Якщо заглянути в статистичні дані, то з кожним роком на Хмельниччину завозять дедалі більше імпортних фруктів. У списку на першому місці цитрусові, далі йдуть персики, абрикоси, черешні. Але навіщось везуть і яблука та груші, яких і в нас не бракує. Постійно бачимо в продажу польські, голландські, молдавські яблука.
«А де ж наші?» — запитуємо. Справді, подільське яблуко, вирощене не в домашньому приватному садку, а в спеціалізованих садівничих господарствах, знайти на прилавках буває не просто. Особливо взимку, навесні. Бо наші яблука до весни майже не доживають — бракує сучасних фруктосховищ зі спеціальним холодильним обладнанням. Будувати й обслуговувати їх українським виробникам ще не по кишені. Про це кажуть і спеціалісти виробничого об’єднання «Хмельницьксадвинпром», і науковці.
За словами доцента кафедри плодоовочівництва, лісового, садово-паркового господарства Подільського державного аграрно-технічного університету Анатолія Доліда, з одного боку, держава підтримує садівництво в Україні видатками з бюджету, з другого — перед Новим роком відкриває кордони для ввезення польських яблук. Наші виробники змушені викручуватися, тож поспішають реалізувати свою продукцію до настання цього моменту. Така державна політика є незрозумілою, її треба кардинально міняти та сприяти садівничим господарствам у спорудженні фруктосховищ.
Хмельницька область.
