З’ясовується, ми платимо за тепло за показниками температури минулих століть

У чергах чого тільки не наслухаєшся. Особливо коли мова заходить про комунальні платежі, а саме — про тарифи. Тут уже люди не можуть стримати свої емоції, причому ніхто не знає, як має бути насправді, зате кожний певен, що саме він виведе цих шахраїв на чисту воду. Моя колега, до речі, теж намагалася це зробити, але в неї нічого не вийшло.

Нічого оптимістичного

Свій експеримент Людмила почала ще п’ять років тому.

— 2007-го було прийнято постанову Кабміну, якою встановлювалося перерахування за тепло за температурою зовнішнього повітря, — розповідає вона. — Я як законослухняна громадянка, котра вірить у силу законів, офіційно звернулася в теплокомуненерго з проханням перерахувати платежі на отриману мною послугу з коефіцієнта, вказаного в постанові. Простіше кажучи, зробити перерахунок вартості тепла, використаного мною за останні три роки, за фактом середньої температури зовнішнього повітря й за вартістю одиниці тепла. Крім того, я просила укласти зі мною договір на постачання теплової енергії й нараховувати плату тільки за фактично спожиту теплову енергію. Відповідь мені надійшла, але в ній — нічого оптимістичного. Навпаки: мене обвинуватили в тому, що я неправильно тлумачу свій статус, оскільки не є покупцем електроенергії. Що ж стосується прохання ознайомити мене з даними про собівартість виробництва послуги, то на це відповіли так: «Не вважаємо за потрібне інформувати вас про собівартість послуги, оскільки включаємо цю інформацію до розряду ділового, комерційного характеру, а згідно із законом про інформацію, підприємство може саме визначати право доступу до неї». Одне слово, мені відмовили. І в укладенні договору з надання послуг теж. Пояснили так: «...Чинна нормативна база виключає можливість формувати наші стосунки шляхом складання письмового договору». Ні, сказала я собі, просто так цю справу не залишу! І звернулася по допомогу в Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян. Однак на звернення до теплокомуненерго голови комітету Миколи Козирєва взагалі не було ніякої реакції. І я зрозуміла, що правди домогтися важко.

— Важко, але можливо, якщо громадськість від слів перейде до діла, — вважає Микола Козирєв. І діє.

У якому часі живемо?

Це запитання цілком доречне. І зараз ви зрозумієте чому.

За підсумками, можна сказати, розслідування, яке провів Микола Козирєв, виявилося, що луганчани платять за опалення за тарифами, розрахованими за нормативами майже п’ятдесятилітньої давності! Щоб це довести, Микола Кузьмич демонструє пожовтілий довідник «Норми й методи нормування витрат палива й тепла...», у якому викладені норми, затверджені ще Держпланом СРСР 1967 року. Понад те, на дев’ятій сторінці довідника зазначено, що кліматичні характеристики для цих розрахункових норм встановлено за метеоспостереженнями з 1881-го по 1960 роки. Інакше кажучи, сьогодні ми платимо за тепло за тими показниками температури, які діяли в минулих сторіччях! Ну хіба не абсурд? Як відомо, зими раніше були суворими, але з кожним десятиліттям зимова температура підвищується, тож ці нормативи вже стали архаїкою.

— Отож, згідно із цим довідником, — роз’яснює Микола Кузьмич, — середня температура в опалювальний сезон становить для Луганська мінус 1,6 градуса, а тривалість опалювального періоду — 180 днів. 2010 року з’явився новий довідник, згідно з яким середня температура в опалювальний період для Луганська становить уже мінус 0,4 градуса, а тривалість опалювального періоду — 172 доби. 

Однак «Теплокомуненерго» не враховує нові офіційні нормативи. У тому числі норматив питомої витрати тепла на одиницю опалювальної площі. 

Тільки застосування в розрахунках одного цього застарілого нормативу — 0,144 Гігакалорії на 1 м кв. за рік — замість сучасного — 0,1075 Гігакалорії на 1 м кв. за рік — дає тепловикам змогу за сезон знімати в Луганську врожай завищених платежів з 4 630 000 м2 опалювальної площі, а це майже 60 млн. грн. 

Але проблема ще й у тому, що нормативна температура зовнішнього повітря в опалювальний період, на яку орієнтований розрахунок тарифу і яка затверджується згідно з метеоспостереженнями за останні 30 років, як правило, нижча за фактичну. Зими тепер тепліші. Наприклад, в опалювальний період 2010/11 року середня температура в Луганську становила плюс 0,3 градуса, а в опалювальний період 2011/12 року — плюс 0,2 градуса. А це означає, що в більш теплий час у котельнях спалюється менше газу, ніж заплановано за нормативами, а отже, і теплову енергію для споживачів виробляють із меншими витратами, аніж передбачено розрахунками тарифу.

У підсумку споживачі оплачують не вартість фактично спожитої теплової енергії, а розрахункову вартість за нормативом для більш холодних зим. Згідно з проведеними розрахунками встановлено, наприклад, що через застосування застарілих нормативів (температура повітря, тривалість опалювального сезону, питомі витрати тепла на одиницю опалювальної площі) на кожному квадратному метрі своєї квартири за опалювальний сезон 2010/11 року луганчани, які споживають тепло із централізованої системи, переплатили більше 16 грн. Якщо площа квартири 55 м2, то переплата за сезон — близько 900 грн.! Завдяки завищеним платежам тепловики тримають на плаву збанкрутіле господарство, покривають усі витоки й недостачі й навіть планують прибуток. Але якщо можна працювати з дірявими трубами й отримувати прибуток, то нащо модернізувати цю систему, щось покращувати. Стимулів немає — вважає правозахисник. Утім, буде неправильно стверджувати, що тут має місце свавілля луганських тепловиків і місцевої влади. На жаль! Так працюють комунальники всієї України.

Гора йде до Магомета

Наприкінці минулого року Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян подав у міську раду місцеву ініціативу, під якою поставили свої підписи більше чотирьохсот луганчан. Її суть така: впровадити в практику комунального підприємства «Теплокомуненерго» методики перерахунку вартості послуг з теплопостачання з урахуванням середньої температури повітря за опалювальний період. Розрахував і склав методику за допомогою фахівців М. Козирєв. Зі своїми соратниками він уже не один рік вивчає це питання й знайомиться із досвідом інших країн. Хоча проблема всеукраїнського масштабу, вважає правозахисник, але частково її можна розв’язати й на регіональному рівні. Законодавство надає органам місцевого самоврядування повноваження ухвалювати регіональні методики й нормативи. Козирєв переконаний, що реформу теплового комунального господарства потрібно починати саме з перегляду застарілих нормативів. Тільки в цьому разі можна говорити про модернізацію галузі, впровадження енергозберігаючих технологій та ін. А якщо нормативи будуть колишніми, залишиться й тіньова комунальна економіка з вічною проблемою неплатежів.

До речі, луганський Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян не тільки запропонував місцеву ініціативу, а й готується на всеукраїнському рівні лобіювати внесення змін у чинне законодавство. Зокрема, ним уже розроблено проекти змін і доповнень у закони «Про житлово-комунальні послуги» і « Про теплопостачання», а також у низку постанов Кабінету Міністрів.

Луганськ.

ДУМКА

Якщо нормативи на тепло залишаться колишніми, залишиться й тіньова комунальна економіка з вічною проблемою неплатежів.

ФАКТ

Як підрахували правозахисники, загалом у Луганську споживачі тепла переплатили за рік понад 80 млн. гривень. По країні цей показник може становити мільярди.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.