Сергій СКРИПЧЕНКО: «Фортуна посміхається завзятим»

— Справді, мені пощастило на початку 70-х років минулого століття взяти участь у становленні Торгово-промислової палати УРСР. Це був 1974-й. Створена у грудні 1972 року організація робила перші кроки. Нелегкі кроки. Потрібно було практично з нуля налагоджувати науково-технічні зв’язки УРСР з іншими країнами, сприяти розвитку торгівлі, туризму. А штат колишнього республіканського відділення Всесоюзної торгової палати — лише кілька десятків фахівців. Ще не існувало, крім Харкова та Одеси, регіональних відділень, приміщення палати потребувало розширення. Про виставковий комплекс доводилося лиш мріяти. Доручення Ради Міністрів УРСР про будівництво у Києві павільйону для проведення великих іноземних виставок та готелю для обслуговуючого персоналу залишилося на папері. Профільні міністерства та Київський міськвиконком, котрим уряд адресував Постанову «Про Торгово-промислову палату Української РСР» та пов’язані з нею рішення, підійшли до цього без ентузіазму, формально.

— Майже так. І давати собі раду. У 1974-му, крім Харківського та Одеського відділень палати, з’явилися структурні підрозділи у Київській, Дніпропетровській та Львівській областях. У кожному обласному центрі діяли бюро товарної експертизи. То був надзвичайно важливий напрямок роботи організації. Разом з тим, основні зусилля палата спрямовувала на розширення міжнародного співробітництва. Економічний потенціал України був дуже високим. У 1975 році республіка експортувала промислову і сільськогосподарську продукцію до ста країн. Керівництво палати, фахівці відділів, перекладачі поступово набиралися досвіду зовнішньоекономічних зв’язків, поглиблювали контакти з міжнародними організаціями торгівлі та збуту. Організацію щороку відвідувало по 60—80 іноземних делегацій. З кожним візитом міцнів авторитет Торгово-промислової палати як у країні, так і за її межами.

— У кого є бажання — поділимося досвідом (посміхається). А якщо серйозно, то, вважаю, що будь-яка справа потребує системності, злагодженості і послідовності, про яку ви згадали. Мої попередники, з якими я працював, у яких я вчився, заклали міцну основу фундаментальної організації, яка називається Торгово-промисловою палатою України. Я і мої колеги з теплотою згадуємо про Олександра Горденка та Олексія Михайліченка як про організаторів і натхненників українського палатівського руху. Ми пам’ятаємо, що значною мірою завдяки таланту і наполегливості Олексія Михайліченка 1994 року з’явився Указ Президента України «Про Торгово-промислову палату України», а 1997-го — аналогічний закон. Надзвичайно важливою віхою в історії палати стала Постанова Кабінету Міністрів України від 01.04.1999 року «Про підтримку діяльності торгово-промислових палат». Все це дало поштовх до стрімкого, всебічного поступу нашої організації. 

— Їх дуже багато. Та найголовнішим досягненням, вважаю, є міцне і стабільне утвердження Торгово-промислової палати України як національного лідера у налагодженні мостів співробітництва між вітчизняними діловими колами та світовим економічним співтовариством. За чотири десятиліття наша організація провела тисячі зустрічей, конференцій і бізнес-форумів із зарубіжними партнерами, підписала сотні документів про співпрацю у галузі економіки і торгівлі, організувала масштабні виставкові заходи. ТПП України стала рівноправною і шанованою учасницею світової торгово-промислової, бізнесової спільноти.

— Безперечно, він значно збільшиться. Ключовий аспект угоди про асоціацію — зона вільної торгівлі. Документ повноправно відкриє для вітчизняного підприємництва велику кількість ринків, на яких буде представлено українські товари і послуги. Глибока і всеохопна міжнародна інтеграція сприятиме притоку вагомих зарубіжних інвестицій, пожвавленню бізнесових контактів. У розвитку цих напрямів діяльності Торгово-промислова палата України, як завжди, відіграватиме роль надійного партнера, помічника, радника, консультанта. Навіть бізнесового гіда. Адже наша організація, як жодна інша, володіє неоціненним досвідом багаторічної взаємодії з міжнародними підприємницькими структурами, діловими колами, профільними асоціаціями. ТПП України має двосторонні угоди про співробітництво з торгово-промисловими палатами та іншими партнерськими організаціями з більш як 70 країн. 

