Якщо за амбіціями йде рух

Сьогодні Сархад Гаджиєвич відверто зізнається, що коли починав свій бізнес, то про велику перспективу навіть не замислювався. Тоді він просто заробляв гроші, щоб утримувати свою родину. Після руйнівних дев’яностих країна оживала повільно. Великих грошей не було, допомоги таким молодим і запопадливим з боку держави надавалося мало, тому доводилося сподіватися лише на свої можливості й характер. Власне, і знань особливих Сархад тоді не мав. Виручало захоплення справою, якою він займався із властивою йому енергією й упевненістю у своїх силах.

Лутугинський край багатий на природні ресурси. Тут добувають не тільки вугілля, а й камінь, пісок. Вугледобувач із Сархада не вийшов, а от виробництвом каменю-черепашнику й піску він зайнявся. Отримання допомоги за державною програмою «Створення нових робочих місць» у 2003 році дало підприємству новий імпульс розвитку. Сархад купив машини, необхідне устаткування, прийняв на роботу додатково 120 осіб і почав займатися виробництвом цегли за новими технологіями. У той час лицювальну цеглу досить стерпної якості випускали лише два заводи в Україні — на Сумщині «Слобожанський» і «Фагот» у Красному Лучі на Луганщині. Лутугинський завод будівельних матеріалів поповнив цей короткий список. Згодом фірма Сархада взяла під оренду, а потім викупила машинобудівний завод «Стандарт», придбала бетонно-розчинний вузол, спецтехніку, транспорт і стала називатися компанією. Це вже був серйозний бізнес.

— Сьогодні ми не тільки виробляємо цеглу й оздоблювальні матеріали, а й будуємо, — розповідає Сархад Юсубов. — І будуємо, як кажуть, добре. До речі, у кризовий для Луганська період ми «поставили на ноги» вісім багатоквартирних будинків. Голова облдержадміністрації Володимир Пристюк мені якось зізнався: «Я, — каже, — думав, що це будівництво ведуть кияни». А ми відповідаємо: «Ні, це ми, лутугинці. Кияни не дотягують до того, щоб будувати в Луганську», — жартує Сархад.

Будь-який бізнес, тим паче виробничий, без впровадження інновацій просто приречений на неуспіх. Особливо у високотехнологічних галузях. Неправий той, хто думає, що виробництво цегли не вимагає особливих технологій. Цегла, мовляв, вона і в Африці цегла. Використовуй цемент, як зв’язувальну речовину, додай новий компонент — от тобі й будівельний матеріал. Хіба не так?

— Не так, — посміхається Сархад. — Є різні технології виробництва цегли: бетонної, керамічної, авто-клавної, тобто силікатної. До речі, остання не має споживчого попиту. Та й нам вона не вигідна через свою високу енергоємність під час виробництва. Ми випускаємо цеглу з високоякісною цементною зв’язуючою. Мушу зауважити, що конкурентів у нас багато, до того ж не тільки в Україні. Але ми знаходимо способи й методи не програвати їм. Як? Є в нас свої секрети. Зауважу стосовно цього, що майже всі ноу-хау — це розробки наших фахівців. Я зазвичай ініціюю саму ідею, скажімо, як здешевити продукцію, не втративши її якість. А вже технічні фахівці вирішують, як це зробити з найменшими витратами. До речі, такий творчий підхід приваблює до нас молодь, випускників технічних вишів. Один із них навіть захистив диплом на базі наших технологій. Узяти, наприклад, цеглу фасонну. На інших заводах технологічно незручно випускати цей вид цегли через невелику кількість її реалізації. Для її виготовлення треба зупинити основний випуск, поставити в те місце, де формується цегла, так званий «мундштук». А зупинка основного потоку серійної цегли — це досить серйозні витрати. Наше виробництво цегли дає змогу одночасно випускати багато видів продукції без зупинки процесу, до того ж виготовляти цеглу водночас двох кольорів. Ми гнучкі щодо цього, і це одна з наших відмінностей. Крім того, ми випускаємо облицювальну цеглу двосторонню, яка дуже вигідна під час будівництва, скажімо, огорож, і ще виробляємо фасонні елементи. Поки що за це мало хто береться. Ще в найближчій перспективі (над цим нині працюємо) випускатимемо елітну цеглу за назвою «Літос-Монарх», й усвідомлюємо, що якість повинна відповідати назві.

Інтелектуальна складова — це технологія виробництва 

Сьогодні ТОВ «Лутугинський завод будівельних матеріалів» відправляє свою продукцію до України, Росії й незабаром її отримає споживач у Казахстані. Генеральний директор підприємства Сархад Юсубов не приховує амбіційних планів, заявляючи про те, що хоче зробити свою кампанію транснаціональною, за рахунок чого розширити ринок збуту. Зважаючи на все, це цілком реальна мета. Підґрунтя закладено. У Владикавказі, наприклад, уже створено завод «Літос», що працює за лутугинськими технологіями, а в Туреччині є підприємство, оснащене устаткуванням, яке виробляє лутугинська кампанія.

— Із Туреччини буде легше відправляти свою продукцію на весь Євразійський континент, — ділиться планами Сархад Гаджиєвич. — Ми реалізуємо свій інтелектуальний продукт. Пам’ятаєте, як під час кризи продавали компанію «Опель»? В Європі покупця не знайшлося, а Росії її не продали. Порахували, що якщо росіяни отримають «Опель», то завдяки фахівцям цієї кампанії матимуть можливість вийти на новий технологічний рівень машинобудування. Краще вже продавати їм готові машини, отримуючи натомість нафту і газ. Світ так влаштований. Чим відрізняється економіка високорозвинених країн від тих, що розвиваються та відсталі? Тим, що в перших технологічна, наукова та організаційна перевага. Отож наша інтелектуальна складова — це технології виробництва цегли, устаткування для виробництва цегли, що його ми виготовляємо, знання мінералогії, нарешті, досвід у цій справі.

Устаткування, розроблене фахівцями кампанії й вироблене на заводі «Стандарт», з цілковитою впевненістю можна назвати унікальним. До того ж витрат на його винахід генеральний директор не жалкує, розуміючи, що їх повернеться набагато більше. Наприклад, щоб зменшити вплив собівартості оснащення на ціну цегли, на заводі розробили нове оснащення, витративши на це до 

2 мільйонів доларів і два роки життя. Було створено просто унікальні способи її виготовлення, що в підсумку принесло солідну економію на виробництві цегли.

— Треба будувати свій бізнес так, щоб завжди бути на крок попереду від своїх конкурентів, — розмірковує генеральний директор. — Треба підготувати таких фахівців, які рухатимуть кампанію вперед, незалежно від того, що це буде — менеджмент чи розробка нової технології виробництва. Запорука будь-якого успіху — це кропітка, монотонна й тривала праця, а ядро успіху — людина.

...Сархад Юсубов живе в Лутугиному, але збирається будувати новий будинок у Луганську. Звісно, зі своєї цегли.

Луганська область.