уже більше двадцяти років існує козацька республіка «Молода Січ». Школа, між тим, спеціалізується на поглибленому вивченні англійської мови. А ініціатором створення цієї республіки був тодішній директор, який викладав німецьку мову, Олександр Малько. Про це з почуттям належної вдячності й поваги розповідала мені нинішній директор школи Світлана Строк.

Отже, вогник козаччини в цьому дитячому навчальному закладі запалено давно. А нині він палає чи жевріє?

Заступник директора з виховної роботи Олена Доценко показала мені товсту теку документів, у яких віддзеркалено козацьке життя в цій школі. Назву спершу нормативні документи. А це — конституція, статут, загальні положення козацької республіки, кодекси лицарської честі українського козацтва.

На практиці вже не один рік тут посвячують першокласників у козаки й козачки. Та найактивніше козацьке життя традиційно вирує щороку 14 жовтня в День українського козацтва, що затверджений на державному рівні.

Гетьман шкільної козацької республіки Назарій Омельянович захоплено розповідає:

— У святі беруть участь всі козацькі загони з другого по одинадцятий класи, запрошені представники організацій українського козацтва. Починаємо з того, що ми у вишиванках біля входу до школи зустрічаємо наших вчителів, пригощаємо їх приготовленими дома, звісно, не без допомоги мам (усміхається), різними козацькими і українськими стравами. А потім у школі вирують виставки творчих робіт учнів, українських народних ремесел, конкурси на кращу козацьку пісню, спортивні змагання тощо.

— Це все відбувається згідно із заходами учнівського самоврядування. А що воно являє собою?

— До складу кожної класної структури учнівського самоврядування входять великі козацькі ради, генеральні старшини, кошові, їхні заступники, старости і старшини класу, низка козацьких куренів: честі, літопису, мандрів, слави, грамоти, забав. У кожного з куренів — свої завдання, напрями роботи.

Перед кожною важливою загальнодержавною чи шкільною подією ми проводимо збори своїх старійшин. Приміром, останні проводили перед новорічним вечором і концертом. Ми простежили і внесли свої пропозиції, щоб на них був козацький дух.

Я дякую цьому енергійному молодому хлопцеві — вже гетьману — і вчитуюся в показані мені документи. Знаходжу один з останніх наказів директора школи про проведення Дня українського козацтва. Відповідальним за проведення перелічених Назарієм заходів тут визначено заступника директора школи з виховної роботи. І шкодую, що наказ підписано лише директором школи. А чому б саме перед таким святом не підготувати, скажімо, ухвалу за підписом і гетьмана школи?! Гадаю, це не підірвало б авторитет директора, а значно піднесло авторитет шкільного козацького самоврядування, його керівників, зокрема, шкільного гетьмана.

Те, що робиться в цій школі з питань пропаганди козаччини, безперечно, заслуговує на увагу, схвалення і поширення. І цей досвід стане ще багатшим, бо нещодавно сюди завітало Соборне гетьманське козацтво, яке торік посвятило першокласників школи в молоді козаки й козачки, надало шкільній козацькій республіці певну методичну допомогу. Оскільки до цього ця республіка не входила в жодну козацьку організацію, тепер усі козачата школи введені до єдиного національного реєстру. Планується цього року зарахувати лідерів цієї козацької республіки дійсними молодими козаками Соборного гетьманського козацтва.

І вчителі йдуть на... Січ

Ми розповіли про першу масову акцію посвяти в козаки й козачки першокласників Бахмацького району Чернігівщини і лише про одну із шкіл Києва, де вже давно діє козацька республіка. 

У номері за 1 листопада 2012 року наша газета розповіла про одну з шкіл Кам’янця-Подільського, що на Хмельниччині, педагоги і вихованці якої подалися на Січ — створили дитячо-юнацьку організацію  «Молода Січ». Думаю, варто нагадати вислів директора навчального закладу Олега Гарука, наведений у кореспонденції власкора газети Віри Шпильової  «Учителі пішли на.. Січ». Ось він: «Творче відродження ідей і засобів козацької педагогіки є запорукою виховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян незалежної країни».

Як чудово і правильно сказано! Як це потрібно сьогодні, коли, на превеликий жаль, значна частина молоді взагалі, і шкільної в тому числі, «гартує» себе цигарками і спиртними напоями!

Фото з архіву Соборного гетьманства.

Гетьман соборного КОЗАЦТВА Олександр Костюк:

«Мені дуже приємно, що останнім часом дедалі більше молоді прагне дізнатися про історію свого народу і розмірковує над тим, хто вони є? Любов до рідного краю, до своїх батьків, до рідної мови — це запорука їхнього щасливого майбутнього, нашої держави загалом».

О. Костюк (третій праворуч) в гостях у київській СШ № 296. Третій ліворуч — Н. Омелянович.