Звістка про радикальне потепління може засмутити хіба що пінгвінів, бо ж хто з людей не сумує взимку за «плюсом»? Та навіть цей залізний аргумент спрацьовує не скрізь і не завжди. У сотень сумчан, приміром, одразу ж псується настрій, тільки-но сніг починає танути, бо вже кілька років вони живуть наче у Венеції. А відтак лише в холоди та спеку в підвалах, сараях і надвірних туалетах їхніх приватних будинків немає води. Решту часу вона стоїть скрізь, нерідко й до спалень добирається. Нинішньої зими навіть морози не допомогли: з багатьох погребів вода так і не зникла.
Куди тільки не зверталися люди зі своєю проблемою! За кілька років про неї дізнались троє голів облдержадміністрацій і двоє голів обласної ради, а вже чиновників дрібніших рангів — не злічити. Сумські «венеціанці» розповідають: «Підтоплення житлового масиву почалось сім років тому, коли стали споруджувати гаражі. В результаті будівництва занапастили дренажну систему, якою відводилася вода. Перед цим понад 45 років, попри великі сніги та зливи, ніколи підтоплення не було. Втім, нам жоден із начальників так і не відповів, хто і на яких підставах дав дозвіл на будівництво тут гаражів. Як результат, на місці наших городів та садів виріс очерет. Але ж якби тільки це! Вода, що стоїть скрізь, спричиняє розтріскування стін. Ми зазнали і зазнаємо значних матеріальних і моральних збитків. Насосна станція, збудована для відкачування води, останнім часом практично стоїть. Під її зведення місто викупило земельну ділянку в приватної особи за більш як 200 тисяч гривень. Зараз воду відкачує мотопомпа, яка часто ламається. На наш погляд, треба негайно відновити зруйновану дренажну систему.
Можливо, хоч публікація у «Голосі України» приведе сумських чиновників до тями. Іншого виходу в нас просто не залишилося».
Люди на болоті
— Слава Богу, що стоять морози! — зітхає мешканка вулиці Дунайської Тетяна Шкаріна. — Окрім нашої Дунайської, у зоні постійного підтоплення перебувають також вулиці Тихорецька, Тиха, Плеханова, прилеглі провулки.
За словами голови квартального комітету Зої Сороки, яка живе на Тихорецькій, від води страждають 238 домоволодінь — загалом 830 людей. Жінки показують споруджені на невеличкому узвишші гаражі, розташовану поруч із ними насосну станцію, огороджену металевою сіткою, та місце колишньої дренажної системи.
— Тут проходила труба, якою вода з болота стікала в каналізацію, — пояснює З. Сорока. — Та під час будівництва гаражів ці варвари її видерли живцем.
— Сюди вклали майже мільйон! — емоційно додає Т. Шкаріна. — Частина грошей пішла на станцію, на насоси, і 200 тисяч із гаком — аби викупити земельну ділянку під будівництво станції! Ми скільки років намагались юридично оформити свої городи, але нам не дозволяли, а цим дозволили! Зайди спочатку збудували 6 гаражів, а згодом довели їх кількість до двох десятків.
— У кого ми тільки не побували на прийомі! — каже З. Сорока. — Нам намагається допомогти по суті лише керівник Зарічної адміністрації Сум Вадим Ващенко.
Документально
Дотримання чинного законодавства під час спорудження у Сумах гаражів на вулиці Паризької комуни, 52 «Б» перевіряла інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в області. У довідці «Про результати перевірки», датованій початком листопада 2012 року, повідомляється, що на прохання Держ-
архбудконтролю дослідити ситуацію головне управління Держземагентства в області навіть за вухом не почухало. Тож довелось звертатися до Управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, яке встановило, що ділянка під гаражі — 0,0388 гектара житлової та громадської забудови — зайнята автогаражним кооперативом фактично самовільно, з грубими порушеннями статей 125 і 126 Земельного кодексу України.
Керівника автокооперативу зобов’язали усунути виявлені порушення: тобто, треба розуміти, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. Однак далі події розгортались усупереч логіці боротьби з правопорушеннями. Постраждалі від перманентних підтоплень вулиць звернулися також до Національного комітету по боротьбі з корупцією, і 5 листопада 2012 року звідти на адресу Сумської облдержадміністрації надійшов лист за підписом голови комітету В. Чорного. В ньому, зокрема, написано: «Особливе занепокоєння людей викликає той факт, що проект рішення Сумської міської ради, який планується розглянути на наступній сесії, у разі його прийняття фактично легалізує дії забудовників».
