Компетентна думка

Олександр ЛАГОША, начальник державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»:

— Ринок перевезень рудних вантажів сьогодні такий, що велику конкурентну перевагу одержує той, хто може здійснювати навантаження на судна типу «кейпсайз». Сьогодні, із глибиною 15 метрів, ми можемо завантажувати такі судна щонайбільше на три чверті. При цьому їх кількість зростає: вантажовласники, які працюють із залізорудною сировиною, везуть «кейпсайзами», оскільки це економічно доцільно. Тому для того щоб забезпечувати більший комфорт вантажовласнику, щоб витримувати конкуренцію з іншими портами, ми вирішили здійснити цей проект. Його вартість становитиме 1,1 мільярда гривень. І буде він реалізований винятково за рахунок власних коштів порту. Ніякі додаткові ресурси, наприклад, кредитні, нам не знадобляться. До всіх інших робіт, які нам необхідно проводити в порту для поліпшення його роботи, порт «Южний» залучатиме й інші компанії. Певна річ, порт не буде сам за всіх будувати. Кожний з партнерів розвиватиме свою частину. Якщо є необхідність розширювати обсяги роботи компанії «Трансінвестсервіс», то вона будуватиме, якщо необхідно щось зробити із залізничною станцією «Берегова», а ця станція примикає до порту «Южний», і розбудовувати колії, то, зрозуміло, цим займатиметься порт, і, природно, Одеська залізниця. Зараз ми шукаємо механізми, яким чином нам спільно все це робити.

Після проведення днопоглиблювальних робіт ми не будемо виконувати рейдове довантаження й утримаємо вантажопотоки. Але для того, щоб збільшувати вантажопотоки, необхідно розвивати залізничну інфраструктуру, треба збільшувати причальний фронт. Зокрема, у контексті проекту «Портінвеста» розглядається проект будівництва 10-го й 11-го глибоководних причалів, при будівництві яких ми зможемо збільшувати вантажообіг, тому що проект передбачає 12 млн. тонн на рік. Відразу ми можемо розраховувати на те, що на 12 мільйонів тонн у нас збільшується вантажообіг за рахунок нових причалів. Плюс цим само проектом передбачається реконструкція причалів №№8 і 9 з доведенням імпорту до 10 млн. тонн на рік. Сам проект — 18 мільйонів, плюс 5-й, 6-й і 7-й причали, які є сьогодні.

16 квітня 2012 року в акваторію державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» зайшов і став під завантаження суховантаж «MAXІ BRASІL». Скажімо так, це, без перебільшення, сенсаційна подія залишилася практично непоміченою у нас. А тим часом у державах, які розташовані у басейні Чорного моря, про неї відразу заговорили як про прорив України в області транспортних перевезень. Суховантаж під прапором Домініканської Республіки став найбільшим балкером, який пройшов через протоку Босфор за всю історію й, природно, потрапив до розряду найбільших суховантажів, що зайшли у порти Чорного моря.

Глибинні амбіції порту «Южний»

Довжина судна 327 метрів, ширина 54 метри, висота надводної частини — 17 метрів. Проведення судна, його розкантовування на акваторії порту й швартування до причалу відбувалися в умовах поривчастого вітру, але українські портовики блискуче впоралися із завданням зі швартування.

Біля причалу в порту «MAXІ BRAZІL» (судна дедвейт яких перевищує 100 тисяч тонн називають «кейпсайзи») завантажився 170 тисячами тонн залізорудного концентрату. Ще 250 тисяч ЗРК судно прийняло на зовнішньому рейді. Далі суховантаж із ЗРК взяв курс на Китай.

Звичайно, така дуже складна транспортна операція з проведення та двоетапного завантаження судна-гіганта не може не викликати почуття трудової перемоги. Керівництво МТП «Южний» впевнено, що, якби виключити з операції з завантаження суховантажа другий етап (йдеться про зовнішній рейд), то можна було значно наростити темпи вантажообігу безпосередньо біля причалів. По-перше, це значно дешевше. По-друге, безпечніше. І найголовніше — ефективніше.

— Маленький човен великий вантаж не повезе, — каже начальник порту «Южний» Олександр Геннадійович Лагоша.

Він впевнений, що найближчим часом почнеться реалізація найамбіційнішого проекту в портовій галузі країни.

Він розповів «Голосу України», що йдеться про поглиблення акваторії порту. Після завершення днопоглиблювальних робіт «Южний» стане найглибоководнішим портом країни. Йдеться про поглиблення підхідного каналу, акваторії причалів №5 і №6 і розворотного кола до 21 метра.

