Дорогу до кагатів прокладає бульдозер
У двох районах Вінниччини — Гайсинському і Хмільницькому, незважаючи на сніги в пояс, продовжують вивезення цукрових буряків. Загалом під снігом залишилося приблизно 50 тисяч тонн солодких коренів.
Дві цукроварні краю, що належать відомим компаніям, продовжують виробничий сезон на Вінниччині. Решта сім заводів, на яких варили цукор із сировини цьогорічного врожаю, ще в листопаді зупинили виробничі лінії. Два заводи продовжують роботу і працюватимуть навіть у січні наступного року. Щоправда, з втратами, яких би не було за гарної погоди. Адже працюють підприємства на перемерзлій сировині із засніженого поля. До того ж технологічний процес одного із заводів не передбачає кагатування буряків безпосередньо на території підприємства. Їх доставляють на переробку з поля. Якщо восени за гарної погоди протягом дня завозили приблизно чотири тисячі тонн корінців, то нині ця кількість зменшилася до однієї або півтори тисячі тонн. На інше підприємство везуть приблизно дев’ятсот тонн буряків. В один з надто засніжених днів доставили тільки п’ятсот тонн. Щоправда, на цьому заводі мають запас сировини у кагатах, сформованих на заводській території. Як вдається добратися до поля, всуціль вкритого товстим шаром снігу, глибина якого подекуди сягає в зріст людини?
— Спочатку пускають бульдозер, він прокладає дорогу, слідом йде навантажувач, а за ним уже вантажівка, — каже один з працівників підприємства. — Добре хоча б те, що всі кагати знаходяться при дорозі. Якби далі, до них навіть бульдозер не пробив би колію.
Фахівці підприємств категорично відмовляються коментувати ситуацію. Неодмінно наголошують, що це приватна власність і, мовляв, без преси розберуться, чому нинішній виробничий сезон розтягнувся в часі. Про втрати від зимового бурякозбирання — тим більше, ні пари з уст. Хоча такі висновки очевидні навіть для тих, хто далекий від галузі цукровиробництва.
Як стверджують фахівці Вінницького Інституту кормів і сільського господарства НААН, перед переробкою замерзлі корені розморожують. Під час такого процесу, за словами науковців, «рветься клітковина» і цукор тікає з буряків. Не обходиться без того, що частина корінців, опинившись у теплі, починають гнити. Водночас збільшуються затрати на підготовку перемерзлої сировини до подальшої переробки, зокрема, потрібно більше води. Зростають витрати енергоносіїв.
Ми запитали думку про нинішню ситуацію з буряками під снігом у колишньої ланкової, яка своє трудове життя віддала роботі на бурякових плантаціях. Подумавши, жінка відповіла: «Не ростуть буряки під снігом, ось все, що можу вам сказати. Тому не треба їх мучити. Кожному овочу — свій час. Природу ще ніхто не перехитрив. Навіть той, хто має великі гроші».
— Треба було запустити більше заводів, — кажуть в обласному управлінні агропромислового розвитку. — Сировини було стільки, що на ній могли б працювати ще як мінімум два заводи, крім тих дев’яти, що були задіяні у нинішньому році. Приблизно триста тисяч тонн коренів пішли на переробку на підприємства сусідніх областей. Якраз для роботи двох середніх заводів. До речі, вінничани ще ніколи не віддавали таку кількість солодких коренів цукроварам з інших регіонів.
Вінницька область.
Тим часом
З коренеплодами — «не цукор»!
У грудні на Кіровоградщині буряки продовжували надходити на переробку — навіть в умовах різкого зниження температури до мінус 10—12 градусів.
Загалом нинішнього року на підприємства області аграрії спрямували лише 550 тисяч тонн коренеплодів. На чверть менше від минулорічного показника. Хоч і торік ситуація була не найкращою.
Прогнози на 2013-й ще менш оптимістичні. Адже склалася тенденція до зниження закупівельної ціни на цукрові буряки. Якщо минулого року в середньому вона становила 513,4 гривні за тонну, то нинішнього — лише 420,1 гривні.
Останніми роками також погіршилася технологічна якість коренеплодів.
При всьому цьому потреби цукру в світі зростають, інформує наш власкор Петро МЕЛЬНИК.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
