Він, вона і «Беркут»

В основі ситуації — майновий конфлікт між колишнім подружжям Оленою Тюльпиною та Ігорем Білоконем. Цей меблевий бізнес починав створюватися ще на початку минулого десятиріччя. Було придбано низку напівзруйнованих об’єктів нерухомості, укладено договір на право оренди 0,81 гектара землі, закуплено виробниче устаткування. Співзасновником створеного ТОВ «АДК» став також Павло Хащина.

Тривалий період генеральним директором фабрики фактично значилася Олена, поки в січні 2011 року вона не розлучилася з Ігорем, залишившись із двома маленькими дітьми на руках. Окрім неї, без роботи «за власним бажанням» опинилися її мати—головбух фірми та батько, який відповідав за постачання. А сама фабрика перейшла в повну власність Павла Хащини.

Проте майнові права на частину будинків, придбаних у шлюбі, і права на оренду землі продовжували перебувати у приватного підприємця Олени Тюльпиної — як і зобов’язання за раніше укладеними договорами. Так стверджує довірена особа Олени Сергій Синчук. «Фактично не займаючись господарською діяльністю, Тюльпина була змушена погашати борги й щомісяця виплачувати близько 18 тисяч гривень за оренду землі. А в цей час в її власних цехах на оплачуваній нею землі працювали люди, котрі зовсім не мають до неї стосунку, — каже він. — За наявною інформацією, із 150 співробітників підприємства, найнятих новим керівництвом, офіційно оформлені були не більш як третина. Зростали борги у зарплаті».

Сергій Синчук заявляє, що протягом двох років їхні опоненти намагалися оформити незаконним шляхом документи: «У них було рішення Індустріального райсуду про те, що право власності повинна була отримати Олена Тюльпина. У цьому рішенні вони поміняли «шапку» і замість Олени, вписали туди власником Хащину. Коли ми довідалися про це, суддя швидко скасував усі свої рішення. Тоді вони вмовили нотаріуса й пішли до міськвиконкому з цією заявою. Є також копії технічного паспорта, які вони самі підробили й у листопаді через суд узаконили їх».

На думку юристів, рішення Індустріального райсуду є незаконним, у зв’язку з тим, що за Цивільним кодексом узаконення нерухомості по суду повинно було відбуватися за місцем її перебування. Тобто в Амур-Нижньодніпровському районі, а не в Індустріальному.

Як розповів представник Тюльпиної, та в судовому порядку домоглася розірвання договорів оренди, позбавивши тим ТОВ «АДК» правових підстав перебувати на цій території й займатися виробництвом. За два роки борги Тюльпиної зросли настільки, що Олена видала кредиторові вексель на 3 мільйони гривень, який не змогла погасити протягом трьох днів. А кредитори ініціювали відкриття виконавчого провадження.

За словами Ігоря Білоконя, близько 7-ї ранку 26 грудня на територію фабрики заскочили 50 людей кримінальної зовнішності без розпізнавальних знаків, вигнали співробітників за паркан, витягли сервер, винесли з офісу, орендованого ТОВ «АДК» частину бухгалтерських документів, печатки — щоб паралізувати роботу підприємства: «І тільки за годину приїхав судовий виконавець: він зробив квадратні очі, заявивши, що нічого не знає, і розпочав виконання в присутності цих невстановлених осіб».

Представники Тюльпиної кажуть, що діяли законно: зайшли на підприємство з виконавчим листом нотаріуса на руках, у присутності держвиконавця і представників боржника зробили опис і арешт майна Тюльпиної з метою подальшого його продажу. Опечатані приміщення було передано на відповідальне зберігання представникам стягувача — С. Синчуку (акт ВП-3570956), котрий за трудовою угодою найняв людей для охорони як сторожів і для забезпечення контрольно-пропускного режиму.

«Виконавець не уточнив, яке саме майно є власністю боржника, й описав все, на що вказав представник боржника під час виконання 26.12.12. У принципі, так можна було заарештувати всю територію колишнього ВАТ «Буддеталь» через те, що в неї адреса: Берегова, 164а, — вважає Сергій Карпенко. — 50 сторожів виштовхнули робітників за ворота й забезпечували контроль периметра всієї території, котра не мала стосунку до Тюльпиної. Як з’ясувалося пізніше, відповідно до цього адресного реєстру міста й містобудівного кадастру, офіційно адреса «Берегова, 164, а» жодному об’єкту на території Дніпропетровська не привласнювалася, що викликає справедливі сумніви в неупередженості держвиконавця».