Як морське дно стало островом скарбів

Сьогодні портові потужності «Южного» використовуються на 120 відсотків. День і ніч працює морський торговельний порт, обробляючи вантажі. Але виробничі ресурси виявилися практично вичерпаними. Де знайти нові? Відповідь проста — на морському дні. Воно виявилося справжнім островом скарбів. Йдеться про поглиблення акваторії порту. Ці роботи фінансовомісткі й протягом одного дня не проводяться, авралами й нахрапом їх виконати неможливо.

У порту «Южний» два роки тому було ухвалено рішення про реалізацію програми обновлення підхідного й внутрішнього каналів з розворотним колом, а також операційної акваторії причалів №№ 5,6,8,9, будівництва двох нових причалів і розширення вже існуючих. «Вона включає два етапи з обсягом інвестицій у розмірі 856 млн. грн. і 1,141 млрд. грн. відповідно.

26 вересня поточного року Кабінет Міністрів України затвердив робочий проект, який мають втілити на першому етапі «днопоглиблювальної» програми порту «Южний». Йдеться про будівництво першого та другого колін і нової частини третього коліна морського підхідного каналу. Після чого загальна довжина каналу становитиме 0,3 км, ширина — 230 метрів, а глибина — 21 метр. Згідно із планами, роботи з поглиблення підхідних шляхів розпочнуть до кінця цього року, а реалізація проекту в цілому відбудеться до кінця 2015 року. У підсумку, гавань зможе приймати судна дедвейтом понад 150 тис. тонн і осадкою 19 метрів, що перетворить його в найбільший глибоководний порт північно-східної частини Чорного моря й дасть змогу йому стати лідером у даному сегменті ринку портових послуг.

Проект поглиблення акваторії гавані порту «Южний» і плановані результати зростання обсягу обробки вантажів має бути скоординований з партнерами, і перш за все з Одеською залізницею.

Сьогодні це, на жаль, проблемне питання. Перевезення вантажів підприємств, розташованих у районі Малого Аджалицького лиману, забезпечує одноколійна 36-кілометрова вітка Чорноморська—Берегова.

— Залізниця — «обмежувальний» чинник порту «Южний». Причали порту можуть переробляти більше, ніж фактично виходить. Тому передбачено, що паралельно з розвитком причальних і навантажувальних потужностей буде розвиватися й станція Берегова, і під’їзні колії порту, і вітка від станції Берегова до станції Чорноморська. Все це буде в комплексі, — розповів Олександр Лагоша, додавши, що в переговорах із цього приводу з Укрзалізницею є певні зрушення.

Начальник Одеської залізниці (ОЗ) Микола Луханін згадує про нагальну потребу збільшувати пропускну спроможність залізниць у напрямку морських портів, відзначаючи, що транспортний комплекс України, до якого входять залізниці й морські порти, використовується лише на 70 відсотків.

У травні поточного року Укрзалізниця включила порт «Южний» до маршрутів комбінованих вантажних поїздів «Вікінг» і «Зубр» (Чорне море — Білорусь — Прибалтика). Перевезення здійснюються для приватного контейнерного термінала компанії «Трансінвестсервіс». І якщо питання днопоглиблення порт «Южний» вирішуватиме прямо з державою, то проблема розвитку залізниці стане колективною: нещодавно Департамент державної політики в сфері морського та річкового транспорту Міністерства інфраструктури України ухвалив рішення про створення на базі Южненського порту спеціального консультативного органу з перспективного розвитку промислового вузла Малого Аджалицького лиману. До його складу ввійшли глава департаменту Володимир Севрюков, начальник порту «Южний» Олександр Лагоша, керівник ОЗ Микола Луханін, а також голови приватних портових терміналів «Трансінвестсервіс» і «Портінвест» Олег Кутателадзе й Олександр Смирнов.

Концесія порту — перспектива найближчого майбутнього

15 жовтня Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1055, якою розширив перелік об’єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію, внісши в нього всі 18 державних морських торговельних портів України. У порту «Южний» до організації та реалізації концесійного договору готові.

