Такого потрійного щастя Олена та Олександр Ляшенки не очікували, і, відверто кажучи, повідомлення лікарів про те, що у них має народитися трійня, спочатку їх приголомшило. У молодого подружжя дітей ще не було, і коли Олена завагітніла, радощам не було меж. Навіть попри те, що у Щасті, де вони жили і працювали, вже тоді було неспокійно.
Згодом у місті стало небезпечно, його постійно обстрілювали з ворожих «Градів» та артилерії. Ризикувати життям ненароджених немовлят батьки не могли, а тому виїхали до Старобільська. Лелека навідався до подружжя Ляшенків наприкінці минулого року — 25 грудня. Немовлят назвали Іллею, Єгором та Семеном. Живуть вони у старому невеличкому будиночку, бо на більш просторе помешкання грошей не вистачає. Кімната така маленька, що тут не можна поставити три дитячі ліжка. Пральної машини у подружжя немає, всі пелюшки вони перуть руками. На допомогу бабусь розраховувати не доводиться, бо вони далеко від Старобільська. Звичайно, молода мама дуже втомлюється, але сил додають синочки. Їм скоро виповниться два місяці, вони добре набирають вагу і вже реагують на іграшки. Діти перебувають під постійним наглядом педіатрів, які стежать за їхнім розвитком та здоров’ям.
Щастя й досі під постійним вогнем бойовиків. Коли туди вдасться повернутися, Олена та Олександр не знають, але дуже хочуть, щоб це сталося якомога скоріше. Мріють, щоб сини зростали у мирі та спокої.
Луганська область.
До речі
Біловодська районна лікарня нині потребує розширення пологового відділення. Річ у тім, що більшість жінок з окупованого Луганська та інших населених пунктів, де хазяйнують бойовики, прагнуть народжувати дітей саме на українській території. По-перше, це безпечно, а по-друге, дає право офіційно зареєструвати дитину в Україні й отримати справжній документ, а не папірець з символікою та печатками неіснуючої «Новоросії». За словами головного лікаря Ганни Чередниченко, минулого року біловодські медики прийняли на 160 пологів більше, ніж зазвичай.
Фото з архіву сім’ї.
