Подвір’я мешканця села Стадники Острозького району Віталія Супруна (на знімку) відведено під пташине царство. Тут поважно походжають гуси-холмогори вагою до дванадцяти кілограмів, виглядають із кліток горді павичі, а поштові голуби показують, здавалося б, магічні трюки.Кури породи брама пістрявого і рудуватого кольорів помірно походжають у своїх вольєрах. Значно більше шуму на подвір’ї від гусака, що майже по пояс своєму високому господареві. Величезний птах жваво біжить на голос Віталія Петровича.
— Це мої гуси-лебеді, — киває Віталій Супрун у бік ще чотирьох таких красенів. Розповідає, що гуси в нього аж із чотирьох областей. Із різних регіонів привезено павичів і курей. Колись розводив ще й папуг.
Односельцям територія біля дому Віталія Петровича вже давно нагадує справжній зоопарк. Проте особливий, домашній.
— Птахам потрібна любов і ласка, — впевнений птахівник. — Вони легко розпізнають недобру вдачу. Так, голуб ніколи не сяде на руку поганій людині. Та й вона сахатиметься птаха.
Із особливою втіхою розповідає Віталій Супрун про своїх поштових голубів, які поверталися додому навіть із Одеси. Птахами миру він захопився коли готувався до весілля сина. Тоді навчив їх крокувати перед нареченими. Тож «весільні» голуби мешканця Стадників уже заробили добру славу й поза межами цього населеного пункту.
Запитую, наскільки складно піддаються птахи дресируванню.
— Легше навчити вовка та вівчарку, ніж голуба, — упевнений птахівник. — А те, яким чином вони самі знаходять дорогу додому, не може пояснити навіть наука.
Регулярно, як на уроки, приходять до живого куточка Віталія Супруна діти. Просяться відвідати птахів ще вранці, коли Віталій Петрович відвозить їх шкільним автобусом на навчання.
Фото автора.
