«Резонансний» регіон очима прокурора Миколаївської області Володимира Гальцова
 
Із досьє «Голосу України»
 
Гальцов Володимир Іванович, випускник Харківського юридичного інституту, в органах прокуратури — понад 30 років. Працював прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором Донецької області, з 15 червня 2011 року — прокурор Миколаївської області. Заслужений юрист України, Почесний працівник прокуратури України. Указом Президента України від 29 листопада 2012 року йому присвоєно чин державного радника юстиції першого класу.
 
Не так давно Миколаївщина сколихнула соціум кримінальними подіями, ставлення до яких вперше по всій країні висловили десятки тисяч людей. На прохання «Голосу України» криміногенну ситуацію у регіоні, а також дієвість заходів правоохоронних органів з підвищення ефективності протидії злочинності та корупції коментує прокурор Миколаївської області Володимир ГАЛЬЦОВ (на знімку). 
 
Чому вони стали соціально небезпечними?
— Володимире Івановичу, через резонансні злочини у громадськості сформувалася думка, що у регіоні дуже складна криміногенна ситуація. А що з цього приводу можете сказати Ви?
— Справді, область не з кращого боку прогриміла кримінальними справами з умисного убивства 19-річної Оксани Макар, яку зґвалтували, а потім намагалися спалити, а також замахом на вбивство її ж ровесниці Олександри Попової — жорстоко побитої та покаліченої молодим чоловіком, з яким вона навіть не була знайома. Мені як прокурору прикро, що такі факти звірства мали місце у нашому житті. Однак вважати регіон «зоною підвищеної життєвої небезпеки» підстав немає, і ніколи не було.
Згідно із статистикою, у 2012 році на Миколаївщині сталося майже на дві тисячі злочинів менше, ніж за відповідний період торік. Отже, погіршення криміногенної ситуації протягом року не сталося, а некращий «імідж» просто підігріли окремі мас-медіа та політики, охочі «подати себе» з будь-якого приводу. Наголошую, у регіоні має місце зростання правопорушень лише за єдиним показником: вбивствами на сімейно-побутовому ґрунті. Зокрема, якщо проаналізувати характер злочинів цієї категорії, які справді зросли на 40 відсотків, то їх 90 відсотків — це наслідки пиятики «у колі друзів», подружні розбірки за сімейним столом, чвари між сусідами. Мали місце убивства і з корисливих мотивів, та вони своєчасно розкриті. Порівняно з іншими областями, на Миколаївщині менше розбоїв, хуліганства, грабежів, зґвалтувань. Аналогічні злочини є й в інших регіонах. Серйозну занепокоєність викликає те, що вбивцями нині стають дуже молоді за віком люди.
Нині, як ніколи, увага соціуму має бути привернута до виховання підростаючого покоління. Дефіцит почуттів милосердя та людяності призводить до духовного спустошення та рис жорстокості у вдачі. Міліція, яку найбільше в усьому звинувачують, насправді не виховує молодих громадян, а виконує правозахисну функцію: виявляє правопорушення.
«Непомічені»звірства — не менш вражають...
— Ви працюєте в органах прокуратури понад тридцять років і можете порівняти криміногенну обстановку в різні часи. І все-таки, навряд чи колись у Миколаєві траплялися такі нечувані звірства, як це сталося цього року?
— На превеликий жаль, траплялися... І навіть мали місце факти ще жахливіші (якщо брати до увагу ступінь складності слідчо-оперативних заходів), та вони пройшли повз увагу громадськості. Чому у нашому житті стаються такі речі, як вбивства з особливою жорстокістю, завжди пояснити складно.
Так, у липні 2002 року два жителі села Лупаревого після дводенної пиятики прийшли на чужу дачу, щоб щось украсти, не підозрюючи, що там їх зустріне господар із 12-річною донькою. Злочинці тяжко побили власника ділянки, однак дівчинка встигла покликати на допомогу сусіда. На жаль, і він теж не дав їм ради. Жорстоко познущавшись над обома дачниками, злочинці кинули їх і дівчинку, із зав’язаними руками, у машину, та завезли за село у балку. Там до смерті забили чоловіків і зґвалтували дитину. Далі під’їхали до лиману і трупи скинули у воду. Повертаючись полем назад у село, знову ґвалтували неповнолітню, облили бензином автомобіль і живцем спалили дитину. Незважаючи на всю складність слідчо-оперативних робіт, міліція знайшла злочинців. Один із них був довічно позбавлений волі українським правосуддям, іншого знайшли у Росії, де також довічно кинули за грати.
Що робиться у Братському районі?
— Володимире Івановичу,  як відобразилося прийняття нового Кримінального процесуального кодексу на виконанні прокуратурою правозахисної діяльності?
— Основна ідея нового Кодексу — трансформувати кримінальний процес із засобу боротьби зі злочинністю у механізм захисту людини та суспільства, яким завдано збитків у результаті злочину. Кодекс передбачає механізм максимально швидкого та ефективного відновлення порушених злочином прав. Наголошую, звичайного життя громадян Кодекс не торкається, а лише за певних обставин. Є такий відомий вислів Маркса: «Окрім своїх дій я для Закону не існую». У тому випадку, якщо людина потрапить у якісь правочинні стосунки, тоді їй знадобиться нова правова норма. Насамперед Кодекс торкається правозахисної системи. Він зобов’язує нас, прокурорів, робити більше, ніж ми робили. Але все це — в інтересах громадян. Коли конкретна людина потрапить під дію нового Кримінального процесуального кодексу, тоді вона на собі відчує, що при захисті прав її можливості розширюються. Є одна відмінна риса: будь-яке звернення громадянина повинно реєструватися в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Заяву із комп’ютеризованого обліку неможливо вилучити доти, поки не буде прийнято законне рішення. Це дає змогу у Києві, в центральних органах правозахисної системи, на кожному етапі розгляду звернення знати, наприклад, що робиться у нашому Братському районі. Такий механізм не дозволяє приховувати правопорушення.
