«Знанню» бути вічно!

Треба нагадати, що в ті роки Українська РСР, як і весь Радянський Союз, ще була в руїнах Великої Вітчизняної війни, але одним з найважливіших завдань відбудовчого періоду було поставлено питання про розповсюдження усіляких знань серед населення. Ініціатори зі створення Товариства у своєму зверненні наголошували: робота з підвищення загальної культури і освіченості народу принесе вагомі результати, коли за читання публічних лекцій візьмуться відомі вчені, письменники, митці, працівники науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів.

До речі, на заклик ініціаторів першою відгукнулася Академія наук УРСР. Згодом за пропозицією її керівництва було організовано лекторій «Трибуна Академії наук УРСР».

На з’їзді згадували членів першого правління Товариства, видатних українських учених 

В. Заболотного, М. Боголюбова, П. Власюка, 

Г. Костюка, поета П. Тичину, драматурга О. Корнійчука і, безумовно, академіків — першого голову правління О. Палладіна та його за-ступника В. Комісаренка.

Не раз згадували пророчі слова О. Палладіна: «Наука є народна наука, почесне завдання якої — служити народові... Наше Товариство буде зростати і зуміє виконати відповідальні й почесні завдання, які стоять перед ним». 

А згодом, коли В. Комісаренка обрали головою правління, він передбачав: 

У своїй доповіді на з’їзді, фрагменти якої були опубліковані в нашій газеті 18 січня, чинний президент Товариства «Знання» України (цю посаду запроваджено у 1998 році. — Авт.) академік Національної академії наук, академік і президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень зазначив, що за 65 років існування товариство стало масовою просвітницькою структурою, активно мобілізує наявний потенціал науки, культури, освіти.

Доповідач сказав, що в роки незалежності України головними цілями діяльності Товариства стали утвердження ідей державотворення, сприяння всебічному розвитку людини, збереження її як найвищої соціальної цінності, формування як особистості, допомога їй стати конкурентоспроможною. У звітному періоді між V (2008 р.) і VІ з’їздами все Товариство, його правління, президія докладали всіх зусиль до поліпшення науково-просвітницької діяльності, дбали про організаційне і матеріально-технічне зміцнення своїх базових осередків.

Нинішня система «Знання» — це цілісна, розгалужена система науково-просвітницьких установ і закладів. У її складі діє науково-просвітницький центр «Українознавство»,що координує лекційну діяльність членів Товариства, народного університету українознавства імені Григорія Сковороди. 

На його базі функціонують лекторій «Духовність», курси комп’ютерної грамотності для пенсіонерів. Успішно працюють філії центру в Миколаївській, Закарпатській, Херсонській, Черкаській областях, у м. Севастополі.

Набув популярності у країні вищий багатопрофільний навчальний заклад Товариства — «Університет сучасних знань», який готує фахівців за спеціальностями правознавство, фінанси і кредит, облік і аудит, екологія, філологія, психологія тощо. Відділення і філії університету працюють у Житомирі, Вінниці, Білій Церкві, Ковелі. Луцьку, Донецьку, Луганську, Червоноармійську, Запоріжжі, Первомайську. У нинішньому навчальному році при університеті відкрито коледжі у Києві, Вінниці і Жмеринці, випускники яких зараховуватимуться на ІІІ курс університету.

Успішно здійснює книговидавничу та книгорозповсюджувальну діяльність видавництво «Знання України», яке має власну поліграфічну базу. У видавництві працюють висококваліфіковані фахівці з великим досвідом підготовки та видання книг, брошур, підручників, монографій, різної поліграфічної продукції. Лише минулого року видавництво виконало майже 400 замовлень на видання нормативно-довідкової документації, методичних рекомендацій, буклетів, бланків, авторефератів, випустило понад 30 найменувань підручників, посібників, монографій.

Важливим і повчальним є те, що за нинішніх ускладнених ринковими відносинами умов, без державної підтримки Товариство зберегло ці періодичні видання.