Начальник порту Олександр Лагоша розповів «Голосу України», що в рамках реалізації цього закону про морські порти України, який набере чинності в червні 2013 року, Мінінфраструктури вибрало найбільш ефективний шлях — концесію. На сьогодні існує кілька проектів концесійних договорів, у тому числі один з них з «Портінвестом», який зацікавлений у перевалці рудних і вугільних вантажів. Компанія «ТИС» зацікавлена в розширенні зернового та хімічного терміналів. Компанія «Дельта-Вілмар» будує завод з віджимання соняшникової олії, яка йтиме на експорт, і їм необхідний причал. Тобто вже зараз є кілька проектів, які можна буде розглядати як концесійні договори».

Після проведення днопоглиблювальних робіт порт не виконуватиме рейдові довантаження й утримає вантажопотоки. Але для того щоб збільшувати вантажопотоки, необхідно розвивати залізничну інфраструктуру, необхідно збільшувати причальний фронт. Зокрема, у контексті проекту «Портінвеста» розглядається проект будівництва 10-го й 11-го глибоководних причалів. При їх будівництві порт зможе збільшувати вантажообіг, тому що проект передбачає 12 млн. тонн на рік. Відразу можна розраховувати на те, що на 12 мільйонів тонн у порту «Южний» збільшується вантажообіг за рахунок нових причалів. Плюс цим само проектом передбачається реконструкція причалів №№8 і 9 з доведенням імпорту до 10 млн. тонн на рік. Сам проект — 18 мільйонів, плюс 5-й, 6-й і 7-й причали, які є сьогодні.

Концесія — це, безумовно, привабливий і перспективний економічний проект. Але це, так би мовити, день, завтрашній. А як працює порт сьогодні, у зимових умовах? Як модернізується вантажно-розвантажувальна техніка, чи обновляється портофлот?

В 2012 році на підприємстві тривала реконструкція комплексу вагоноперекидача. Тут враховані ті помилки чи ті складності, які виникали в минулі зими.

«Ми придбали 4 дробильно-фрезерні машини, що дозволило прискорити процес вивантаження мерзлого вугілля шляхом його інтенсивного дроблення на надбункерних решітках комплексу, розповів Олександр Лагоша. — Також одержали бурову установку для дослідження мерзлоти вантажу у вагоні. Купівля цього агрегату істотно скоротила час перебування вагона в розморожувальних пристроях, і відповідно, час на вивантаження. Також ми замінили практично всі конвеєрні стрічки на причальних конвеєрах, і зробили заміну візків пересування на стакерах, що забезпечить пересування стакерів без участі додаткової техніки, — заявив начальник порту. — Можна сказати, що від сезонної роботи порт перейшов до всепогодної — морози сьогодні не в змозі, вибачте за каламбур, «заморозити» роботу порту».

Цього року продовжилося обновлення портофлоту. Було придбано два нові буксири, один з яких уже працює — це буксир «Борей» потужністю 1,2 тисячі кінських сил. Другий буксир зараз проходить ходові випробування. Буксир потужністю 5,6 тисячі кінських сил буде найпотужнішим у лінійці буксирів порту «Южний». Він почне роботу в січні 2013 року. Поступово обновляється технічний флот, і якщо порт купує нову техніку, то таким чином відбувається заміщення старої, зношеної.


Одеська область.

Цифри і факти

*Порт «Южний» оснащений 6-ма власними перевантажувальними комплексами.

* За 11 місяців поточного року через усі причали порту «Южний» перевантажено 20 мільйонів 674,3 тонни вантажів.

*За прогнозами фахівців порту, до кінця 2012 року показник вантажообігу сягне 22,67 млн. тонн.

* Відрахування до державного бюджету 2012 року становитимуть 390 мільйонів гривень, що на 13% більше, ніж в 2011 році.

*Середньомісячний дохід на одного працівника порту нині становить 7 068 гривень.

 

Із досьє «Голосу України»

Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря, у незамерзаючому Малому Аджалицькому (Григор’євському) лимані й посідає лідируючі позиції в країні з вантажообігу. Основні напрямки перевезень: Чорноморський і Середземноморський басейн, США, Латинська Америка, Близький Схід, Південно-Східна Азія. У порту виконуються всі види вантажно-розвантажувальних, складських і допоміжних робіт, ведеться переробка всіляких навалочних і генеральних вантажів, що їх перевозять морським, залізничним і автомобільним транспортом. Працюють спеціалізовані комплекси з перевантаження мінеральних добрив, наливних хімічних вантажів, причали для відвантаження на експорт навалювальних і генеральних вантажів. Якірні стоянки дозволяють приймати на зовнішньому рейді 24 великотоннажних судна одночасно. Довжина підхідного суднового каналу становить 3,7 кілометра, глибина — 15 метрів.

Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.