У водоканалі Запоріжжя кажуть, що і раді б зарадити, але ціна питання — цілих 1,5—2 тисячі (!) гривень.
Це, як мовиться, не анекдот. Свого часу селище виникло за будівництва старих мостів через Дніпро: і довоєнних (сталевих — ще клепаних мостів Стрілецького), і вже післявоєнних залізобетонних мостів Преображенського. І ось прийшли мостобудівники XXІ століття. Траса водогону до селища Мостозагін проходила на місці запланованої опори вже нових мостових переходів, про неспішне будівництво яких «Голос України» розповідав не один раз. Цей водогін згідно з планом перенесення всіх комунікацій начебто проклали у новому місці саме сьогоднішні мостобудівники. Але чи то у них щось невдало вийшло, чи то вони самі пошкодили результати своєї праці, однак селище на окраїні Хортицького району Запоріжжя зустріло Новий рік без води.
Нині чиновники вирішують, кому все-таки полагодити водогін. Населення ж скаржиться! У місцевому водоканалі готові це зробити, однак вимагають від будівельників мостових переходів хоча б закупити необхідні матеріали. І називають ціну питання: аж 1,5—2 тисячі гривень! Зрозуміло, що коли б йшлося хоча б про п’ять мільйонів, то охочих докласти зусиль було б багато (є що «освоювати»), а так просиділи жителі Мостозагону майже три тижні без води, то й ще посидять. На технічні потреби згодиться і розтоплений сніг, а на харчові — бутильована вода. І нікому з того голова не болить...
