Новорічний марш порожніх каструль під акомпанемент бою кремлівських курантів очікує на більшість мешканців Криму, які зустрінуть 1 січня 2015 року без зарплат.

«Гідні зарплати і пенсії на російському рівні, забудемо українські злидні!» — в основному під такими та схожими гаслами захопили владу в Криму нинішні його керівники. Це було лейтмотивом на так званому референдумі 16 березня, на виборах 14 вересня до «Государственного Совета Республики Крым»  і місцевих органів влади.

Люди дійсно йшли на референдум, і це правда. Йшли, бо їм обіцяли краще життя, заманюючи при цьому солодким пряником у вигляді високих зарплат і пенсій. Але вже на виборах потік громадян знизився. За вісім місяців багато хто з кримчан зрозумів, що під яскравою обгорткою немає солодкого життя. Зарплати й пенсії, нехай навіть і виплачувані в рублях, нехай навіть і трохи вищі від тих, що загалом по Україні, з’їдаються після першого ж походу до магазину і на ринок. Продавці на ринку імені Куйбишева в Сімферополі нарікають: м’ясо стали купувати менше. «Беруть, в основному, те, що дешевше. Вирізку та м’якоть обходять», — розповіли авторові цих рядків торговці у м’ясному ряду. Дійсно, ціни дуже «кусаються», і за пару кілограмів вирізки можна викласти половину своєї зарплати в карбованцях.

А що робити тим, хто не отримує зарплату? За даними кримської служби статистики, загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати на 1 листопада 2014 року — 244 млн. рублів (це приблизно 95 млн. грн.). До того ж за жовтень сума заборгованості збільшилася на 11,8 млн. рублів, або на 5,1%. Примітно, що більше половини боргу припадає на економічно активні підприємства, і передусім на підприємства промисловості. А це — понад 8 тисяч людей, і кожному в середньому заборгували понад 17 тисяч рублів.

Обіцяні молочні річки з киселевими берегами поки що обернулися зростанням цін та відсутністю перспектив і для людей, і для бізнесу. До речі, про бізнес, голос якого в Криму стає дедалі тихіший. Перспектив розвитку для нього, схоже, немає. Тільки за дев’ять місяців нинішнього року збитки великих і середніх підприємств на півострові збільшилися, порівняно з таким періодом минулого року, майже учетверо. А збиткові — близько 52% підприємств. У інших — справи також не дуже добрі, адже прибуток вони отримали на 19,8% менш як торік. Такого на півострові не пам’ятають, напевно, з кінця перебудови 80-х, початку «лихих» 90-х років минулого століття. Тоді підприємства буквально різали на металобрухт, бо було вигідніше продати лом чорного й кольорового металу, ніж вкладати кошти у виробництво.

Така ситуація спостерігається й тепер. Нещодавно в Бахчисарайському районі пустили під ножівку й автоген цех одного із заводів з первинної переробки винограду. Господарство, прямо скажемо, не з лідируючих навіть у районі, тепер тут скорочують працівників, бо вкладати в розвиток, з’ясувалося, — невигідно.

У людей, які не отримують зарплату, щоправда, ще є каструлі, виделки, ложки та ножі. Але, коли в каструлю покласти нема чого, мимоволі руки тягнуться до чогось колючо-ріжучого. І на підтвердження того — факт, який мав місце в Нижньогірському районі Криму, де безробітний вихопив неподалік поштового відділення у пенсіонера отримані гроші. До того ж це вже не поодинокий випадок.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.