Через два дні сотні співробітників підприємства вийшли до будинку облдержадміністрації з вимогою розібратися в ситуації й повернути їм можливість працювати. У те, що можна вирішити питання іншим шляхом, люди не вірили. Негайно була скликана нарада за участю членів діючої при облдержадміністрації комісії з питань моніторингу й протидії злочинним поглинанням підприємств, безпеки підприємницької діяльності й народного депутата Івана Ступака. На це засідання запросили обидві конфліктуючі сторони та їхніх представників, а також співробітників профільних держорганів. За словами представників Тюльпиної, керував нарадою Іван Ступак.

«Іван Іванович постарався вникнути в ситуацію і зробити так, щоб люди перед Новим роком не залишилися без роботи і зарплати», — вважає Ігор Білоконь.

«Ніхто не розбирався, була тільки команда, щоб через годину запрацювала фабрика. На засіданні комісії був присутній заступник начальника міської міліції Володимир Седлецький. Особисто йому Ступак дав розпорядження рівно через годину запустити роботу фабрики», — зазначає Сергій Синчук, стверджуючи, що його прохання видати протокол засідання комісії, в якому повинно було бути зафіксовано й підписано таке рішення, так і не задоволено.

Учасники засідання були вражені, що народний депутат роздає вказівки правоохоронним органам. А шоковані тим, що вже протягом години на фабриці справді з’явилися співробітники спецпідрозділів. За їхніми словами, бійці «Беркута» проникли через паркан, нейтралізували офіційно призначену охорону й відкрили ворота... для входження держвиконавця. Після чого разом із виконавцем на підприємство зайшли десятки міліціонерів під керівництвом заступника начальника ГУВС Володимира Седлецького. «Люди в міліцейській формі витиснули нашу охорону й самі ввійшли туди, було розкрито виробничі приміщення, бухгалтерію, вилучено гроші — нібито для виплати зарплати працівникам. Але грошей люди не отримали, — розповідає Сергій Синчук. — Володимир Седлецький нам сказав, що прибув за наказом Івана Ступака».

Юристи Тюльпиної переконані, що антирейдерська комісія, очолювана народним депутатом, не є державним органом і не може виносити якісь розпорядження. Тим паче застосовувати силу під час захоплення підприємства, керувати діями міліції. «Міліція зайшла на фабрику, сказавши тільки те, що було прийнято таке рішення комісією, їм дали вказівки, не надавши при цьому жодних юридичних документів, — зазначає Євген Горбач. — Іншими словами, будь-яке підприємство сьогодні перебуває під загрозою, якщо за дзвінком приїжджає «Беркут» із міліцією й можуть відібрати будь-який бізнес».

Юрист Сергій Карпенко прокоментував документи юристів Тюльпиної: «По-перше, техпаспорт — це документ, виданий ліцензованою організацією, що описує об’єкт нерухомості, а не встановлює право власності на нього, крім того, термін дії його — рік. По-друге, майно, пойменоване в довідці, придбано в період шлюбу з І. Білоконем за його гроші й, відповідно, у ньому їй належить лише 50 відсотків, а не всі 100. Договір оренди землі, укладений знову-таки в період шлюбу, на О. Тюльпину розірвано у лютому 2012 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду й нараховано збитки в сумі майже 400000 гривень за нецільове використання землі».

На сьогоднішній день на території фабрики перебувають і охорона, найнята стороною Олени Тюльпиної, і держслужба охорони, з якою уклав договір Павло Хащина. Зрозуміло, що це вносить у роботу підприємства нервозність, впливає на стосунки з партнерами й імідж підприємства — в тому числі й міжнародний. Самі ж співробітники фабрики щоранку йдуть на роботу, не знаючи, як сьогодні пройде день і чи будуть у них завтра робоче місце і зарплата. А колишнє подружжя як і раніше ділить майно.

У конфлікт втрутилася прокуратура. Як повідомили автору у прес-службі обласної прокуратури, «обидві сторони конфлікту зверталися зі скаргами до прокуратури. Прокуратурою Амур-Нижньодніпровського району відкрито карні виробництва у цих скаргах, почато досудове розслідування. Про якісь висновки поки що говорити рано».

Дніпропетровська область.