Скарб, до якого не дотягнутися

Поза сумнівом, життєдайні канали — справжній скарб таврійських степів, і їх повернення до роботи можна було тільки вітати, якби не одне суттєве «але». Хоча використання цього скарбу могло б насправді осипати золотом херсонських селян, та біда в тому, що вони використовують не таку вже й велику частину його «потуги». Судіть самі: цьогоріч землевпорядники вкупі з представниками місцевої влади провели моніторинг угідь вздовж каналів, і з’ясувалася сумна річ — близько 35 тисяч гектарів «ділянок-супутників» ріллі на відстані від п’ятиста метрів до півтора кілометра від цих каналів власники використовують «насуху», як богарні землі, хоча могли б також залучити їх до зрошення. Із відповідними «доважками» врожаю.

Приміром, вирощуючи кукурудзу, аграрії краю торік отримували на богарі в середньому 50 центнерів з гектара, тоді як на зрошенні і до 150 центнерів доходило. Але експерти переконані, що за грамотного використання новітніх агротехнологій сьогоднішні 50 центнерів вже завтра можна перетворити у 200, а то й 220! Фахівці Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, Головного управління з питань агропромислового розвитку облдержадміністрації, керівники найпотужніших господарств регіону та представники ряду міжнародних компаній — операторів світового продовольчого ринку утворили в Херсоні робочу групу, яка і має окреслити «шлях до скарбу».

— Звісно, купувати для зрошення потужні, але надто витратні «Фрегати» аж ніяк не всім орендарям та фермерам по кишені. Але нині отримали пропозиції одразу кількох ізраїльських, американських та західноєвропейських компаній про впровадження в Таврії найсучасніших систем значно ефективнішого та ощадливішого крапельного зрошення, які прокладаються не по поверхні грунту, а заглиблюються у нього на 40 сантиметрів, і не потребують заміни до десяти років. Пропозиції викликають цікавість і з огляду на те, що саме крапельне зрошення в умовах частих посух є найприйнятнішим і з точки зору економічної вигоди. Наші господарники вже підрахували: на прокладання таких систем, придбання елітного насіння засухостійких сортів, добрив, оплату за подачу води та оренду землі з розрахунку 1000 грн./га, собівартість вирощування кукурудзи на гектарі з крапельним зрошенням нового зразка обійдеться у 3,5 тисячі доларів. І якщо зібрати з нього навіть не прогнозовані 200—220, а хоча б 180 центнерів зерна, то за нинішніми оптовими закупівельними цінами за них можна отримати 5040 доларів, стверджує начальник Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олексій Згірін. — Себто витрати господаря такого поля окупляться вже за рік, і надалі прибутки тільки збільшуватимуться. А це вигідно для всіх: не секрет, що кукурудза для вітчизняних виробників є «валютним» товаром, попит на який у світі лише зростає. Зрештою, підвищення обсягів продажів цієї культури — додаткове джерело надходження до бюджету, у яких наш дотаційний регіон кревно зацікавлений.

Звичайно, ідея завалити світовий ринок херсонською кукурудзою є дуже привабливою. Проте недарма ще магнат автомобілебудування Генрі Форд казав: аби заробити мільйон, треба вкласти сімсот тисяч. А вкладати сільгоспвиробникам Таврії нема чого: тривала посуха з них «усі соки висмоктала». У головному управлінні агропромислового розвитку ОДА кажуть, що робоча група обговорює з філією великого банку пропозицію надавати цільові кредити під розвиток крапельного зрошення з мобільними насосними станціями для підкачки води під 26 відсотків річних — з тим, щоб 15 відсотків селянам компенсували з державного бюджету. Та під кредит треба або державні гарантії, або заставу. А в тутешніх хліборобів, що злидарюють на богарі поруч із каналами, з цінностей хіба що хати й старі, латані-перелатані трактори і комбайни, якими навряд чи зацікавиться респектабельна фінансова установа.

Прийнятним варіантом було б отримання технологій і обладнання у лізинг чи як товарний кредит із розрахунком після збирання врожаю, і дилери міжнародних компаній розглядають такі можливості — адже поле для їхньої діяльності в південних степах України широчезне.

Державна програма підтримки крапельного зрошення в південних регіонах України зайвою також не була б — що швидше земля запрацює з повною віддачею, то скоріше село вибереться з безпросвітної бідності.

 

Херсонська область.