Водночас звертаю увагу: не кожна заява підлягає розслідуванню. Нещодавно на координаційній нараді в Києві представник Верховного Суду України наводив приклад, що у США із населенням 300 мільйонів, суди протягом року розглядають до 3 мільйонів кримінальних справ. А в Україні з населенням 45 мільйонів — 7 мільйонів. Знаючи наш менталітет, можна допустити, що тепер їх буде у декілька разів більше... Це говорить про те, що слідчо-прокурорський апарат чекає колосальне навантаження, але якщо цей шлях не пройти, неможливо напрацювати сучасні принципи та підходи європейського зразка.
— Віднедавна в органах прокуратури створено відділи з розслідування злочинів, пов’язаних із корупцією. Цей радикальний захід нині є настільки необхідним?
— Так, бо корупційні злочини зараз не рідкість навіть у фіскальних органах. Наприклад, у жовтні цього року обласною прокуратурою за матеріалами перевірки відділу внутрішньої безпеки при Державній податковій службі на Миколаївщині порушено кримінальну справу стосовно заступника начальника однієї з районних податкових інспекцій. В., який після позапланової перевірки вимагав у підприємця 350 тисяч гривень за зменшення суми податку. Наразі триває досудове слідство. 
Одну тисячу гривень хабара отримав у серпні поточного року й інспектор Заводської МДПІ К., за те, що пообіцяв підприємцю прискорити терміни проведення податкової перевірки. Феміда стягнула з правопорушника 2550 гривень штрафу, заборонивши йому працювати у податкових органах. І такі далеко не поодинокі факти свідчать про те, що наші скоординовані заходи, спрямовані на протидію корупції, дають конкретні результати. Як підкреслив Генеральний прокурор України Віктор Пшонка під час Всеукраїнської наради керівників правоохоронних органів за участі Президента України Віктора Януковича, «прокуратура й надалі буде надійним гарантом захисту прав людей та інтересів громадян».
Раніше зі шкільної парти «у прокурори не йшли»....
— Слід розуміти, що разом із зростанням навантаження у прокуратуру приходять і нові люди? А взагалі, як розв’язують кадрові проблеми в регіоні?
— Органи прокуратури регіону повністю укомплектовані кадрами (а це понад 300 працівників). Останнім часом прийшли молоді фахівці. Дефіциту юристів нині немає в жодному регіоні.
Раніше, щоб потрапити до юридичних вузів, потрібно було спершу отримати направлення від райкому партії. Вже на початковому етапі був жорсткий відбір. В абітурієнта мав бути дворічний трудовий стаж або служба в армії. Тому зі шкільної парти, як нині, «у прокурори не йшли». Теперішні 21-річні молоді спеціалісти приходять працювати, не маючи ні життєвого досвіду, ні практики. Я вважаю, що без цього дуже непросто вирішувати долі інших людей. Можливо, з часом і ми, як в усьому світі, впровадимо систему кількарічного стажування, пройшовши яке, спеціаліст матиме право обіймати посаду в органах прокуратури.
Робота прокурора дуже непроста. Вона вимагає колосальної розумової праці та особливих якостей характеру. На цій роботі нема верстата і кнопки: прийшов — включив себе, пішов — відключився від службових справ. Марно хтось думає, що робота у прокуратурі — це 8-годинний робочий день. За Трудовим кодексом — так. Але насправді — це постійний процес. Потрібно забути про особистий час, вихідні та святкові дні, а на першому плані ставити відданість професії.
— Днями прокуратура Миколаївської області відзначила своє 75-річчя. Які риси насамперед свідчать про її «людяне обличчя», продиктоване часом?
— Для простих людей прокуратура була і залишається останньою інстанцією, куди треба йти по справедливість. Протистояння порушенням прав і законних інтересів громадян і держави, забезпечення відновлення цих прав, розслідування кримінальних справ, підтримання державного обвинувачення — це передусім копітка праця, зіткнення із людським болем та слізьми.
Суміщати високий професіоналізм і людяність доволі непросто, оскільки від тебе вимагається повна концентрація зусиль на службових проблемах. 
Та наші працівники знаходять час на волейбол, міні-футбол, баскетбол (при установі працює низка спортивних секцій). У нас є і підшефна школа-інтернат у селі Мішково-Погорілове. Допомагаємо закладу матеріально, вітаємо учнів у свята, а то й просто так відвідуємо. Час вимагає від прокуратури бути по-європейськи сучасною інституцією, — і цим все сказано.
 
КОМЕНТАР
 
Звертаю увагу, тяжкі убивства відбуваються час від часу у кожному регіоні країни, а не тільки у Миколаївській області. Про фатальні обставини, які призводять до особливо тяжких злочинів, неможливо знати наперед, тому неможливо попередити. Обов’язок міліції — оперативно розслідувати злочин, знайти кривдника, щоб він згідно із законодавством, був суворо покараний.
 
ДОВІДКОВО
 
У 2012 році в органах прокуратури створено новий відділ з розслідування злочинів, пов’язаних із корупційними діяннями. Діяльність слідчих орієнтована на розслідування актуальних і резонансних справ відносно зловживань посадових осіб вищого рангу. На найвищому рівні уперше новим спільним наказом керівників правоохоронних відомств затверджено «Положення про важливу функцію прокуратури з координації роботи правоохоронних структур в боротьбі зі злочинністю та корупцією».
 
Інтерв’ю провела  Олександра МЕНТЕЛЬ.

Фото надане прес-службою прокуратури Миколаївської області.