Представники палати входять до складу 69 міжурядових комісій з питань торгово-економічного співробітництва, підкомісій та робочих груп. Ми щороку приймаємо понад сто делегацій ділових кіл іноземних країн, готуємо 10—15 бізнес-місій у зарубіжні країни.

— Це закономірно. Бізнес — справа мобільна і прагматична. Наведу такий приклад. Цього року палата приймала представницьку делегацію підприємців з провінції Каталонія, провідного регіону національної економіки Іспанії. Лише у першому півріччі 2012 року товарообіг між Україною та Іспанією становив майже мільярд доларів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року експорт збільшився майже на 30, імпорт — на 7 відсотків. Левова частка цих та інших промислово-торговельних операцій припадає на Каталонію. Однак, попри тісне співробітництво з українськими виробниками делегація з Барселони прибула до Києва вперше. Чому? Тому що в умовах фінансово-економічної кризи іспанська ділова спільнота шукає вигідніших умов виробництва своєї продукції, вивчає нові ринки збуту своїх товарів. На зустрічі у ТПП іспанці запропонували нашим підприємцям співпрацю у галузі енергетики і будівництва, сільського господарства і хімічної промисловості, транспортної інфраструктури і суднобудування. Іспанські компанії розглядають навіть можливість перенесення деяких своїх підприємств в Україну, зокрема, у галузі машинобудування.

— Такі реалії ринкової економіки, міжнародної кооперації праці. Бізнес буде успішним тоді, коли на одиницю виробленої продукції затратиться мінімум фізичних і фінансових ресурсів. Водночас — випущений з мінімальними затратами товар буде доступним для широких мас споживачів. Отже, якщо іспанці відкриють в Україні свій автозавод — таку інвестицію можна лише вітати. Адже з’являться нові робочі місця, послуги, збільшаться надходження до бюджету, запрацює соціальне партнерство між виробником та органами місцевого самоврядування. Одне слово, від такої співпраці виграють усі.

— Вони масштабні. Нещодавно, наприклад, у ТПП України відбувся українсько-іракський бізнес-форум. Проводився він у рамках візиту до нашої країни групи підприємців з Іраку на чолі з президентом Федерації торгово-промислових палат цієї держави Джафаром Расулом аль-Граїрі за участі іракських дипломатів та представників українського бізнесу. Це вже друга зустріч такого представницького рівня, яка конкретизувала напрями співробітництва двох країн. Ірак як держава зі значними фінансовими ресурсами потребує фахівців з нафтогазової, транспортної, будівельної, електроенергетичної та інших галузей. Цій близькосхідній країні не вистачає будівельних матеріалів. Обсяги імпорту цементу в Ірак сягають понад 25 мільйонів тонн, виробів із металу — 3—3,5 мільйона тонн на рік. Зацікавилися наші партнери також агропромисловим потенціалом України, адже їхня країна — не сільськогосподарська й закуповує за кордоном зернові, цукор, продукти птахівництва тощо. Такі само інтереси мають інші країни близькосхідного регіону, а також Азії. Лише цього року палата провела українсько-китайську та українсько-пакистанську ділові ради, виступила співорганізатором та учасником бізнес-форумів у Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати), Катарі. Взяла участь в українсько-індійському та українсько-польському бізнес-форумах, у Днях економіки у Мюнхені (ФРН), ХІІ Міжнародному економічному форумі та ІV Міжнародній контактній біржі «Бізнес-партнерство 2012» (Трускавець—Львів)...

— Фортуна посміхається завзятим, наполегливим, невтомним. Історія нашої організації підтверджує цей давній постулат. Торгово-промислова палата України здолала нелегкий шлях становлення, навчання, фахового гарту і прийшла до свого сорокаріччя потужною, високопрофесійною, впевненою у своїх силах.

— ... і молодою...

— Авжеж. Ми пишаємося тим, що середній вік працівника торгово-промислових палат України становить 43,2 роки. Це чудовий сплав досвіду, молодої енергії та ентузіазму. З такою командою можна подолати будь-які вершини, будь-які виклики, які кидає нам діловий світ і бурхливе життя. Від імені президії ТПП України я вітаю усіх своїх колег, членів палати, наших друзів і партнерів, причетних до великої справи співробітництва і взаєморозуміння, з чудовою подією — сорокарічним ювілеєм Торгово-промислової палати України. Бажаю натхненного, сповненого радощами і щастям життя, міцного здоров’я, оптимізму, добробуту і злагоди у родинах!