Лейтмотивом зустрічі Європейського комісара з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефана Фюле з керівництвом Верховної Ради, головами парламентських комітетів, керівниками депутатських фракцій та народними депутатами із зовнішньополітичних комітетів було те, що євроінтеграція та наближення до європейських цінностей і стандартів може стати об’єднавчим фактором для різних політичних сил.

Представники парламентської більшості, не заперечуючи потребу виконання Україною всіх необхідних умов на шляху до Євросоюзу, наголошували на тому, що внутрішні проблеми мають вирішитися усередині держави. 

Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов відзначив, що за законом про основи внутрішньої та зовнішньої політики України пріоритетним напрямом у розвитку зовнішньої політики визначено євроінтеграцію, і суспільство здебільшого підтримує це спрямування. «Але я не вважаю, що внутрішні проблеми, які є в нашій державі і які повинні вирішувати ми як політики, необхідно делегувати вам, у Євросоюз, — сказав О. Єфремов. — Це наші внутрішні питання, і ми повинні бути доволі розумними, толерантними та здатними домовитися для того, щоб усередині своєї держави вирішити наші проблеми».

Голова фракції КПУ Петро Симоненко закликав врахувати політичну і економічну ситуацію в країні, а також те, що українське суспільство фактично є розколотим на дві частини — прибічників Митного союзу не менше, аніж вступу до ЄС. Лідер комуністів застеріг від поквапних рішень, нагадавши, що всі європейські держави перед вступом до ЄС проводили референдуми. Тож Компартія пропонує провести референдум щодо приєднання до ЄС і в Україні.

У свою чергу, опозиція висловлювала не лише сподівання, що Україна найближчим часом приєднається до ЄС, а й зверталася до європейської спільноти з проханнями вплинути на політичні процеси всередині держави. 

Лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив, що проведення саміту Україна—ЄС, запланованого на листопад у Вільнюсі, під час якого передбачається підписання угоди про асоціацію з ЄС — це не лише крок до вирішення проблем у відносинах із Євросоюзом, а й усередині країни, зокрема, питання політичних переслідувань Юлії Тимошенко. А. Яценюк нагадав, що опозиція у Верховній Раді підготувала проект заяви про європейську інтеграцію. А після завершення зустрічі він повідомив журналістам, що відбулася також окрема півторагодинна зустріч-ланч Ш. Фюле із українською опозицією, під час якої пролунали запевнення, що опозиція готова розглянути і проголосувати всі законопроекти, які стосуються європейської програми дій — закони щодо спрощення візового режиму, правосуддя, судової реформи, прокуратури та низку економічних законопроектів.

Лідер фракції «УДАР» Віталій Кличко підкреслив, що європейські стандарти — це передусім незалежний парламент, в якому кожен депутат має голосувати лише особисто, а не за відсутніх колег. Тому без розв’язання проблеми персонального голосування в українському парламенті, за його словами, неможливо говорити про євроінтеграцію України. Лідер «УДАРУ» запевнив єврокомісара, що у більшості українців є бажання жити за європейськими стандартами.

Заступник голови фракції «Свобода» Андрій Мохник висловив міркування, що загальнолюдські цінності можуть об’єднати політичні сили і суспільство. Він нагадав, що цього року в Україні відзначатимуть річницю голодомору 1933 року. Деякі країни визнали голодомор 1933 року як геноцид українського народу, тому парламентарій звернувся до єврокомісара з проханням, щоб й інші європейські країни також визнали голодомор геноцидом.

Голова Верховної Ради України Володимир Рибак дуже високо розцінив обмін думками народних депутатів із єврокомісаром, охарактеризувавши зустріч як «нове слово у парламентській дипломатії». «Це був інтерактивний та відкритий діалог усього керівництва Верховної Ради, всіх політичних сил, усіх парламентських комітетів з Єврокомісаром, — сказав В. Рибак в інтерв’ю телеканалу «Рада». — Я би навіть назвав цю зустріч парламентським самітом з українського боку». Керівник парламенту також підкреслив, що український парламент цією зустріччю підтвердив свою традиційну відкритість, демократизм та реальне представництво поглядів та настроїв усього українського суспільства, зокрема, щодо курсу Президента України на європейську інтеграцію країни. І хоча діалог висвітлив глибокі протистояння щодо деяких політичних проблем, на погляд В. Рибака, серед депутатів сформувалася певна єдність щодо євроінтеграційної політики потреби наближення до європейських цінностей та стандартів. «Ще один висновок — парламенту прийшов час негайно приступати до практичної роботи, щоб реалізувати євроінтеграційний курс, значна частина якого складається з масштабних реформ суспільства, накреслених Президентом України. Без законодавчого підґрунтя ці реформи ми, як держава, не зможемо втілити в життя», — наголосив В. Рибак.