У Вінниці перед початком сесії голова облради Сергій Татусяк вручив державну нагороду — медаль «За врятоване життя» — 10-річній Наталії Плахотнюк. Депутати аплодували сміливій п’ятикласниці стоячи.
Про відважний вчинок Наталії Плахотнюк «Голос України» розповідав у статті «Смілива й чесна маленька рятівниця» (номер за 16.08.2012 року). Нинішнього літа у своєму селі Городище Літинського району дівчинка врятувала 41-річного чоловіка, який тонув у річці. 30 листопада Указом Президента України Наталію Плахотнюк нагороджено медаллю «За врятоване життя». Щоправда, її героїчний вчинок міг так і залишитися непоміченим. Адже МНС навіть не номінувало сміливу дівчинку на звання «Герой-рятівник року». Але знайшлася небайдужа людина, яка домоглася для Наталії державної нагороди.
— Коли прочитав статтю про вчинок Наталії Плахотнюк, найперше, що захотілося, познайомитися з відважною дівчинкою, — каже киянин Дмитро Григорович. — У той час я знаходився на відпочинку в санаторії «Збруч», що в селищі Сатанів Хмельницької області. Повертаючись додому, заїхав до Городища.
Я запитав у Дмитра Григоровича, чи він, бува, не родич дівчинки? «Ні, — відповів чоловік. — Має ж хтось допомагати хорошим людям». Попросив його назвати своє прізвище. «Називайте мене Дмитро Григорович, — відповів він. — Не я ж герой».
— Під час розмови мама дівчинки, Олена Миколаївна, поцікавилася, чи може вчинок її доньки бути підставою для отримання пільги при вступі до вишу, — продовжує Дмитро Григорович. — На що я відповів: «Наталю ж нагородило МНС своєю відзнакою, тому треба подивитися Положення про нагородження, що там зазначено з цього приводу».
— Дочка не отримала нагороди, — сказала мама дівчинки.
Дмитро Григорович зв’язався з МНС. Там підтвердили, що повідомлення про Наталю було. І зачитали текст.
— Після почутого я б також не висував кандидатуру дівчинки на нагородження, — каже Дмитро Григорович. — Скупі, сухі рядки не відображали того, що насправді вона зробила. Довелося мені повідомляти подробиці. Після того зі мною зв’язався керівник прес-служби. Вибачався, запитував, як можна виправити ситуацію. Потім уже Наталя розповіла, що її запросили до Вінниці в управління МНС і подарували мобільний телефон.
Тим часом Дмитро Григорович звернувся до адміністрації Президента. «Спершу мені повідомили, що дівчинка замала для такої нагороди, — розповідає Дмитро Григорович. — Я зауважив, що в Положенні про нагородження нічого не сказано про вік і зі мною погодилися».