Право на... права
Прізвище заступника міського голови Сум Сергія Панченка стоїть у додатку до проекту рішення міськради під першим номером.
Називається документ так: «Список громадян, яким передаються у власність земельні ділянки для гаражного будівництва». Сергій Михайлович категорично відкидає будь-який зв’язок між спорудженням гаражів на вулиці Паризької комуни та підтопленням прилеглих територій. А з приводу своєї особистої участі в процесі пояснює:
— Ділянка під будівництво гаражів виділялась ще 10 років тому, коли я не був посадовою особою міськради. Тож не може бути навіть мови про те, що скористався своїм службовим становищем. Я гаражами ніколи не займався, але чому моє прізвище не може бути в тому списку? Я такий же громадянин, як і всі, і маю такі самі права, як усі.
Що сказати на це? Закон у нас і справді — ніби один для всіх, але чомусь одні користуються ним сповна, а для більшості дорога до благ закрита.
В нашій конкретній ситуації необхідно звернути увагу ще й на такий аспект. Проблема підтоплення 238 житлових будинків зайшла в Сумах так далеко, що із санітарно-екологічної перетворилась фактично на політичну, і де, як не в міській раді, мають найтонше відчувати цей нюанс? Рано чи пізно проблему «Венеції» все одно доведеться вирішувати. Але як це зробити, коли земля, необхідна для громадських потреб, виявиться приватизованою? На подібні граблі сумська влада вже наступила безліч разів. Та набиті гулі, схоже, її нічого не навчили. То, невже, «далі буде»?
Не хочеться «каркати» і порівнювати сумську Тихорецьку зі столичною Куренівкою. І все ж краще подути на молоко, аби не обпектися... на воді.
Владислав ЖМУРКОВ, Володимир ЧЕРНОВ.
Фото Володимира КОВАЛЕНКА.
Компетентно
Насосна станція, що відкачує воду з болота на вулиці Тихорецькій, перебуває на балансі Зарічної райдержадміністрації Сум. За словами її керівника Вадима Ващенка, для забезпечення роботи агрегату в 2013 році потрібно 120 тисяч гривень. Він переконаний, що підтоплення будинків на кількох вулицях обласного центру сталося не через будівництво гаражів. На поведінку ґрунтових вод впливає рівень озера Чеха. Через масову забудову місцевості навколо цієї великої сумської водойми порушились механізми природної фільтрації, і рівень озера піднявся на 1,7 метра вище річки Псел. Вода з озера під тиском власної ваги просочується до приватних вигрібних туалетів, погребів і навіть до оглядових ям у скандальних гаражах.
— Зі зниженням води в озері Чеха, знизиться її рівень і в районі Тихорецької, —— вважає співрозмовник. — А поки що ми займаємося сізіфовою роботою — качаємо воду знизу вгору і скидаємо її у зливну каналізацію. Ми качаємо не лише ґрунтову воду, а й відходи, що розтікаються територією. Якщо не опустимо рівень озера, робота буде безкінечною.
— Що потрібно для зниження рівня води в озері? — запитуємо у Ващенка.
— Найбільш прийнятний варіант — прокласти однією з вулиць стічний колектор із озера до Псла.
— Скільки це коштуватиме?
— Приблизно 2,5 мільйона гривень.
Директор Сумської філії проектного інституту «Дніпродіпроводгосп» Василь Поліщук назвав значно соліднішу цифру: 5—6 мільйонів.
— Рівень води в озері Чеха треба скинути до історичного рівня, — вважає він. — Адже ґрунтові води вже підтопили не лише Тихорецьку, а й тепломережі величезного 12-го мікрорайону Сум. Далі ситуація тільки ускладнюватиметься.
Лише в «опусканні» озера Чеха бачить вихід із ситуації ще один незаперечний фахівець у водних справах — головний інженер сумського «Міськводоканалу»: «Не дай, Боже, якоїсь катастрофи! Район буде приречений, — застерігає він. — Колись Тихорецька планувалась під відселення. Але закінчилась та епоха, і всім все стало по барабану...»
Проблема підтоплення 238 житлових будинків зайшла в Сумах так далеко, що із санітарно-екологічної перетворилась фактично на політичну, і де, як не в міській раді, мають найтонше відчувати цей нюанс? Рано чи пізно проблему «Венеції» все одно доведеться вирішувати.
