Володимир ОЛІЙНИК (фракція Партії регіонів):

Відголоски зборів опозиції ще матимуть місце в парламенті. Але думаю, що ми увійдемо в нормальне робоче русло. Якщо ставитимуться питання, які абсолютно не мають жодного відношення до законодавчої діяльності, то вони не будуть підтримані. Комітети частину законопроектів вже розглянули. Тому робота для народних обранців в сесійній залі є, треба працювати.
Зокрема, є низка законопроектів, що стосуються підвищення відповідальності за ситуацію на дорогах, а саме: управління автомобілем у нетверезому стані, перевищення швидкості, незаконне використання спецсигналів тощо. Безумовно, важливим є продовження роботи над реалізацією Кримінально-процесуального кодексу. Крім того, актуальним залишається одне із зобов’язань, яке ми не реалізували перед Радою Європи, — це закон про прокуратуру. Ми внесли до нього зміни, але в Європі вважають, що варто прийняти новий закон, який відповідав би їхнім стандартам. Давно вже обговорюється питання щодо таких фундаментальних законопроектів, як Житловий кодекс, Кодекс про працю. Практично країна продовжує жити і вибудовувати стосунки між громадянином і організацією ще за радянськими правилами, що абсолютно не відповідає сучасним вимогам.
Олег ТЯГНИБОК (фракція ВО «Свобода»):
«Дуже важливо, щоб наступна сесія відбувалася за нормами Конституції і Регламенту Верховної Ради. Наше основне завдання — правильно забезпечити організаційні процеси. Якщо почнуть нормально працювати демократичні принципи роботи парламенту, а це права і обов’язки більшості і меншості, персональне голосування, виконання Конституції в мовній царині, тоді вже можна говорити про реальний законотворчий процес. На наших очах ухвалюються закони, всупереч багатьом нормам Регламенту і Конституції. Хіба потім ті закони будуть легітимними? Якщо для більшості, згідно з чинним законодавством, процедура голосування складна, будь ласка, змініть її. Не можна трактувати закони по-своєму, бо саме з цього все починається. Як ми можемо від людей вимагати їх виконання, якщо представники вищого законодавчого органу ігнорують подібні речі. Тому ми вважаємо, що насамперед треба організувати процес роботи парламенту відповідно до норм Конституції. Доки цього не буде, доти говорити про відродження правдивого парламентаризму в Україні не доводиться. Дуже хотілося, щоб цей процес не затягувався, адже сьогодні від парламенту потребують багато правильних рішень.
Ми вже внесли низку законопроектів, які стосуються соціальної ситуації в країні, економічних і політичних проблем. 
Олександр ГОЛУБ (фракція КПУ):
— Ми вважаємо, що передусім депутати повинні розглядати не політичні законопроекти, навколо яких відбулася попередня сесія, а економічні. Власне, всі політичні сили давали відповідні обіцянки своїм виборцям. Ми до цього готові й уже внесли близько 30 законопроектів. Ще один пакет, близько 15 проектів, ми готові внести найближчим часом. Більшість наших пропозицій стосується соціального захисту, розпорядження надрами й держмайном. Сподіваюся, саме ці законопроекти будуть у центрі уваги народних депутатів на другій сесії. Крім того, ми зареєстрували законопроект про скасування пенсійної, медичної реформ, а також про введення мораторію на підвищення тарифів ЖКГ, про виплати заборгованостей у бюджетній галузі, які сьогодні накопичилися, і відповідальності тих людей, через які ці заборгованості утворювалися. Є проекти, що стосуються повернення в держвласність стратегічних об’єктів. Це основні напрями. Крім того, в нас є пропозиції з приводу повернення до смертної кари. Ми вважаємо, і в цьому плані нас підтримує суспільство.
Валерій ПАЦКАН (фракція «УДАР»):
— Ми продовжуватимемо роботу в парламенті лише за однієї умови — якщо буде особисте голосування всіх народних депутатів. Ми ініціюватимемо введення системи «Рада-3», сенсорної кнопки, вимагатимемо звіту Генпрокурора, міністра внутрішніх справ, Голови СБУ щодо їхніх дій стосовно політичних ув’язнених Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Ми подали позови до Адміністративного суду про визнання нелегітимним голосування за звільнення з посади Голови НБУ Сергія Арбузова і призначення на цю посаду Ігоря Соркіна, бо там було голосування чужими картками. 12 лютого відбудеться перше судове засідання. Дуже неприємним є той факт, що зараз спекулюють на тім, начебто 18 січня не було зібрано повних підписів, і, зокрема, навколо підпису Кличка. Я особисто бачив, як Віталій Володимирович підписував. Він ніколи не вдасться до того, щоб під документом, який є його лицем, ставити факсиміле. Це не в життєвому кредо Кличка. Хто визначив справжність цих підписів? Яка експертиза? Хіба представники апарату парламенту є експертами і можуть визначати легітимність чи нелегітимність підпису депутата? Тому порушуватимемо питання про відставку Голови Верховної Ради.