В інтерпретації Національного банку України «інфляційні» підсумки минулого року й перспективи цього видаються вельми оптимістичними. Так, за словами керівника групи радників НБУ Валерія Литвицького, три роки поспіль в Україні інфляція менш як 10%. А «за період 2012 року (порівняно з періодом 2011 року) споживча інфляція, яка становила 0,6%, була найменша в історії гривні. Водночас у вимірі до грудня 2011-го споживчі ціни наприкінці минулого року зафіксовано на 0,2% менші. Це мінімальна дефляція». У підсумку Україна закінчила минулий рік з максимальним наближенням до цінової стабільності. Мовляв, за останні чотири роки в країні відбувалося постійне зниження рівня споживчої інфляції. Купівельна спроможність гривні практично залишалася сталою.

На думку пана Литвицького, жити стало краще. Він стверджує, апелюючи до офіційної статистики, що доходи населення за три квартали минулого року зросли на 13,6%. І даний показник вищий, ніж у 2011 році. І цьому диву ми зобов’язані не динаміці ВВП, а практичній відсутності інфляції.

За словами радника Нацбанку, за січень—листопад 2012 року реальна зарплата зросла на 14,7% (у 2011 році — на 8,5%).

Пан Литвицький достатньо іронічно ставиться, судячи з інтонації, і до «ув’язування» зростання ВВП із рівнем доходів населення. Мовляв, ВВП на хліб не намажеш. Але його «можна намазати хіба що в частині інвестицій і, можливо, у частині зовнішньоторговельного сальдо, там, де імпорт споживчої спрямованості», — стверджує експерт.

Кожен третій рік у нашій країні, починаючи з відновлення позитивної економічної динаміки, відбувається якесь гальмування. Тому не все можна вимірювати, оглядаючись на ВВП, пояснює він.

— Хоч би як ми намагалися максимально знизити ціновий тиск, думаю, що економічне зростання, що в другому півріччі 2012 року зменшилося, могло би вже трансформуватися в рецесію (спад). Чому? Та тому, що порівняно з першим півріччям у другому в реальному секторі економіки зафіксована негативна динаміка. І Президент, і прем’єр говорили, що не все вдалося... І в будівництві, і на транспорті спостерігався спад. Але його немає в торгівлі та у сфері послуг. У банківському секторі теж є прибуток, — коментує ситуацію керівник групи радників НБУ.

Щоправда, Валерій Литвицький визнає, що тішитися тільки тим, що доходи населення й зарплата зросли, небезпечно. Якщо при цьому не буде реального інвестиційного фундаменту, то «можна втратити й соціальну ефективність економіки».

Що ж далі? Усе буде добре, обнадіює радник Нацбанку. Принаймні, в першому кварталі поточного року. А загалом «я думаю, що в нас є всі шанси для того, щоб інфляція була як мінімум на тому рівні, що не гірший офіційного прогнозу, — 4,6%».

За прогнозами Литвицького, протягом чотирьох місяців поточного року ціни утримаються. Не слід очікувати їхнього зниження на алкогольний і тютюновий асортименти. Не обваляться вони й у сфері послуг, громадського харчування і зв’язку. Товари ширвжитку не дорожчатимуть. Монетарна політика на транспорті залежить від того, чи закінчиться у першому півріччі 2013-го рецесія в Європі і які будуть ціни на нафту.

Експерт відмовився коментувати інфляційну динаміку в разі підняття тарифів на газ і послуги ЖКГ, як того вимагає МВФ, сказавши лише про необхідність проведення реформ у цій сфері.

Картина в цифрах і відсотках, намальована головним радником Нацбанку, на вигляд дуже мальовнича й радісна. А на правомірне запитання умовного українця: «Тож чому ми так погано живемо?» відповідь проста: нам не вистачає оптимізму пана Литвицького або ж ми говоримо про різне середовище перебування...

Мал. Олександра МОНАСТИРСЬКОГО.