Народний депутат від фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Ігор ШАРОВ (на знімку) застерігає від можливих негативних наслідків реформ в освітянській сфері. На його думку, реформування у сфері освіти має йти в ногу із удосконаленням системи науки.
Коментуючи внесений до Верховної Ради опозиційними фракціями проект закону «Про вищу освіту», парламентарій висловив думку, що під час розробки законопроектів, які стосуються вищої школи, слід враховувати проблему розриву освіти й науки. «На вчених, що працюють у вищих навчальних закладах, а це приблизно половина докторів і кандидатів наук, що є в Україні, з тих мізерних бюджетних коштів, що виділяються на науку, припадає менш ніж 10%, — зазначив політик. — Через це продовжує знижуватися якість освіти, бо для більшості вчених наукова діяльність перетворилася в хобі, а викладач-науковець став у кращому разі викладачем-методистом».
«У розвинених державах, які обрали інноваційну модель розвитку, наука й освіта мають пріоритетне значення», — наголосив Ігор Шаров.
На його думку, держава має насамперед підвищити роль науковців-викладачів. «Вони мають стати справжніми суб’єктами освітнього процесу, а не пасивними виконавцями вказівок згори, на кафедрах має відбуватися не лише «зубріння», але й створення атмосфери всебічного сприяння науковій діяльності, формування наукових шкіл, в тому числі за допомогою поступового зміщення центрів наукової діяльності з Національної академії наук України в університети», — заявив Ігор Шаров. Він нагадав також, що в усіх розвинених країнах наука розвивається, здебільшого, в університетах, і її не фінансують за залишковим принципом.
«Вища освіта повинна спиратися на принципи академічних свобод, самостійності, більшої незалежності вищої школи», — переконаний політик.
Ігор Шаров також висловив критичне ставлення до принципу фінансування вищої освіти шляхом запровадження державних грантів. «Хоча прихильники такої системи і стверджують, що вона дозволить розподіляти державні кошти на здобуття вищої освіти за принципом «гроші за людиною», але це може фінансово боляче вдарити по авторитетних вишах країни, їх трудових колективах, по науковій діяльності, яку вони провадять», — сказав політик.
Посилення самоврядування у вишах не має перерости на догоду політичній кон’юнктурі в децентралізацію на межі з анархією, — вважає Ігор Шаров. І пропонує керуватися таким принципом: «Бюджет — у виші, а науку — на кафедри, не захоплюючись занадто комерціалізацією освіти на шкоду її інтелектуальної складової».
До складу Національної академії наук України входить 174 науково-дослідні інститути, де працюють близько 28 тисяч учених. При цьому академічні вчені публікують таку кількість наукових статей на рік, яка становить приблизно третину продуктивності одного лише Манчестерського університету.