Прогнози — справа невдячна. Особливо добре знають про це синоптики, які обіцяють сонце, а небеса поливають нас дощем. І, навпаки, радять запасатися парасолями, а за цілий день на небі не з’явиться ні хмаринки. Щось подібне відбувається і у політиці. Особливо у спокійний рік, коли не відбувається виборів. Щоправда, у наступаючому році мають відбутися вибори народних обранців у тих округах, у яких Центральна виборча комісія не змогла встановити результатів, після судових рішень, а також у тих, які звільнилися після переходу кількох народних обранців у структури виконавчої влади.
Однак, на мою думку, головна увага буде прикута до виборів Київського міського голови. Безумовно, їх можна і потрібно розцінювати як головну репетицію президентських перегонів, котрі мають відбутися на початку 2015 року. З одного боку, відомо хто із владного табору буде зачаровувати киян. Але, з іншого боку, існує повна невизначеність у лавах опозиціонерів. Поки що невідомо, хто із них буде протистояти Олександру Попову. І, хоча опозиціонери обіцяють висунути єдиного кандидата, не виключено, що, як завжди, підуть кількома колонами.
І для цього є кілька обставин. Зокрема,
незрозуміло, кого опозиціонери висунуть кандидатом на посаду глави держави.
Схоже, Юлія Тимошенко у наступному році іще не покине стіни Качанівської колонії. А тому рішення висунути її кандидатом у Президенти лише відклало на певний час «розбір польотів» у таборі опозиціонерів, хто з них може бути головним претендентом на владну булаву.
Тим більше, як засвідчило опитування, проведене Центром соціальних досліджень «Софія», у гордій самотності поки що лідирує нинішній глава держави Віктор Янукович, за якого готові віддати голоси понад 25 відсотків виборців. Він майже на 10 відсотків випереджає своїх найближчих конкурентів — лідера об’єднаної опозиції Арсенія Яценюка і лідера партії «УДАР» Віталія Кличка. У свою чергу, різниця між ними становить лише одну десяту відсотка.
Отож, гадаю, власне між ними і розгорнеться боротьба за право представляти опозиційний табір на майбутніх президентських виборах. А тому, не виключаю, що своєрідними попередніми перегонами для них і можуть стати вибори столичного голови. Відтак Олександр Попов може отримати чудовий шанс, щоб випередити своїх конкурентів. Адже щось подібне сталося у 2006 році. Доки тодішній київський градоначальник Олександр Омельченко і Віталій Кличко виборювали право бути першим киянином. Їхнім протистоянням і скористався Леонід Черновецький, який і виборов цю посаду собі.
Провладний табір розуміє, що головна кандидатура на посаду глави держави одна єдина — чинний Президент Віктор Янукович.
Головна проблема, з якою зіткнеться влада, — кризові явища, які продовжують потрясати інші країни.
Адже треба подбати про збільшення соціальних виплат громадянам, які поки що терплять, але «грона гніву» поступово визрівають, що може обернутися електоральними втратами на Півдні і Сході.
Окрім того, парламентські вибори показали, що електорату цих двох напрямків для загальної перемоги малувато. Отож наступного року оточення глави держави продовжить його дистанціювати від Партії регіонів, аби на фінішній прямій Віктор Федорович був Президентом усієї України. Водночас такі кроки можуть викликати невдоволення у лавах провладної партії. На це вказують і деякі публікації у виданні, що належить одній із найбагатших людей країни.
Ось такі тенденції можна поки що спрогнозувати на старті 2013 року, які можуть істотно підкоригуватися подіями як на економічному полі, так і на політичному поприщі.
