Волинь багата на власні енергетичні ресурси. Область має найбільші в Україні запаси торфу, 35 відсотків її території покрито лісом, працює кілька кам’яновугільних шахт. Тож є можливість, краще використовуючи місцеве паливо, значно скоротити витрати імпортного природного газу. В регіоні в цьому напрямку багато чого вже зроблено. У цьому переконалися депутати обласної ради, побувавши на виїзному дні депутата в Ратнівському і Старовижівському районах.
Мудре застереження посла
У середині грудня підприємство «Волиньгаз» урочисто відзначило своє 50-річчя. Рівно стільки само часу в області користуються природним газом. Тобто це джерело енергії для нашого краю відносно нове. До 1962 року в котельнях і домашніх грубках спалювали переважно місцеві вугілля, торф і дрова. І, як пригадують теперішні дідусі та бабусі, не мерзли. Потім традиційні для краю види палива почав витісняти природній газ. Його дешевизна в декого породжувала ейфорію. Та прийшов час і ситуація докорінно змінилася. Рахунки за газ ставали дедалі більшими. А коли ціна за кубометр перевищила півдолара, у декого просто забило дух. Платити такі кошти бюджетним організаціям і підприємствам стає просто не під силу.
Треба віддати належне теперішньому голові облдержадміністрації Борису Клімчуку, який ще в 2003 році, перебуваючи на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла України в Литві, попереджав земляків про небезпеку підсідання на «газову голку». Ще тоді, оцінивши ситуацію в цій прибалтійській республіці, Борис Петрович настійливо радив волинянам якомога швидше повертатися до традиційних для регіону джерел енергії. Завдяки його ініціативі в 2006 році у Ковелі з’явилося спільне україно-литовське підприємство «Волинь-Калвіс», яке сьогодні допомагає області швидше виходити із повної залежності від «російського газового вентиля».
Не випадково саме на «Волинь-Калвіс» насамперед завітали депутати Волинської облради під час свого виїзного дня в райони області, вивчаючи питання впровадження енергозберігаючих технологій та стимулювання виробництва альтернативних джерел енергії. Підприємство, незважаючи на свої порівняно невеликі розміри, усього 110 працюючих, є одним з передових у галузі. Виготовлені ним твердопаливні котли мають високий коефіцієнт корисної дії, прості в експлуатації, надійні в роботі. Тож цілком закономірно торік в національному бізнес-рейтингу Торгово-промислової палати України ТзОВ «Волинь-Калвіс» здобуло перше місце серед 90 підприємств—виробників опалювальних котлів і радіаторів.
Спектр використання котлів «Калвіс» у залежності від потужності досить широкий: від обігріву невеликих приватних будинків і квартир до забезпеченням теплом лікарень, шкіл і навіть мікрорайонів. Замінюючи малоефективні твердопаливні і газові опалювальні пристрої на сучасні з високим коефіцієнтом корисної дії, в області переважно використовують виготовлені в Ковелі котли. Оглянувши підприємство, депутати переконалися, що витрачені на закупівлю цих опалювальних приладів бюджетні кошти дають значну економію коштів.
Відмовилися від «блакитного палива» — зекономили втричі
За прикладом не потрібно далеко їхати. В селі Видраниця Ратнівського району, де згодом побували депутати облради, загальноосвітню школу І—ІІІ ступенів опалюють котлами «Калвіс». Площа шкільного приміщення 3200 квадратних метрів. Аби обігріти їх, як запевнив директор школи Василь Авдіюк, вистачить припасених на опалювальний сезон 120 кубометрів дров і 60 тонн торфобрикету. На їх закупівлю витрачено 40 тисяч гривень. Якби ж опалювали газом — то пішло б 120 тисяч. Тобто виходить потрійна економія.
Подібної ефективності досягнуто і в Ратнівській центральній районній лікарні. Як розповів своїм колегам її головний лікар, депутат обласної ради Михайло Бегаль, до 2005 року лікарі й пацієнти закладу скаржилися на прохолоду в приміщеннях. І це при тім, що газові котли «НІІСТУ» споживали за сезон 520 тисяч кубометрів газу. Тоді в лікарні встановили нові котли «КОЛВІ». В палатах і кабінетах стало тепло, а витрати газу скоротилися до 300 тисяч кубометрів. Та і на цьому вирішили не зупинятися. Згодом в котельні паралельно з газовими встановили ще два твердопаливні котли «Калвіс», які повністю обігрівали лікарню протягом сезону 2011—2012 років. На закупівлю дров і торфобрикетів витратили 500 тисяч гривень. Якби ЦРЛ, як і раніше, опалювалася газом, зазначені видатки становили б 1,7 — 2 мільйони гривень.
