З 1 січня в Україні запрацював новий закон про зайнятість населення, підписаний Президентом ще в серпні минулого року. Зокрема, документ передбачає низку пільг для роботодавців, які працевлаштовують молодь, і введення стимулів для підвищення інвестиційної привабливості регіонів з метою створення нових робочих місць.
Підприємцям, які працевлаштовують населення, держава обіцяє щомісячну компенсацію в розмірі мінімального страхового внеску, а безробітним — можливість перенавчання та перекваліфікації за бюджетний рахунок. Чиновники щиро вірять, що закон допоможе з працевлаштуванням, насамперед, українській молоді, студентам і випускникам вишів, які шукають своє перше робоче місце. Адже дозволити собі не працювати, судячи з даних опитування, проведеного Державним інститутом сімейної та молодіжної політики (ДІСМП), можуть лише 10 відсотків учнів ВНЗ. Решті доводиться підробляти, щоб мати готівку, платити за навчання або винаймати квартиру. Водночас офіційно працевлаштовано лише 15 відсотків студентів, решта перебиваються випадковими або тимчасовими заробітками.
За даними дослідження, проведеного ДІСМП у Києві, 41 відсоток студентів знаходять роботу за допомогою знайомих і друзів, 35 відсотків влаштовують батьки, 30 — успішно працевлаштовуються за допомогою Інтернету.
— Ще три-чотири роки тому студенти починали шукати роботу після третього курсу, а останні наші дослідження показали, що першокурсники теж почали активно працювати, — стверджує директор ДІСМП Андрій Мішин. — І це цілком сучасна тенденція: у країнах Євросоюзу, наприклад, працює 55 відсотків студентів, у Москві — близько 60, у Києві — лише близько половини учнів ВНЗ.
Вл. інф.
Інфографіку надано Державним інститутом сімейної та молодіжної політики.
