Не допустити, щоб медицина, освіта та соціальна сфера фінансувалися за залишковим принципом

Життя показує, що взаємодія Верховної Ради та органів місцевого самоврядування має здійснюватися у декількох напрямах, зауважив глава парламенту, звертаючись до присутніх. Зокрема, у частині узгодження позицій щодо вдосконалення законодавства в галузі місцевого самоврядування, його фінансового та нормативного забезпечення. З цією метою Голова Верховної Ради запропонував, щоб ідеї, які народжуються на місцях з вдосконалення положень Конституції в частині самоврядування, регіональної політики, адміністративно-територіального устрою, представники громад активніше подавали безпосередньо йому, парламентським комітетам і членам Конституційної Асамблеї. «Сьогодні є можливість закласти в Конституцію те, що на місцях вважають за потрібне», — наголосив він.

В. Рибак повідомив також, що представників органів місцевого самоврядування відтепер більше залучатимуть до підготовки законопроектів.

Саме така співпраця, переконаний політик, допоможе виробити спільні підходи щодо фінансового забезпечення потреб місцевого самоврядування під час внесення змін до державного бюджету на поточний рік та формування проекту на наступний.

З огляду на це, В. Рибак попросив голів обласних рад звернути увагу на регіональні бюджети в частині фінансування найважливіших галузей: медицини, освіти, соціальної сфери. «Це першочергове. Не можна допустити, щоб ці напрями фінансувалися за залишковим принципом», — додав він.

Водночас глава парламенту зауважив, що й сам їздитиме в регіони, знайомитиметься з місцевими проблемами та спільно з територіальними громадами шукатиме шляхи їх розв’язання. Звісно, на сто відсотків ми все не вирішимо, але деякі з проблем спробуємо розв’язати, зазначив В. Рибак.

У свою чергу очільники обласних рад наголосили, що така форма взаємодії між парламентом та місцевою владою дуже важлива і потрібна. Адже це майданчик не лише для спілкування представників регіонів із народними депутатами, міністрами, а й для знаходження консолідованих позицій. «Якщо у такому форматі ми проводитимемо спілкування з комітетами, комісіями, то я упевнений, що законодавче поле буде ефективнішим», — зауважив голова Вінницької обласної ради Сергій Татусяк.

«За останні два роки було прийнято понад два десятки законів, які істотно обмежують права органів місцевого самоврядування, суперечать державному курсу на децентралізацію управління. А ще більше таких актів зареєстровано у вигляді законопроектів. Ці закони, скажімо, позбавляють міста і села управління землею, надання дозволів на використання надр, інших ресурсів у своїх регіонах», — додав голова Київської облради Олександр Качний.

Тенденція до концентрації повноважень у міністерствах і відомствах на центральному рівні є головною перешкодою впровадження належного врядування, переконані учасники наради. «Тому хотілося б наголосити на головному: нам потрібен діалог з Верховною Радою. Ми просимо вас визначитися і підтримати нас у тому, що стосується реформування місцевого самоврядування. Тому що сьогодні ми багато говоримо, але мало робимо», — зауважив О. Качний.

Крім того, учасники наради звернулися до глави парламенту з проханням, щоб до Регламенту Верховної Ради були внесені зміни, оскільки відповідно до ухваленого в 2009 році закону про Асоціації органів місцевого самоврядування, всі проекти законів і нормативні документи, які приймаються законодавчим органом, повинні погоджуватися з національними асоціаціями.

Загалом в учасників наради багато пропозицій, зокрема, у частині формування бюджетів, земельних відносин, агропромислового комплексу, освіти. Вони готові спілкуватися, брати участь в обговореннях, обстоювати їх, і для цього пропонують такі зустрічі проводити не рідше як раз на квартал.