Через корупційний та адміністративний тиск на Херсонщині може припинитися будівництво доступного житла
Залізли до кишені підприємців
У Херсоні так добре «стимулюють» зведення доступних квартир, що торік тут не здали до експлуатації жодної багатоповерхівки. А нинішнього року темпи будівництва житла в обласному центрі взагалі можуть впасти до нуля, оскільки фінансове «навантаження» на забудовників відчутно зросло. Адже 25 грудня минулого року Херсонська міськрада влаштувала їм сюрприз: своїм рішенням депутати встановили для них пайові внески «для участі у розвитку інфраструктури» у розмірі до чотирьох відсотків від вартості об’єкту для підприємств, що зводять житлові будинки, і до 10 відсотків — для замовників інших видів нерухомості. Багато хто з депутатів міськради голосував за це рішення із певними пересторогами, а от бізнес взагалі поставився до нього критично.
Одні беруть, інші три шкури деруть
У свою чергу, керівники фірм-забудовників вважають, що впровадження пайового внеску на розвиток інфраструктури є погано продуманим кроком, і, зрештою, лише нашкодить обласному центру, сповільнивши темпи будівництва. Генеральний директор великої компанії-забудовника, що працює в Херсоні понад десять років, на умовах збереження анонімності повідомив: «Ми б із задоволенням перераховували фіксований внесок до муніципального бюджету на розвиток інфраструктури, якби він звільняв нас від аналогічних і набагато більших витрат. Адже постачальники комунальних послуг, які видають забудовникам технічні умови, неодмінно включають в них пункти про платежі на придбання всіляких засувок, підстанцій, газорозподільчих пунктів, а це — мільйони гривень. Плюс хабарі у тій чи іншій формі за «пришвидшення» підключень до мереж, яких також ніхто не відміняв, і чиї розміри з кожним роком тільки зростають. У результаті «паперові» та «корупційні» виплати в Херсоні вже зрівнялися із вартістю будівництва. Зрештою, їх доводиться перекладати на плечі тих же покупців квартир. У випадку з внеском на розвиток інфраструктури міськрада не забула рекомендувати підприємствам-постачальникам комунальних послуг відмовляти у видачі технічних умов забудовникам, якщо такий внесок не сплачено. Але не заборонила цим КП вимагати від забудовників грошей на свої виробничі потреби. Тож маємо перспективу подорожчання нового житла, якому далі дорожчати просто нікуди. У Херсоні і так є багатоповерхівки, здані до експлуатації ще у 2010—2011 роках, де досі не продано четверта-п’ята частина нових квартир, і ніякі знижки та акції не допомагають, — у городян просто немає грошей на їх купівлю».
«Зручності» за мільйон
До перевірки законності нового рішення міськради обіцяє взятися прокуратура й Антимонопольний комітет. Але в АМКУ кажуть, що «інфраструктурні» побори стримують темпи будівництва житла не тільки в Херсоні — на них скаржаться і бізнесмени, і звичайні обивателі навіть у селах!
Загалом, право встановлювати додаткові внески на розвиток інфраструктури органам місцевого самоврядування дає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Але тут повинні бути винятки. Від сплати таких внесків мають звільнятися, зокрема, громадяни, котрі будують індивідуальне житло площею до трьохсот квадратних метрів. Крім того, місцевим радам час визначитися, хто ж повинен збирати гроші на розвиток тих же мереж — постачальники послуг чи представники органів самоврядування. Потрібно розробити чіткий порядок збирання подібних платежів та встановлення їх розмірів, бо зловживання у цій сфері набувають загрозливих масштабів, — коментує начальник відділу досліджень та розслідувань територіального відділення Антимонопольного комітету України Світлана Карпухіна. —Приміром, мешканці Генічеського, Голопристанського та Скадовського районів Херсонщини надіслали в АМКУ чимало обґрунтованих скарг на адміністрацію районних підприємств електромереж, котрі за видачу техумов на будівництво навіть приватних котеджів вимагали профінансувати прокладання чи ремонт ліній електропередач, придбання обладнання для трансформаторних підстанцій. У окремих випадках коштували такі «забаганки» від ста тисяч до мільйона гривень, тобто чи не дорожче, ніж сам котедж. Такі «зручності» селянам просто не по кишені, тож і не дивно, що дехто з них має земельні ділянки, але ще з 2003 року не може їх забудувати!
 
Херсон.
ЦИТАТА
Депутат Херсонської міськради, член постійної комісії з питань промисловості, транспорту та підприємництва, юрист Віктор Іванушкін:
«Місто росте, а грошей на будівництво доріг та прокладання комунікацій тощо у бюджеті обмаль. Гадаю, було б справедливо, якби підприємці також брали участь у інфраструктурних проектах. Але тут важливо дотриматися розумного балансу між інтересами забудовників та громади, визначаючи розмір пайового внеску суто індивідуально, а не на рівні його верхньої межі для всіх. По-друге, порядок використання коштів повинен бути прозорим — херсонці мають право знати, на що конкретно їх витратили».
ФАКТ
У Херсоні вартість квадратного метра житла у нових багатоповерхівках коливається у межах 700-1200 доларів за квадратний метр, у залежності від планування та розташування.