Особливу роль у діяльності Товариства відіграють такі заклади, як Київський, Донецький,  Харківський, Херсонський та Черкаський планетарії. Вони реалізують майже 150 навчальних, науково-популярних, літературно-художніх програм різної тематики. Планетарії дохідливо й цікаво поширюють знання про Землю і Всесвіт. Протягом року їх відвідують мільйони дітей і дорослих. З метою кращої взаємодії вони нещодавно об’єдналися у Всеукраїнську асоціацію. Щоб і надалі до планетаріїв стежки не заростали, а виходи освітлювалися вдячними вогниками палаючих від захоплення очей відвідувачів.

Ось таким постає нинішнє Товариство «Знання» з матеріалів однойменної інформаційної газети, яку на прохання і за сприяння керівництва правління підготував до з’їзду журналіст Петро Швець.

Доповідач і делегати з’їзду відзначали позитивну роботу правління Товариства зі спрямовування ним уваги членів на здійснення низки важливих завдань. Це насамперед — на активізацію участі членів товариства у патріотичному, моральному та екологічному вихованні громадян України, в підвищенні виробничої кваліфікації та освітнього рівня дорослих. На розвиток системних форм науково-просвітницької діяльності, вдосконалення роботи відповідних центрів, лекторіїв «Трибуна вченого», «Трибуна політика», педагогічного лекторію «Батьківське щастя», циклів лекцій про невідоме у вітчизняній історії, з актуальних питань української культури, проблем постпсихології тощо. На сприяння державі у здійсненні правового всеобучу населення, зокрема, у вивченні чинного законодавства членами окружних комісій до виборів Президента України та народних депутатів.

Схвалювали практику науково-просвітницької діяльності Вінницької і Запорізької обласних організацій, відзначали позитивні зрушення у роботі Донецької, Львівської, Миколаївської обласних, Київської міської організації Товариства. Разом з тим на з’їзді наголошувалося: ще не сповна використовуються наявні можливості вчених Національної академії наук, її наукових центрів у регіонах для поліпшення пропаганди наукових знань, популяризації нових технологій та ефективних економічних реформ. Не вжито належних заходів, спрямованих на відновлення повноцінної діяльності Чернігівської та Сумської, повнішого використання творчих можливостей Полтавської, Черкаської і Волинської обласних організацій, активізацію роботи Одеської обласної організації, поліпшення ділової взаємодії правління Товариства з Кримською республіканською асоціацією «Знання».

На усунення цих та інших недопрацювань у роботі Товариства, вдосконалення його діяльності взагалі була спрямована доповідь голови його правління доктора філософських наук, заслуженого діяча науки і техніки України професора Василя Кушерця. У прийнятих з’їздом постановах з цього питання і про роботу правління за звітний період визначено пріоритетні напрями діяльності Товариства, доручено новообраній його президії вивчити питання щодо розробки і затвердження в нинішньому році «Комплексної цільової програми розвитку Товариства на період до 2017 року».

З самого початку своєї діяльності Товариство акцентувало увагу на роботі окремого лектора, який «повинен постійно відчувати пульс народного життя, так би мовити, злитися з народом, у кожному виступі висловлювати його прагнення» (Л. Кухаренко, голова правління 1952—1964 рр.). А чи актуальними є ці завдання нині, коли далеко не ті історичні умови в країні? Коли нас заполонила злива повідомлень електронних засобів? Делегати з’їзду на цьому акцентували особливу увагу. Бо тепер гостро постало питання: кому краще і більше можна довіряти  — інтернетівським матеріалам чи надрукованим у періодичних виданнях, чи лекторам? Чиї повідомлення достовірніші й відповідальніші? Чи є можливість у читача щось уточнити, висловити свій погляд, своє бачення на ту чи іншу суспільну проблему, зрештою, посперечатися, як це може бути під час спілкування з лектором?

Ось що сказав у своєму слові, опублікованому у згаданій вище передз’їздівській газеті, доктор економічних наук, професор, член Спілки письменників України Юрій Канигін: «Мій піввіковий досвід лектора все більше перконує мене в незмінній цінності живого слова, безпосереднього спілкування із тими, хто бажає знань. Ні газети, ні книги, ні Інтернет не замінять собою живого слова лектора з його емоціями, артистизмом, переконливістю, що дістають до самого серця слухача. В цьому й полягає головна роль Товариства «Знання» — сіяти розумне, добре, вічне в масах».

А отже, ще одним підтвердженням того, що Товариство «Знання» має жити, розвиватися, доводити свою потрібність, є переконання його президента Василя Кременя: