Коли наприкінці 90-х років минулого століття в селі Старуня Богородчанського району, що на Івано-Франківщині, настав, як кажуть на Галичині, край, його сільський голова Іван Мосюк (на знімку) вирішив уперше взяти участь у всеукраїнському конкурсі проектів для сільських та селищних рад.

 

Назви населених пунктів, особливо сіл, дуже влучно відображають історію їхнього виникнення. Назва Старуня каже сама за себе. Перша письмова згадка про неї датується 1378 роком, в часи правління Галичиною короля Володислава. Саме згадуваного року Володислав Опольський дарує села Старуню та Новоє своїм синам Драгомиру та Некрину. Але археологічні та геологічні сюрпризи, які час від часу виштовхує назовні старунська земля, свідчать про те, що люди оселилися тут давніше, згідно з науковими дослідженнями ще у 40—10 тисячоліттях до нашої ери. Завдяки цим дивовижам, а ще невтомному сільському голові сьогодні про це мальовниче й унікальне село, яке наче правічний Рим «розбіглося» по семи горбах, знає весь світ.

Постійне місце роботи — голова

Іван Мосюк — уродженець Старуні, головує в рідному селі та сусідньому Ластівцях уже 22 роки поспіль, тобто всі шість скликань. Територія сільської ради — це 2583 гектари землі, на якій розташовано 911 обійсть, де мешкають майже 3 тисячі 300 осіб. У двох селах діють три церкви, дві школи, де навчаються 570 дітей, третю обладнали для дошкільнят (загалом тамтешній навчально-виховний компплекс налічує 

4 корпуси). До послуг мешканців сільський стадіон, волейбольний майданчик, у кожній школі — велика спортивна зала, окремо обладнані зали для гімнастики та тенісу. Працюють фельдшерсько-акушерський пункт, сучасна лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, 9 торговельних закладів, проведено 58 кілометрів вуличного газопроводу. Сьогодні важко уявити, що колись тут і половини з пеліченого не було. А голова добре пам’ятає ті часи. За його словами, коли в селі настав край, місцева громада взяла участь у першому проекті. І тепер її, без перебільшення, можна назвати однією з найактивніших на Прикарпатті як за участю, так і за перемогами в міжнародних та всеукраїнських конкурсах, оскільки громада Старуні виграла вже 12 проектів, завдяки яким до рідного села прийшло чимало позитивних змін.

Перша комп’ютеризована сільрада району

2000 року Інститут сталих спільнот оголосив конкурс проектів для сільських та селищних рад Західного регіону України. За умовами проекту «Захистимо Карпати зусиллями громади» його учасники мали виокремити місцеву екологічну проблему та чітко описати шляхи її розв’язання. З Івано-Франківщини відгукнулось 11 сіл, а перемогло тільки два — Старуня та Узин Тисменицького району. Щодо Старуні, то проблема лежала, як то кажуть, на поверхні. На території цієї сільської ради розташовуються нафтові свердловини, з яких видобута нафта надходить через локальні нафтопроводи і перекачується до Надвірної. Через фізичну зношеність на нафтопроводах постійно відбувались пориви й витікала нафта, яка забруднювала ґрунти і поверхневі води. Крім цього, газоконденсат просто викидався в повітря або спалювався у «факелах». Спільно із працівниками нафтогазодобувного управління «Надвірнанафтогаз» було здійснено технічну реконструкцію діючих нафтопроводів і вдалося припинити спалювання газоконденсату. За наполегливість та ініціативність організатори конкурсу подарували переможцям комп’ютер та іншу оргтехніку. На той час це була єдина сільрада в районі, яка мала таке багатство.

Ніщо так не стимулює до участі в наступних конкурсах, як перемоги в попередніх. Так в історії цієї сільської громади з’явилась своєрідна хронологія, в якій не тільки змінювались назви проектів (вигравали щорічно, а деколи й двічі на рік), а й видозмінювався сам населений пункт.

За грантові кошти відкрито два центри розвитку дитини на базі лікарської амбулаторії в Старуні та в Ластівецькій початковій ЗОШ, придбано сушильне та пакувальне обладнання, яким безкоштовно послуговуються мешканці обох сіл для переробки садово-городньої продукції, двічі медичні спеціалісти області та району з виїздом до села здійснювали обстеження дітей дошкільного віку, побували в Польщі для ознайомлення з тамтешнім досвідом розвитку місцевого самоврядування, видано тематичну літературу, туристичний путівник.

А сучасна лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, яка є особливою гордістю Старунської сільської ради, стала яскравим прикладом пайової участі громади та донорів у його реалізації. Співфінансування мешканців Старуні становило 40 відсотків від його загальної вартості. А для того, щоб малюкам не нудно було очікувати своєї черги до лікаря, поруч із закладом, знову-таки за окремий грант, облаштовано дитячий майданчик із різноманітними гойдалками та невеличким водограєм.

Гріх не використовувати такі екзоти

Окрема історія села розпочалась, коли взяли участь у проекті «Природниче фото села», завдяки якому відбулась популяризація цікавих пам’яток, знайдених та розташованих на місцевих землях. А це і давні викопні тварини, і грязьовий вулкан, який відкрився, можна сказати, на очах у людей 1977 року після землетрусу в Румунії, з якого нині б’є чверть таблиці Менделєєва. Саме його в рамках наступного міжнародного проекту досліджували науковці з Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та Краківського гірничо-металургійного інституту. А згодом було проведено міжнародну наукову конференцію «Природно-історична спадщина Старуні», приурочену до 100-річчя першої знахідки мамонта і волохатого носорога у Старуні 1907 року. (До речі, пізніше, 1927-го, знахідки поповнились ще трьома муміфікованими в озокериті носорогами, велетенським оленем та конем, які нині зберігаються в музеях Львова, Києва та Кракова).

Випереджаючи згадану конференцію на рік, Іван Мосюк написав проект «Село Старуня — «Парк льодовикового періоду». За виграні кошти виготовлено інформаційний стенд з описом геологічної пам’ятки природи та напрацьовано проект еколого-туристичного центру з однойменною назвою, з уже розробленою детальною схемою туристичної інфраструктури з майбутніми санаторієм, мережею котеджів сільського зеленого туризму, ресторанчиків та кав’ярень дорогою до славнозвісного вулкана. Якби цю мрію вдалося втілити в життя, то, сподівається Іван Васильович, додаткові робочі місця повернули б до села чоловіків, які, як правило, після Великодня і до кінця осені перебувають на заробітках.

В очікуванні інвестора для «Льодовикового періоду», невтомний голова вже знайшов іншого, який на незадіяних чагарникових землях сільради зголосився встановити сонячні батареї потужністю 2,5 мегавата на годину. Спеціалісти кажуть, що такої потужності вистачить не тільки на Старуню, а й на кілька довколишніх сіл. Вироблену електроенергію продаватимуть в загальну електромережу за «зеленим тарифом», що доволі вигідно і для села, і для інвестора. Тим паче що останній, окрім орендної плати за землю, пообіцяв облаштувати освітлення навколо шкільної території.

Івано-Франківська область.

Фото автора.

ФАКТ

Особливою гордістю Старунської сільської ради є сучасна лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, яку завдяки черговому проекту було зве-дено на місці недобудованого торговельного комплексу. 2006 року представництво Дитячо-го фонду ООН (ЮНІСЕФ) зарахувало старунський проект до 35 найкращих в Україні, під який виділено 300 тисяч гривень. Гроші чималі і потребували гарантій, тож представники Фонду з різних країн спочатку навідалися до села, щоб на власні очі переконатися, на що здатна тамтешня громада.