Система ЗНО себе не виправдала. Щоб остаточно не втратити якість освіти, українським вищим навчальним закладам потрібно повернутись до практики складання вступних іспитів. Таку точку зору висловив Перший заступник Голови Верховної Ради Ігор Калєтнік, повідомляє його прес-служба.
За словами політика, система освіти, яка існувала раніше, — більш ефективна. Адже форма вступних іспитів стимулює молодь обирати і здобувати глибокі знання з конкретної професії. Замість того, щоб шукати в Інтернеті відповіді на цьогорічні тести, і намагатися завчити їх напам’ять.
«Є спеціальності, для вступу на які необхідно скласти тести з однієї і тієї самої дисципліни. Наприклад, на спеціальності «агрономія» і «медицина» необхідно пройти тестування з біології», — зазначив І. Калєтнік.
«Отож, якщо особа подавала документи на обидві спеціальності, за наявності достатньої кількості балів більшість абітурієнтів обрала б спеціальність медика. Тобто молодій людині немає різниці, ким стати у майбутньому, незважаючи на те, що це абсолютно різні професії», — підкреслив Перший заступник Голови Верховної Ради.
Він зазначив, що система зовнішнього незалежного оцінювання потребує корекції. Адже запровадження ЗНО було покликане надати всім випускникам рівні умови під час вступу до вищих навчальних закладів, однак цього не сталося.
Політик додав також, що проведення зовнішнього незалежного оцінювання у сільській місцевості часто викликає зайві витрати в майбутніх абітурієнтів.
«Щоб скласти тести із спеціальних предметів, таких як фізика чи біологія, сільським школярам доводиться їхати здавати одну дисципліну в один райцентр, другу — в інший. Це не лише створює додаткові незручності, а й потребує додаткових матеріальних витрат», — наголосив він.
І. Калєтнік переконаний: таке важливе питання, як система ЗНО, доцільно було б обговорити на високому рівні для формування законодавчих документів, опрацьованих із широким загалом. «Тому я, як Перший заступник Голови Верховної Ради, разом із народним депутатом від фракції КПУ, секретарем Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки Олександром Зубчевським, ініціюватиму обговорення цього питання із широким загалом: директорами шкіл, коледжів, керівниками університетів. Щоб знайти оптимальне рішення, спираючись на думку фахівців галузі освіти. А по завершенні обговорення це питання заслуговує на те, щоб стати темою парламентських слухань. Адже якісна освіта — це майбутнє України», — наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради України.
Крім того, на думку парламентарія, перегляду потребує й система платної освіти. Адже контрактна форма навчання замінила більшості студентів необхідність здобувати знання в обмін на своєчасно віддану «платіжку» за семестр. За словами І. Калєтніка, потрібно переглянути не лише вартість навчання на контракті, а й кількість вищих навчальних закладів.
«За даними Державного комітету статистики, за період із 1990 року кількість вищих навчальних закладів зросла більш як удвічі. Нині в Україні діє 349 різних університетів, інститутів та академій. Однак, на жаль, їх рівень акредитації не гарантує якості такої освіти», — переконаний він.
Політик додав, що нині більшість вищих навчальних закладів України випускають юристів, економістів та менеджерів, хоча це не їх профільні спеціальності підготовки фахівців. «Такі студенти не отримують необхідних фахових знань, і як наслідок, не можуть працевлаштуватися. Ми маємо тисячі дипломованих «білих комірців», які знайти роботу за спеціальністю не можуть. А працювати на виробництві — не хочуть», — підкреслив Перший заступник Голови Верховної Ради.
«Вважаю, держава має забезпечити як мінімум 50 відсоткам абітурієнтів, по-перше, цільове направлення на навчання. І як наслідок, при успішному навчанні — гарантоване перше робоче місце», — наголосив І. Калєтнік.
Водночас, за його словами, «зникає» середня професійно-технічна освіта. Недостатньо кваліфікованих токарів, фрезерувальників, крановиків, машиністів та фахівців інших робітничих професій. Тому держава має збільшувати державне замовлення на такі спеціальності.
«Руками людей робітничих професій раніше були збудовані заводи, весь промисловий потенціал України, за рахунок якого нині й «виживає» в кризові часи вітчизняна економіка. Людей саме цих професій не вистачає на виробництвах і сьогодні», — підкреслив Перший заступник Голови Верховної Ради.
Дослівно
Перший заступник Голови Верховної Ради Ігор Калєтнік: «Лише 20 відсотків школярів підтримують систему ЗНО. В той час як 80 відсотків учнів виступають категорично проти тестування в нинішньому вигляді. Серед основних скарг школярів: складність запитань у тестах і неоднозначність відповідей на них. Через це не всі учні, які протягом року вчились відмінно, успішно складають ЗНО».
