Пізно ввечері 7 грудня дружина Руслана Соловйова вийшла у двір погодувати собаку. Щойно встигла закрити за собою двері, як пролунав вибух...
Це сталося в Нікополі. Вранці стало зрозуміло, що осколками гранати розбито вікна, пошкоджено стіни будинку. Дивом ніхто з людей і собака не постраждали.
— Під час вибуху я із дружиною й двома дітьми були вдома. На місце події одразу прибула міліція, — розповів Руслан Соловйов через кілька днів на прес-конференції в медіацентрі «ДНІПРО ПОСТ». — Під час повторного огляду місця події дніпропетровською групою вибухотехніків було виявлено чеку від гранати, можливо, системи РГД або Ф-1.
Міліція до завершення всіх експертиз те, що сталося, не коментує. Але не заперечує, що справа може бути пов’язана із професійною діяльністю журналіста.
То колеса відпадуть, то в посадку повезуть
Руслан працює позаштатним кореспондентом газети «ГОРОД Никополь» і нині займається журналістським розслідуванням фінансової діяльності ЖКГ міста. За словами журналіста, викладені на сайті газети акти перевірок КРУ вказують на нецільове використання бюджетних коштів на суму майже півтора мільйона гривень. І розслідування ще не завершено.Редактор видання Віктор Артеменко розповідає:
— Погрози на адресу нашої редакції надходили не раз. Але я хочу сказати, що ми й далі працюватимемо над гострими соціально-важливими темами для нашого міста й виявляти корупційні схеми.
«Можливо, випадковість, чаклунство й збіг, а можливо, чиєсь безмовне попередження, але ліве заднє колесо автомобіля «Dodge» головного редактора щотижневика «ГОРОД Никополь» позбулося шести кріпильних гайок. Власник машини виявив цей факт сьогодні вранці 17 червня, коли, почавши рухатися, транспортний засіб залишився без колеса. Слід зазначити, що днем раніше цей автомобіль було задіяно у роздачі спецвипуску газети «ГОРОД Никополь», де йшлося про всі діяння чинного мера. Крім того, з достовірних джерел стало відомо, що представники міського самоврядування цікавилися маркою авто, на якому пересувається В. А. Артеменко. Гадаю, не варто казати, що самі собою гайки на автомобілях подібного класу не відкручуються й не випадають, отож, як видно, комусь вони були потрібніші, і, слава Богу, те, що сталося, відбулося не на трасі й не при великій швидкості руху, адже відомо — відкручене колесо цілком може спричинити катастрофу», — так пише про одне з таких попереджень саме видання.
А ось ще одна з публікацій, яка яскраво описує «вдачу й права» найпівденнішого з міст Дніпропетровської області.
«Депутат міської ради фракції Партії регіонів Д. і двоє, наближених до нього, бійців ... вивезли в лісопосадку активіста акції «Ударимо фарбою по дорогах», що знайшла чимало прихильників серед учасників дорожнього руху й заслужила особливу популярність у суспільстві. Там воротили влади передали Олександру Тихону «привіт» від градоначальника, намалювавши на голові розмітку «дорожнього переходу», забруднивши при цьому волосся, обличчя, одяг та інші особисті речі... Кинувши Олександра в посадці за містом, «беспредельщики» поїхали. Буквально одразу після того, що сталося, журналісти газети «ГОРОД Никополь» прибули на місце події, де ще свіжі сліди фарби свідчили про злочин. Після бесіди з О. Тихоном, представники редакції разом з потерпілим поїхали в Нікопольський ГВ УМВС для того, щоб злочин було зафіксовано правоохоронцями, а винних — покарано». Залишається додати, що, незважаючи на те, що інтернет-видання не соромиться у висловленнях і прямо вказує прізвища й посади осіб, що брали участь у розправі над лідером громадського руху, справа зайшла в глухий кут і ніхто покарання за вчинене не поніс.
Як кістка в горлі?
Провінційне інтернет-видання «ГОРОД Никополь», яке на сьогодні вже відвідало майже півмільйона користувачів, зрозуміло, стоїть нинішньому міському голові Руслану Токарю, як кістка в горлі. Хоча коментарів пресі він не дає й усіляко відхрещується як від самої газети, так і від запеклого журналіста, що ніде офіційно не оформлений, і в даний момент судиться з міськдержадміністрацією з приводу незаконного звільнення.
Як з’ясувалося, Руслан Соловйов працював помічником попереднього міського голови й курирував питання взаємодії із правоохоронними органами. Він також певний час служив у міліції й доріс до звання капітана. Отож з журналістом виданню пощастило. Руслан Соловйов особистість досить обізнана.
Та й редактор видання Віктор Артеменко розповів на прес-конференції, як одного разу побував на малій батьківщині Руслана Токаря, у селі Сторожове Полтавської області. Тут, за словами Віктора Артеменка, нинішній голова Нікополя прославився тим, що відібрав паї в селян, а ціною його «угоди» ледь не стало людське життя — від пережитих емоцій у голови ТОВ «Сторожове» стався серцевий напад, і тільки екстрене втручання хірургів урятувало чоловікові життя. Про це теж є публікація на сайті видання.
Правда, при цьому і журналіст, і редактор зізнаються, що в них немає прямих доказів того, що гранату у двір Руслана Соловйова кинули за прямим наказом чи то міського голови, чи то когось ще із можновладців. Однак:
— Ми дуже стурбовані тим, що сталося, і просимо правоохоронні органи звернути особливу увагу на цей випадок і знайти винного, — наполягають вони.
На сайті видання також заявлено про те, що на початку наступного року буде створено громадську організацію по боротьбі з корупцією в Нікополі.
Фото автора й надане Русланом Соловйовим.
Руслан Соловйов (праворуч) і Віктор Артеменко на прес-конференції в Дніпропетровську.
Такий вигляд мали вікна будинку Руслана Соловйова після вибуху.
