Рибалки, котрі ведуть промисел у Дніпро-Бузькому лимані, шоковані: їхні сіті та раколовки забивають... краби! До того ж не якась там дрібнота, а особини завбільшки з кулак дорослого чоловіка, та ще й із такими клішнями, що спроможні завдати людині травми. І їх цілі зграї. Здивовані люди звернулися до науковців, і ті роз’яснили, з ким вони тепер «ділять» природні ресурси головної української річки.

— Дослідження нових мешканців Дніпро-Бузького лиману показало, що до нас дістався китайський мохнаторукий краб (на знімку). Окремі його представники, зібрані в сітках, просто вражають своїми розмірами: ширина їхніх панцирів сягає 7,5 сантиметра, а розмах клешень — аж до 35 сантиметрів. Поява «новоселів», та ще й у таких великих кількостях, — явище дуже загрозливе. Це неприємна новина, оскільки китайські мохнаторукі краби знищують ікру цінних видів риб, що опускається на дно після нересту, і до того ж є конкурентами дніпровських раків, оскільки займають ту саму екологічну нішу. Краби також мають властивість рити нори, руйнуючи круті береги Дніпра, — зауважує науковий співробітник кафедри гідробіоресурсів та аквакультури Херсонського державного аграрного університету Павло Кутіщев.

Окремі представники поки що екзотичного для нас виду в північно-західній частині Чорного моря зустрічалися ще з 2001 року. Вочевидь, китайський мохнаторукий (цю назву він отримав за характерні волохаті «муфточки» на клешнях) краб потрапив сюди з баластними водами транзитних суховантажів. І вже встиг сформувати в лимані цілу популяцію. Науковці припускають, що надалі його стане ще більше: адже «новосел» дуже стійкий до солоності води, зниження вмісту кисня та її забруднення, а за необхідності може перебиратися з водойми до водойми навіть сушею. До того ж біжить зі швидкістю до десяти кілометрів на годину, наче гарний спринтер.

Та попри всі ці чинники навряд чи мешканцям міст і сіл на узбережжі Дніпра варто боятися. Адже за всіх уміннях виживати у скрутних умовах у прибульця є одне надзвичайно вразливе місце — дуже смачне м’ясо. Тож варто українцям його розпробувати, як із крабом станеться приблизно так само, як і з рапаном. Прибувши з тими ж баластними водами з Тихого океану, хижий рапан у сімдесяті роки минулого століття швидко заселив Чорне море, завдаючи надзвичайної шкоди ендемічним видам молюсків, що перетворилися на його харч. Та щойно його м’ясо вітчизняні гурмани визнали гідним «гордого звання» делікатесу і ресторани почали закуповувати цей продукт цілими партіями, проблема втратила свою гостроту: про регулювання чисельності рапана потурбувалися цілі натовпи аквалангістів, котрі збирають мушлі на продаж, непогано на них заробляючи.

 

Херсонська область.

Фото Павла КУТІЩЕВА.