Чому пенсіонери з міського геріатричного пансіонату, котрі перебувають на утриманні держави, просять милостиню на вулицях Каховки
Жебраків у нас вистачає всюди, і на них зазвичай майже не звертають увагу. Але мешканці міста Каховки на Херсонщині з подивом почали помічати, що милостиню по двох тутешніх ринках та біля храмів просять не безхатченки та «кочові» циганки, а... підопічні геріатричного пансіонату, котрі мали б знаходитися на повному державному утриманні. Причому організація процесу відбувається досить-таки професійно: «жебраки» візками пересуваються по найпожвавленіших кварталах, де подають найщедріше. А по обіді викликають таксі, і вже на ньому вирушають за покупками до крамниць, після чого повертаються до пансіонату.
«Летючі голландці» на інвалідних візках
Каховка — місто невелике, тому розповіді таксистів про незвичайних клієнтів за кілька днів обговорювали всі. Городяни дивуються: чи в пансіонаті не забезпечують старих всім необхідним, що вони змушені стояти на вулиці з простягнутою рукою, і чи не отримує його керівництво частину випроханих грошей за те, що закриває очі на їхнє жебракування? Дійшло до того, що тему вже підняли й на засіданні міського виконавчого комітету, —обурення з цього приводу висловили такі його авторитетні члени, як Герой України, директор Каховського заводу електрозварювального обладнання Ярослав Микитін та директор найбільшого в райцентрі кооперативного ринку Віктор Коваленко. Міськвиконком зажадав від адміністрації пансіонату термінових пояснень, і наступного дня скандальна новина облетіла чи не всі місцеві ЗМІ.
— Постійно бачу на ринку підопічних геріатричного пансіонату, що сунуть між рядами на своїх візках, наче «летючі голландці». Таке нікому сподобатися не може, але чому старі, що мають забезпечуватися державою всім необхідним, просять милостиню, я не знаю — вони «інтерв’ю» не дають, а наказувати охороні просто виганяти інвалідів, застосовуючи до них силу та примус, було б, на мою думку, аморально, — пояснив директор підприємства споживчої кооперації «Каховський ринок» Віктор Коваленко.
Що не заборонено, те дозволено?
Самі «жебраки» від спілкування з журналістами ухиляються — слави вони не прагнуть, тільки грошей. Працівники Каховського геріатричного пансіонату «не під диктофон» кажуть, що для їхніх підопічних створено комфортні умови проживання, харчами їх також не обділяють. Але декому, мовляв, хочеться більше, і з десяток пенсіонерів із специфічним минулим (серед них, зокрема, є й раніше судимі) справді не гребують жебракуванням. Зрештою, внутрішніх правил вони не порушують, адже в них заборона на збір милостині відсутня, а що не заборонено, те, як відомо, дозволено. Щодо директора комунального закладу Євгенії Шиліної, то вона від офіційних коментарів відмовилася — певно, журналісти вже дістали бідолашне начальство. Хоча запитання до неї є не тільки в репортерів, а й у правоохоронців.
— Проблема жебрацтва мешканців геріатричного пансіонату мені відома. Як член міськвиконкому я також був на тому засіданні. Згодом спілкувався з Євгенією Шиліною особисто, і вона мені пояснила, що з пансіонату вхід-вихід вільний, і його персонал не може заборонити пенсіонерам тимчасово залишати територію закладу за їхнім бажанням. Звичайно, жебракування є адміністративним правопорушенням, і з цим явищем треба боротися. Але тут важливо не перегнути палицю, щоб не сформувати в городян враження про співробітників міліції, як про карателів. Чинитимемо за законом і по совісті, — пообіцяв начальник Каховського райвідділу УМВС Херсонщини підполковник Віталій Немерець.
Директори міняються — проблема залишається
У нинішнього начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської ОДА Геннадія Причини я вирішив поцікавитися, що він думає про жебракування інвалідів з Каховського геріатричного пансіонату і як оцінює загальний стан справ у ньому, — адже йдеться про добробут понад двохсот людей похилого віку.
— Каховський геріатричний пансіонат у нашій системі — один з кращих. Витрати на його утримання фінансуються стовідсотково, боргів за опалення, електроенергію, продукти немає. Але споживчі норми на харчування для таких пансіонатів держава встановила на сорок відсотків менше, ніж для лікарняних закладів. На такі гроші, звісно, халви чи ікри не купиш, і я не виключаю, що мешканці пансіонату, як солдати в армії, купують щось для урізноманітнення меню в магазинах за свої гроші, — визнає Геннадій Георгійович. — Стосовно директора геріатричного пансіонату Євгенії Шиліної, то я вважаю, що вона та психолог установи недостатньо працюють із людьми, схильними до жебрацтва. Складається враження, що на них просто махнули рукою — робіть, мовляв, що хочете. Але, гадаю, можна докласти зусиль і хоча б половину переконати кинути цю ганебну справу. Чи є порушення та недоліки в роботі керівництва та персоналу пансіонату, визначать після перевірки, без якої після хвилі громадського обурення не обійтися.
Херсонська область.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Факт
Треба зауважити, що репутація Каховського геріатричного пансіонату в очах українців далеко не ідеальна. Кілька останніх років поспіль його підопічні — пенсіонери та інваліди — просто-таки бомбардували Мінсоцполітики України, органи влади й журналістів скаргами на зимову холоднечу в кімнатах, погане харчування, грубість керівництва. Після виступів громадськості та серії перевірок тодішнього директора пансіонату звільнили, призначивши на цю посаду колишнього начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської облдержадміністрації Євгенію Шиліну. Та попри розмови про покращення, і місцева, і національна преса продовжує подавати інформацію про заклад під вельми промовистими заголовками: «Як в Україні добивають інвалідів» (столичні «Факти»), «За милостинею на таксі» (обласний тижневик «Новий день»), «Геріатричний пансіонат — бочка з порохом» (районні «Каховські новини»).
