Важко нести, шкода кинути

Добудова КГЗКОРу, який дістався Україні у спадок від Радянського Союзу, майже 20 років залишається проблематичною. Витрати на забезпечення життєдіяльності недобудованого комбінату, яких зазнає наша держава, постійно зростали і за останні два роки вже перевищили 40 мільйонів гривень на рік. При цьому цілісність майнового комплексу КГЗКОРу не забезпечується, мало того — під впливом природних явищ та людського чинника технічний стан об’єктів комбінату лише постійно погіршується.

Міністерством закордонних справ України та іншими зацікавленими органами державної влади досі не вирішені належним чином міжнародні зобов’язання України, що призводить до зростання витрат на його утримання. Зрештою — до непродуктивного використання коштів державного бюджету, зазначає в своєму повідомленні прес-служба Рахункової палати...

Майбутнє Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд — то одна з найгостріших проблем Кіровоградського регіону. Добудова КГЗКОРу та введення його в експлуатацію дали б змогу отримати значні кошти до місцевих бюджетів району і області, а відтак — реалізувати важливі соціальні програми.

Ще у серпні 2006 року, враховуючи висновки комісії, утвореної розпорядженням Кабінету Міністрів, тодішній Прем’єр-міністр України Юрій Єхануров підписав розпорядження, яким підтримано пропозицію Фонду державного майна щодо створення на базі комбінату спільного підприємства у формі акціонерного товариства з державною часткою у статутному фонді (не менш як 50 відсотків плюс одна акція). Цей документ мав сприяти прискоренню робіт із завершення будівництва КГЗКОРу і введення його в експлуатацію. Зокрема, планувалося, що до жовтня 2006 року Мінпромполітики проведе інвентаризацію майна комбінату, а Фонд держмайна — оцінить його вартість. В установчих документах новостворюваного АТ обов’язково мали передбачити виконання зобов’язань Кабінету Міністрів України за міжнародними договорами, пов’язаними з будівництвом комбінату, введенням його в експлуатацію з провадженням основного виду діяльності — обробки окислених руд та зобов’язань дирекції комбінату із соціальних питань.

І Фонд державного майна, і Мінпромполітики мали щокварталу інформувати уряд про хід створення виробничих потужностей, завершення будівництва та введення комбінату в експлуатацію. Проте розпорядження Кабміну так і залишилося невиконаним. Указ Президента України «Питання Криворізького комбінату окислених руд» у жовтні 2007 року зупинив будь-які дії Фонду держмайна щодо КГЗКОРу. Цей документ є чинним і на сьогодні, що, на думку аудиторів Рахункової палати, унеможливлює пошук фондом та Агентством держмайна інвестора для добудови комбінату.

Фактично санація, у стані якої тривалий час перебуває підприємство, досі не сприяла поліпшенню фінансово-економічних показників його діяльності, підсумовують спеціалісти Рахункової палати. А, на думку експертів, така санація є нічим іншим, як консервацією стратегічно важливого об’єкта.

Іншими словами — важко нести, шкода кинути.

 

Кіровоградська область.