У село Квітневе, що в Жовтневому районі на Миколаївщині, прийшов газ. Як зазначила «Голосу України» Первомайський селищний голова Любов Лаврова, доля Квітневого — це той щасливий випадок, коли руйнація, пов’язана з економічними негараздами попередніх років, оминула мале село.

Нині тут налічується 145 дворів, господарями яких є здебільшого пенсіонери. За останні два роки, відколи земляки обрали Любов Вікторівну своїм очільником, у житті населеного пункту сталося багато добрих змін. Так, полагодили водонапірну башту і відновили централізоване водопостачання, провели вуличне освітлення, реконструювали навчально-виховний комплекс, а тепер  до селян у домівки ще й прийшов газ.

Навіть до незалежності це маленьке відділкове село Квітневе не мало свого постійно діючого дошкільного навчального закладу, хоч добротна будівля «сезонного» дитсадка збереглася й досі. — Тоді в такому освітньому закладі й потреби не було, — каже 75-річна Марія Корнилівна Цесар. Ми, жінки, практично всі працювали в саду на вирощуванні фруктів. Тож узимку, коли не було роботи, всі матусі хотіли натішитися домашнім вихованням своїх малюків. Натомість нині молодим батькам, які переважно працюють у місті, без постійного дитсадка — як без рук.

На відміну від деяких сіл Миколаївщини, у Квітневому скрізь панує порядок. Чистенькі вулиці, рівненькі пофарбовані огорожі, відсутність ям з будівельним мотлохом та сміттям... Таке враження, наче кожна родина своїм ставленням до облаштування власного двору і клаптика сільської вулиці намагається довести: у краю, звідки вона була переселена, найкращі та найхазяйновитіші люди.

Підключення газу стало святом для громади — з урочистим мітингом, привітаннями від влади, врученням подяк будівельникам та виступами аматорів самодіяльного мистецтва на території Квітневого навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа —дошкільний навчальний заклад». Зібралося практично все село, як то кажуть, від найменшого до найстаршого.

У двоповерховій споруді розмістилися школа з 22 учнями (з 1-го по 

9-й класи) та дитячий садок із 16 вихованцями. Поки що будівлю обігріває котельня на твердому паливі, однак уже в наступному навчальному році після реконструкції опалювальної системи на шкільному подвір’ї з’явиться газова котельня. Будівлю колишнього «сезонного» дитсадка селищна рада поки що за одну тисячу гривень на місяць здала в оренду новоствореному сільгосппідприємству, яке взяло на себе розв’язання проблеми «мертвих садів». Спеціалісти вже розкорчували понад 100 гектарів старих виноградників та яблуневих площ — тож із настанням весни буде робота і жителям села, яких орендатори вже за-просили для висаджування молодих дерев та догляду за ними.

Депутат обласної ради, заступник голови Жовтневої райдержадміністрації Віталій Тарабрін розповів «Голосу України», що тепер на території району негазифікованими залишаються сім населених пунктів. Значно простіше розв’язувати проблему з голубим вогником у великому селі і набагато складніше — в малочисельному. Тому обрали шлях співфінансування: на газопровід кошти давали влада, громада і спонсори. Будівництво підвідного газо-проводу до села довжиною понад 7,5 кілометра взяла на себе влада, виділивши із державного бюджету понад 1 мільйон 800 тисяч гривень. Майже на п’ять кілометрів розвідного газопроводу по селу люди самі у складчину зібрали майже півмільйона гривень, організувавши кооператив «Квіточка». Наразі із ПАТ «Миколаївгаз» 50 мешканців населеного пункту вже уклали угоди та підкріпили їх фінансово, а загалом господарі 99 дворів уже мають на руках проектну документацію на підключення газу.

Микола Круглов звернувся до районної влади, щоб на найближчій сесії, де будуть розглядати питання з перегляду районного бюджету, збільшити відповідну статтю витрат мінімум на 50 тисяч гривень. Спілкуючись із журналістами, голова облдержадміністрації наголосив на тому, що в обласному бюджеті на 2013 рік на газифікацію населених пунктів передбачено 130 мільйонів гривень (торік — 20 мільйонів). Такі темпи дадуть змогу вже до 2015 року розв’язати на Миколаївщині основні проблеми газифікації.

 

Миколаївська область.

На знімку: у ту мить, як голова ОДА Микола Круглов запалює голубий факел, Квітневе отримує статус «перспективне село».

Фото автора.

ПРЯМА МОВА

Первомайський селищний голова Любов ЛАВРОВА: 

«Часи змінилися, тож змінилися і завдання перед громадою, над якими повинна працювати селищна рада. Тепер тричі із Квітневого до обласного центру курсує маршрутне таксі. Був час, коли люди самі не допустили занепаду свого населеного пункту, не покинувши його напризволяще. Молодь знайшла роботу в обласному центрі, доїжджає із села, та все одно тримається надійного берега — батьківської хати. Нині головне для мене — створити усі умови, щоб це порівняно молоде село було перспективним. Наголошую: незважаючи на те, що це найменший населений пункт на території Первомайської селищної ради із загальною чисельністю жителів понад 2,5 тисячі осіб».

ДО РЕЧІ

Квітневе з’явилося на карті Миколаївщини близько 60 років тому. Неподалік був чудовий розсадник для плодоовочівництва. Колишнє господарство-мільйонер славилося далеко за межами Миколаївщини. Щоб не підвозити з найближчих сіл на роботу людей, тодішній керівник господарства вирішив збудувати його коштом декілька вулиць, а для проживання запросити молоді родини з усієї України. Тому більшість жителів Квітневого — з різних областей країни: Вінницької, Тернопільської, Рівненської, Житомирської.

КОМПЕТЕНТНО

Голова Миколаївської ОДА Микола КРУГЛОВ на зустрічі із селянами запевнив, що влада зробить усе, щоб кожен бажаючий міг газифікувати свою оселю:

— У Квітневому народилися ваші діти, внуки, тут минула ваша молодість, і тепер цілком нормально, що люди доживатимуть віку у теплій, газифікованій домівці. Для цього можна буде скористатися не тільки дуже зручною системою довготривалого державного кредитування, а й отримати цільову матеріальну допомогу (пільговим категоріям населення).

ФАКТ

Одне слово, поки що будівля чекає свого часу, а він, судячи з даних статистики, не за горами. Так, у 2006 році у Квітневому народилися двоє малюків; тим часом у 2012-му та й в усі попередні роки на світ з’являлися щороку до чотирьох діток.