Теплі стіни — тепла школа
Смідинська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів, що в Старовижівському районі, особливо зацікавила депутатів. Ще донедавна аварійна, вона після реконструкції стала справжнім палацом знань. Депутати Василь Пецентій, Валентина Блінова, Ігор Гузь та інші чимало зусиль доклали, аби це диво відбулося. Вражає і те, що в школі надзвичайно тепло. І це при тім, що за два місяці опалювального сезону тут витрачено усього два причепи дров. Їх було досить, аби змонтовані тут котли «Калвіс» забезпечили у досить просторому приміщенні комфортний температурний режим. У старій котельні, як розповіла директор навчального закладу Марія Омельчук, за сезон спалювали 200—220 тонн вугілля. Слід відзначити і той факт, що значну частину дров школа заготовила власними силами. Відкриємо ще один із секретів небувалої ощадності: в школі утеплили фасад мінеральною ватою, покривши її зверху декоративною штукатуркою, встановили енергозберігаючі вікна.
Тож говорячи про енергоощадність, потрібно насамперед подбати про утеплення стін, горищ, вікон, дверей. Ще донедавна на Волині селяни на зиму утеплювали хати солом’яними загатами. Така «ковдра» завтовшки 30 сантиметрів добре оберігала хату від холоду. Про досвід наших батьків не треба забувати і сьогодні.
Тепер тирса стала дефіцитом
За радянських часів та й в перші роки незалежної України великою проблемою було забруднення лісів відходами деревообробки: тирсою, стружками, обрізками дощок. Тепер вона отримала інша поворот: колишнє сміття стало цінною і навіть дефіцитною сировиною аж для 15 підприємств, які торік виготовили 26,4 тисячі тонн альтернативного палива (деревні гранули, брикети), що еквівалентно майже 13 мільйонам кубічних метрів природного газу.
Депутати мали змогу побувати на одному з таких підприємств — ТзОВ «Старовижівське паливо-торф», яке випускає паливні гранули з відходів деревообробки. Тут працює одна лінія, яка за місяць виготовляє до 200 тонн палива. Сировина надходить переважно із підприємства з іноземними інвестиціями «Двері Білорусі», що в селищі Люблинець Ковельського району. У планах підприємства — запустити ще одну лінію. Це дасть змогу подвоїти виробництво гранул, адже попит на них є. Всю продукцію ТзОВ відправляє на експорт, переважно в сусідню Польщу. До речі, це теж одна із проблем: місцеві споживачі не використовують це сучасне і комфортне паливо, зольність якого менш як два відсотки, а вологість — менша 12 відсотків. І хоч вартість таких паливних гранул 95 євро за тонну, враховуючи їх високу тепловіддачу (тонна еквівалентна 460 кубічним метрам газу), використовувати їх все ж вдвічі вигідніше, як газ.
І ще на одну деталь звернули увагу депутати. Переводячи котельні на місцеві види палива, не всюди подбали, щоб спорудити елементарні навіси для зберігання дров і торфу. Тим часом, як розповів директор ТзОВ «Волинь-Калвіс» Анатолій Понікарчук, коефіцієнт потужності котла залежить від вологості дров. Там, де в пальники кладуть сирі колоди, тепловіддача може знизитись на чверть: енергія іде на елементарне випаровування води. Тут теж потрібно звернутися до досвіду наших дідів: вони завжди завчасно заготовляли дрова і сушили їх протягом літа, а то й цілого року.
Підбиваючи підсумки депутатського дня, голова облради Володимир Войтович зауважив, що такі поїздки необхідні насамперед для того, щоб народні обранці знали як і куди треба використовувати бюджетні кошти, аби вони давали найбільшу віддачу.
Луцьк — Ковель — Ратне — Стара Вижівка Волинської області.
Фото автора.
Довідково
За січень—вересень 2012 року в області замінено 101 котел, з них 96 (82 твердопаливні та 14 газові) — у бюджетній сфері, в тому числі 24 газові котли поступилися місцем твердопаливним.
Довідково
В області на реалізацію заходів з поліпшення теплозахисних властивостей будівель (заміна вікон, дверей, утеплення стін) з початку року використано 27,7 мільйона гривень. Зокрема, в Луцьку утеплено фасади міської поліклініки №1 та обласної інфекційної лікарні. На черзі проведення таких робіт у Маневицькій центральній районній лікарні.
Оператор котельні школи в селі Видраниця Анатолій Токарський роботою обладнання задоволений.
