Прикладом ефективного використання осушених земель на Волині є СТзОВ «Романів». Завдяки співпраці з Луцьким міжрайонним управлінням водного господарства воно стало одним із передових в області з вирощування сільськогосподарських культур на меліорованих землях.
У меліорації також є свої еталони
Разом із начальником Луцького міжрайонного управління водного господарства Іваном Шевчиком і головним інженером Віталієм Мушкою їдемо до цього приміського господарства. Звертаємо із шосе Луцьк—Київ праворуч, проїжджаємо ще кілька кілометрів і зупиняємося біля великого щита над меліоративним каналом. Напис на ньому повідомляє, що ми перебуваємо на осушувальній системі «Верхів’я річки Конопелька», розташованій на землях СТзОВ «Романів» Луцького району. Загальна площа осушених земель у цьому господарстві — 710 гектарів. Ця система складається з відкритої мережі каналів та споруд на них і закритої дренажної сітки. Протяжність каналів міжгосподарської мережі становить 4,7 кілометра, внутрішньогосподарської — 13,9. Крім того, на осушувальній системі «Верхів’я річки Конопелька» вибрано еталонну ділянку площею 300 гектарів, яка є прикладом ефективного використання меліоративних земель у зоні діяльності управління.
— Упродовж двох останніх років уряд виділяв нам кошти на капітальний ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі осушувальних систем, протипаводкові заходи щодо ліквідації підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь, — розповідає головний інженер управління Віталій Мушка. — Не залишилася без уваги й Романівська сільська рада, якій перепало майже 97 тисяч гривень. Ці кошти освоєно нашим управлінням відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації. Окрім державних коштів, левову частку грошей для підтримання системи в робочому стані вносить СТзОВ «Романів». Це цілком закономірно, адже внутрішньогосподарська осушувальна мережа перебуває в комунальній власності, а товариство орендує ці землі. Ремонтно-доглядові роботи на міжгосподарській меліоративній мережі та внутрішньогосподарській сітці цієї осушувальної системи проводяться нашими спеціалістами спільно з працівниками СТзОВ. Такий комплексний підхід до вирішення проблеми дає хороший результат, сприяє зростанню виробництва сільськогосподарської продукції.
— Недаремно, коли зустрічаємось з керівником СТзОВ «Романів» Віталієм Зарембою, він завжди запрошує об’їхати поля, подивитися на канали, їх стан, — долучається до розмови начальник Луцького міжрайонного управління водного господарства Іван Шевчик. — Відразу на місці робимо відповідні висновки та надаємо рекомендації. Такі партнерські відносини з товариством свідчать, що наше управління як територіальний орган водного господарства в районі є затребуваним. Бо лише така співпраця при використанні меліорованих земель може дати позитивний результат.
Уроки господарювання від Віталія Заремби
— Хочу передусім нагадати, що в нас господарство з природнім балом родючості земель 37, — відразу запрошує до відвертої розмови голова товариства СТзОВ «Романів» Віталій Заремба. — Це типове поліське господарство. Дехто вважає, що в Романові треба збирати високі врожаї вже тому, що ми в Луцькому районі. Насправді багато залежить від того, як розміщуються культури в сівозміні. А вони в нас зовсім різні: одна сівозміна переважно з піщаними ґрунтами, друга — супіски з оглеєним горизонтом (глинисті ґрунти), трохи кращі сівозміни в Романові та Ботинові. Остання, до речі, — це повністю меліоровані землі. Сівозмін дотримуємося суворо. Буває й так, що коли торік змістили зернові на цю поліську сівозміну, отримали дещо меншу врожайність у порівняні з тим, що мали позаторік. Але сприймаємо це спокійно, бо знаємо, де, коли і чого варто чекати. А якщо взяти інші культури, скажімо, кукурудзу, то вона в нас дала в межах 110 центнерів з гектара в сирому зерні (понад 90 центнерів — у сухому), цукрові буряки — 600 центнерів. Кормові культури... Якщо ми заготували тисячу тонн сіна, то це абсолютно задовільний врожай.
Не просто партнери, а насамперед — колеги
— Віталію Миколайовичу, а чи змогли б ви досягати тих високих результатів, якби не займалися меліорацією? — цікавлюся у В. Заремби.
— У нас такий рельєф і так природа тут розпорядилася, що, хочу я того чи ні, ми постійно мусимо копати. Уже не кажучи про те, що тут задіяно цілу сівозміну на меліорованих землях, яку здано в експлуатацію 1982 року. У нас там гончарний дренаж. Він працює. Без тісної співпраці з управлінням водного господарства, звичайно, нічого б не було. Я прошу — вони відгукуються, вони пропонують — я виконую.
Меліорація як? Або ти її доглядаєш — і вона тобі віддячує, або занедбав, вона заросла й не знаю, які гроші треба вкласти, щоб потім знову запрацювала ефективно. Ми щороку вирубуємо кущі, чистимо внутрішньогосподарські канали. Як на мене, це ефективне вкладання коштів у виробництво. Сьогодні ніхто навіть не задумується, що це одні з кращих земель у господарстві. А я ще пам’ятаю, як там ловили карасів, полювали на качок. Там, як кажуть старі люди, були ще клітки: обгородили угіддя, худобу випасали — і це, власне, все. Землі майже не обробляли. Мені пощастило, бо коли сюди направили на роботу 1981 року, якраз починалася меліорація. А вже коли 1982-го став головою колгоспу, то осушувальну систему здали в експлуатацію.
— У 80-90-ті була така модна тенденція, як контурно-меліоративна організація територій, — долучається до розмови Іван Шевчик. — До речі, про неї в Романові не забувають і нині. Декілька років тому підходить до мене Віталій Миколайович і каже: «Ви мені он так тут стрілочку зробіть!». Прокопали канал, а торік звернув увагу — там уже сільгоспкультури вирощуємо.
— До речі, тепер цього поля не впізнати, — погоджується зі співрозмовником Віталій Заремба. — Прокопали канал — і тепер любо глянути. 70 гектарів там, але подивіться: якщо у такий масив вкинути два болота по два-три гектари, вони просто рвуть землю, не дають можливості продуктивно використовувати її.
Кажете, культура поля? Ставимося до цього дуже вимогливо. У нас усе підкошується, і агроном бігає дмухає... Ми не осушували боліт. Їх не було, але були настільки перезволожені землі, які навіть не можна було обробляти. У нас класична форма раціонального підходу до меліорації як такої. Вона не віртуальна, а максимально наближена до потреб кожної ділянки землі. Будь-який рівчак має своє функціональне призначення.
Фото автора.
ДОВІДКОВО
Протягом січня-листопада 2012 року на території області випав в середньому 661 міліметр опадів при річній нормі 589. Перевищення норм опадів спостерігається протягом останніх восьми років. Найбільше випало 2008-го — 779 міліметрів. Така тенденція змушує замислитися про стан меліоративних і осушувальних систем.
ДОВІДКОВО
У Волинській області — 345,7 тисячі гектарів меліорованих сільгоспугідь або кожне третє. Загальна довжина каналів меліоративної мережі становить 18,5 тисячі кілометрів, з яких 13,9 тисячі — внутрішньогосподарської.
ДОВІДКОВО
На меліоративних системах Волині діє 15,4 тисячі гідроспоруд, з них 12,9 тисячі — на внутрішньогосподарській мережі.
Начальник Луцького міжрайонного управління водного господарства Іван Шевчик, головний інженер цього самого управління Віталій Мушка та голова СТзОВ «Романів» Віталій Заремба (на знімку зліва направо) біля одного з каналів осушувальної системи.
